§ 5. Дослідження залитих і закреслених текстів. Встановлення тексту спалених документів

У судово-слідчій практиці іноді трапляються випадки, коли доку­менти, які мають важливе значення для встановлення істини, пошко­джені — тексти залиті, закреслені чи замазані певними барвниками. Можливість прочитання таких записів і обрання відповідних методів дослідження залежить від таких чинників: 1) який барвник викорис­товувався для виконання запису; 2) який саме барвник було застосова­но для пошкодження записів; 3) з якого матеріалу виготовлено основу документа.

Виявлення залитих і закреслених текстів є можливим за допомогою огляду документа на просвіт або в косопадаючому світлі. Позитивний результат може дати огляд з використанням світлофільтра того самого кольору, що й барвник, яким залитий текст документа. Закреслені тексти можуть бути встановлені за рельєфом штрихів на зворотньому боці документа.

Відомими методами дослідження залитих текстів є:

1)   кольоророзрізнення — спосіб фотозйомки із застосуванням світлофільтрів;

2)  фотозйомка в інфрачервоних променях (доцільна при виявленні запису, виконаного речовиною, що поглинає ці промені);

3)   фотозйомка у проникаючому світлі та косопадаючих проме­нях;

4)  фотозйомка в рентгенівських променях (метод одержання тіньо­вого зображення за рахунок дії на фотоматеріал рентгенівських про­менів, які пройшли крізь об’єкт, що фотографується);

5)   фотозйомка в інфрачервоних променях (фотозйомка об’єкта, який освітлюється тепловими променями. На об’єктив надягається інфрачервоний фільтр, а об’ єкт освітлюється за допомогою ламп роз­жарювання) або ультрафіолетових (метод заснований на дії ультрафі­олетових променів, відбитих від об’єкта зйомки);

6)  дифузно-копіювальний метод (рекомендується для текстів, ви­конаних водорозчинними речовинами (наприклад, чорнилом) і закри­тих нерозчинними (друкарською фарбою);

7)   адсорбційно-люмінесцентний метод (для копіювання викорис­товують вибірково діючий розчинник).

Виявлення записів на спалених документах має свої особливості. Дія високих температур на матеріал документа змінює його властиво­сті. Так, при температурі близько 500 °С папір стає крихким і при до­торканні руйнується. При такому стані документів виявити записи неможливо.

Відновити записи в документах стає можливим за умови, що вони були піддані температурі не більш ніж 150-250 °С. З такими докумен­тами необхідно поводитися дуже обережно. Дрібні шматочки вилуча­ють за допомогою гумової груші.

Перед дослідженням спалений документ необхідно розправити, для чого його рекомендується обробити водним розчином гліцерину (10-20 %) або водяною парою.

Для встановлення текстів спалених документів застосовують комп­лекс методів. У таких випадках ефективними виявляються огляд в косопадаючому світлі, огляд в ультрафіолетових променях, різні фото­графічні методи дослідження, відбілювання поверхні документа пере­кисом водню.