§ 6. Фіксація результатів огляду місця події

Основним способом фіксації результатів огляду місця події є скла­дання протоколу. Способами фіксації є також плани (схематичні чи масштабні), фотознімки, що ілюструють місце події, його окремі вузли, сліди, речові докази.

Складання протоколу огляду місця події передбачає додержання певних вимог. Протокол має бути повним, містити детальний опис окремих слідів, інших обставин злочину. Протокол огляду місця події складається з трьох частин: вступної, описової та заключної.

Вступна частина протоколу містить такі відомості:

а) час і місце складання протоколу;

б) прізвища посадових осіб і понятих (щодо останніх — прізвища, імена та по батькові, домашні адреси);

в) підстави для проведення огляду;

г) правове обґрунтування огляду (посилання на відповідні статті КПК);

ґ) відмітка про роз’ яснення учасникам огляду і понятим їхніх прав та обов’ язків;

д) умови проведення огляду (погода, температура повітря, освіт­лення);

е) час початку і закінчення огляду.

Описова частина протоколу має містити відомості щодо загальної характеристики місця події, його оточення, меж підданої огляду тери­торії. Описуються також шляхи підходу до даного місця і шляхи від­ходу; щодо самого місця огляду — стан входів, суміжних приміщень, сходів, дверей, вікон, запорів. Далі необхідно послідовно описати окремі об’ єкти (предмети, сліди, речові докази, трупи) із зазначенням їх місцезнаходження, ознак і застосованих способів виявлення, вилу­чення та фіксації. У протоколі мають бути описані негативні обстави­ни у міру їх виявлення.

Щодо виявлених слідів і предметів у протоколі вказуються: на­йменування виявленого, його місцезнаходження, розмір, форма, колір, а також окремі ознаки. У разі, коли названі об’єкти фіксуються, у про­токолі вказуються місце і способи їх виявлення, а також способи фік­сації.

Заключна частина протоколу повинна містити відомості про ви­лучені предмети і сліди, умови їх фіксації (фотозйомка, відеозапис, умови їх виконання, кількість кадрів, дані про чутливість плівки, ви­держку). В заключній частині має знайти своє відображення інформа­ція про додані плани, схеми, малюнки, фотознімки. Наприкінці про­токолу наводяться зауваження понятих та учасників огляду щодо здійснених слідчим дій. За відсутності зауважень у протоколі робить­ся відмітка про те, що таких зауважень не надійшло. Протокол підпи­сують слідчий і всі особи, які брали участь в огляді, та поняті.

До протоколу огляду місця події мають додаватися плани місця події (схематичні чи масштабні), схеми, фотознімки, плівки відеозапису.

При складанні протоколу огляду місця події необхідно додержува­тися вимог щодо термінології. Не слід вживати невизначені поняття: «біля», «неподалік», «ліворуч», «праворуч», «поряд» тощо.

У протоколі також не можуть мати місця чіткі найменування тих предметів чи слідів, характеристику яких під час проведення огляду не визначено. Наприклад, не слід писати «плями крові», «гільза від патрона пістолета «Макарова»», «шматочки мозкової речовини» тощо. У таких випадках у протоколі виявлене треба зазначати виразами типу «плями, що нагадують кров», «шматочки речовини, що нагадує моз­кову речовину».

Протокол повинен відображати своєрідну логіку огляду місця події, тобто послідовність усіх виконаних дій. Такий опис дозволить досить повно уявити картину місця події, а відтак, і побудувати уявну модель події злочину.

Одними із способів фіксації місця події є фотозйомка та відеозапис. Традиційні види фотозйомки — орієнтуюча, оглядова, вузлова, деталь­на. У випадках, коли на місці події знайдено сліди або речові докази (дрібні частки, сліди рук) і вони не можуть бути вилучені через різні причини, використовуються методи масштабної та великомасштабної фотозйомки.

Поряд з фотозйомкою може бути здійснений відеозапис. Він за­стосовується у випадках, коли подія ще не завершена (пожежа, еколо­гічна катастрофа, автопригода), або в інших випадках, якщо слідчий вважає це за потрібне.

Додатками до протоколу огляду місця події можуть бути плани та схеми. План — це графічне площинне зображення (креслення) даного місця, виконане у масштабі чи схематично (у вигляді схеми). Різниця між планом і схемою полягає в тому, що перший виконується у масш­табі, другий — без масштабу, орієнтовно, із зазначенням розмірів об’єктів, їх форм та відстаней між ними.

Плани та схеми можуть бути загальними, що охоплюють примі­щення чи значну частину місцевості, та окремими, що відображають лише безпосередньо місце події або його найважливішу частину (на­приклад, кімнату, де вчинено злочин).

Залежно від місця події складаються плани відкритої місцевості і приміщень. План приміщень може бути площинним простим (рис. 26) або розгорнутим (рис. 27). На останньому зображують не тільки підлогу кімнати з розташованими на ній речами, а й у розгорнутому вигляді стіни кімнати з усіма предметами і слідами, що є на них, а також стелю, коли на ній є якісь ознаки, що підлягають фіксації. У разі потреби на стіни на­носять проекцію предметів обстановки, що розташовані біля них.

План місцевості викреслюється методом вимірів за спрямованістю або за способом засічок. Останній полягає в тому, що виміри між дво­ма об’єктами і відображення на плані відрізка у відповідному масш­табі проводять лише після першого візирування. Інші об’єкти візують як з початкової точки, так і з точки, на яку проводилося перше візуван­ня. У цьому разі відрізок між двома даними точками слугує базою зйомки. Таке перехрестя відображає місце розташування об’єкта, на який проводилося візування. Оскільки база зйомки і дві лінії візування утворюють трикутник, то вирахувати відстань від одного об’єкта до іншого нескладно (рис. 28).

 

 

На кожному плані або схемі повинні бути: заголовок із зазначенням, що саме накреслено, стрілка з позначенням «північ — південь» для орієнтування на сторони світу, масштаб (на планах), пояснювальні написи про те, що являють собою ті чи інші зображені об’єкти.

При складанні плану чи схеми використовують умовні позначення (табл. 3). Плани і схеми місця події підписують слідчий і поняті.

 

 

 

Запитання для самоконтролю

1. Що таке слідчий огляд?

2. Які існують види слідчого огляду?

3. У чому полягають особливості огляду місця події?

4. Яким принципам підпорядковане проведення огляду місця події?

5. З яких елементів складається підготовка до огляду місця події?

6. Які методи визначають послідовність проведення огля­ду місця події?

7. Які стадії виокремлюють при проведенні огляду місця події?

8. Які питання можуть бути з’ясовані у процесі огляду місця події?

9. Що являють собою негативні обставини?

10. Які ситуації можуть виникати залежно від характеру відображення злочину на місці події?

11. Які існують системи тактичних прийомів огляду місця події?

12. Які існують особливості проведення огляду трупа?

13. Що є основним способом фіксації результатів огляду місця події?

14. Які види фотозйомки використовуються при проведен­ні огляду місця події?

15. Які плани та схеми можуть складатися при проведенні огляду місця події?

16. У чому полягають особливості складання плану місце­вості за способом засічок?