§ 7. Встановлення підробки відбитків печаток та штампів

Відбитки печаток та штампів є одним із основних реквізитів до­кументів. Вони виконують посвідчувальну і профілактичну функції, захищають документ від підроблення. Частину криміналістичної тех­ніки, яка вивчає відбитки печаток і штампів, можливості їх ідентифі­кації, іноді називають судовою сфрагістикою.

Печатка — інструмент для нанесення слідів (міток) на матеріаль­них об’єктах; предмет із рельєфним зображенням знаків, виконаних друкарським або комп’ютерним набором, які є єдиним цілим, вони несуть певне смислове навантаження і призначені для нанесення від­битків на документах (рис. 19).

Існують різні види печаток. Прямокутна печатка іменується штам­пом, а невеличкі за розмірами штампи — штемпелями.

Круглі печатки бувають прості (містять по колу вказівку на те, де зареєстровано дане підприємство або засновник чи вища організація; по колу або в центрі розміщується ідентифікаційний код; усередині кола — назва юридичної особи) та гербові (в їх центрі є зображення герба держави, а по колу — назва міністерства, відомства або установи, якій належить печатка). Печатки поділяються на ті, що виготовля­ються лише з дозволу органів МВС, і ті, що не потребують такого дозволу. За матеріалом, із якого виготовляються печатки, вони бувають каучукові, поліуретанові, металеві.

Відбиток печатки (штампу) передбачає перенесення відповідної штемпельної фарби на поверхню паперу або видавлювання на її по­верхні відповідного рельєфу. Відбитки печаток і штампів досліджують з метою встановлення їх тотожності або способу підроблення.

Типові питання, що вирішуються при дослідженні відбитків печа­ток і штампів, такі: яким способом виготовлено печатку (штамп), від­тиск якої є на документі; яким способом відтворено відбиток печатки (штампу) на документі; чи є нанесений відтиск печатки на документі даною печаткою; чи однією печаткою (або штампом) залишено від­битки в документах та ін.

Ознаки, що свідчать про спосіб підробки (рисовку відтиску, кус­тарне виготовлення, копіювання справжнього відтиску, формування відтиску за допомогою комп’ютерної графіки), такі: нестандартність букв, неоднакова висота, ширина літер, різна товщина штрихів, різні проміжки між словами, нерадіальне розташування знаків по колу, дзеркальність окремих знаків, помилки у тексті, різниця написання в тексті одноіменних літер, несиметричність розміщення літер, розпли- ви окремих штрихів, відсутність штемпельного барвника в штрихах.

При ідентифікації печаток (штампів) за їх відтисками досліджують загальні та окремі ознаки (форму і розміри відтисків у цілому, взаємне розташування складових частин відтисків, графічні ознаки літер, цифр, герба, емблеми, дрібні особливості окремих знаків тощо). Для прове­дення експертизи необхідні експериментальні та вільні зразки.