Розділ 15 Слідчий огляд

 

§ 1. Поняття, види та принципи огляду

Слідчий огляд є однією з невідкладних слідчих дій, яка регламен­тується ст. ст. 190-193, 195 КПК. За його допомогою може бути одер­жана важлива інформація, здатна вплинути на ефективність розкриття злочину.

Огляд — це слідча дія, яка полягає у безпосередньому сприйнят­ті об’єктів з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з’ясування обставин події, а також обставин, що мають значення у справі.

Огляд як слідча дія, поділяється на декілька видів: а) огляд місця події; б) огляд предметів та документів; в) огляд ділянок місцевості та приміщень, які не є місцем події; г) огляд трупа; ґ) огляд тіла живих осіб (освідування); д) огляд тварин; е) огляд транспортних засобів.

Одним із найскладніших видів огляду є огляд місця події, під яким розуміється приміщення або місцевість, де вчинено злочин або де є матеріальні сліди, пов’язані з подією злочину. Місце злочину і місце події — поняття, які не завжди збігаються: місце події — поняття більш широке, бо воно пов’язане з виявленням ознак, що стосуються події злочину; місце злочину — це місце безпосереднього вчинення зло­чинного наміру, що спричинило певні матеріальні зміни (наявність слідів злому, взуття, крові та ін.).

Метою огляду є: а) виявлення слідів злочину та речових доказів; б) з’ ясування обставин події; в) висунення версій про подію злочину і його учасників; г) одержання даних про осіб, які могли бачити вчинен­ня злочину, з метою організації оперативно-розшукових заходів і на­ступних слідчих дій.

Огляд місця події є первинною і невідкладною слідчою дією. Це пояснюється необхідністю одержання інформації про обставини події у початковому, незміненому стані, оскільки будь-яке зволікання тягне за собою втрату речових доказів, зміну слідової картини. Невідклад­ність огляду місця події пояснюється також необхідністю оперативного одержання інформації з метою організації розшуку злочинця, а також інших слідчих дій, спрямованих на розкриття злочину.

Провадження огляду місця події підпорядковане певним принци­пам, до яких належать:

1)   своєчасність огляду. Огляд місця події здійснюється негайно після одержання повідомлення про подію злочину, в будь-який час доби. Огляд може бути відкладений у зв’язку з несприятливими умо­вами (неможливість прибуття, відсутність транспорту, стан погоди), але з обов’язковим розпорядженням про охорону місця події. Своєчас­ність огляду забезпечує одержання всебічної інформації про подію і оперативність у здійсненні розшукових заходів;

2)   об’єктивність і повнота огляду. Об’єктивність огляду означає всебічне обстеження всієї обстановки, слідів та речових доказів. Як правило, при огляді місця події слідчий виходить з первісної інформації про подію, одержаної після прибуття на місце події, а також з тих версій, що виникають під час огляду. Таких версій може бути декілька і згідно з кожною з них має провадитися огляд. При цьому не слід перебувати у полоні однієї з версій, якою б правдоподібною вона не здавалась, і від­повідно лише до неї виявляти сліди та речові докази. Треба враховувати також контрверсії, які дозволяють під іншим кутом зору тлумачити по­дію, що мала місце, та пам’ятати про можливі інсценування події, ство­рення слідової картини, яка спотворює її сутність;

3)  планомірність огляду. Слідчий огляд передбачає певний порядок у діях слідчого: визначення порядку огляду, його меж, послідовності пересування по території або приміщенню, що оглядається, а також визначення об’ єктів (слідів, речових доказів), які можуть мати місце у зв’язку з подією злочину. Планомірність передбачає й обрання методів огляду (ексцентричний, концентричний, фронтальний та ін.). Під час огляду місця події вивчаються обставини, за яких відбулася подія, зміни у розташуванні різних об’єктів, сліди осіб, які вчинили злочин, знаряддя і засоби вчинення злочину, а також сліди, залишені цими знаряддями. Увага слідчого має концентруватися також на речових доказах, виявлення яких пов’язане з подією злочину;

4)   застосування науково-технічних засобів. Цей принцип огляду місця події стосується виявлення і фіксації слідів та речових доказів, що у багатьох випадках неможливе без застосування науково-технічних засобів. Так, виявлення слідів рук (невидимих і слабковидимих), ніг, крові, мікрочасток вимагає застосування спеціальних науково-технічних засобів, значна кількість яких є у слідчій валізі, однак при огляді можуть бути використані також інші науково-технічні засоби, що перед­бачає залучення спеціаліста. Під час огляду місця події важливо дуже обережно поводитися з речовими доказами, аби запобігти їх втраті або пошкодженню, що виключило б їх використання для проведення екс­пертизи. Саме тому при застосуванні науково-технічних засобів необ­хідно додержуватися правил пакування і фіксації виявленого. Важли­вим засобом фіксації окремих слідів, речових доказів, як і усіх обставин події, є фото- або відеозйомка. Застосована згідно з передбаченими правилами, вона сприяє об’єктивному відображенню загальної та слі­дової картин, які спостерігалися під час огляду місця події.