§ 11. Народний фронт

Прихід до влади фашистів в Італії, Німеччині, поразка республі­канців в Іспанії оживили реакційні сили по всій Європі, в тому числі у Франції. Тут виникають фашистські та профашистські організації і спілки: засновані 1927 року «Бойові хрести» (де ля Рок), які висту­пали за насильницьке зниження парламентського ладу, створена в 1933 року «Французька солідарність», «Патріотична молодь», сформована 1924 року, «Селянський фронт». Фашисти починають створювати свої нелегальні бойові загони, викорстовують будь-які помилки парламент­ського режиму для пропаганди своїх ідей. Наприкінці 1933 року вони використали «справу Стависького» як привід для збройного виступу. Олександр Стависький народився 1886 року в Україні поблизу Києва в родині зубного лікаря. У Франції він організував шахрайську акцію - ви­пуск фальшивих облігацій на суму 200 000 000 франків. 9 січня 1934 року він учинив «самогубство». Оскільки Стависький був пов’язаний з ба­гатьма депутатами і міністрами, фашисти вирішили використати цю справу як привід для приходу до влади. Вони висунули гасла «Геть крадіїв!», «Виганяйте геть депутатів!». 6 лютого 1634 року декілька десятків тисяч озброєних фашистів вийшли на вулиці Парижа. Вони намагалися прорватися до парламенту, розігнати палату депутатів і за­хопити будинки державних установ.

Державний переворот не відбувся. Тоді в ході вуличних боїв стала утворюватися єдність дій комуністів, соціалістів та деяких демократич­них партій. 12 лютого 1934 року у всезагальній антифашистській за- бастовці взяли участь 4,5 млн чоловік. 27 липня 1934 року у Франції відбулося те, що не сталося в Німеччині: було підписао Пакт про єдність дій комуністів і соціалістів. Обидві партії зобов’язувалися вести бороть­бу з фашизмом усіма засобами, у разі вуличних зіткнень надавати одне одному підтримку. 14 липня 1935 року склався Народний фронт Франції, куди увійшли комуністи, соціалісти та радикали. Саме тоді сформува­лися ті політичні зв’язки, які виявилися у 1946 році під час проголо­шення Четвертої республіки у Франції. Програма Народного фронту передбачала заборону фашистських організацій, скорочення робочого тижня без зменшення заробітної плати, розширення прав профспілок, поліпшення системи соціального забезпечення, створення національно­го бюро з продажу зерна, встановлення стабільних цін на сільськогос­подарські продукти, націоналізацію французького банку.

У 1936 р. Народний фронт перемагає на виборах і намагається реалізувати свою програму. Важливо відзначити, що не тільки Франція, а й інші капіталістичні держави у складних економічних умовах вба­чали вихід з кризи через державне втручання в економіку й соціальну сферу. З такими ідеями приходить до влади лейбористська партія в Англії, державне регулювання економіки становить основний зміст «нового курсу» Рузвельта. Саме ці ідеї підтримувалися населенням зазначених країн на виборах. Фашисти пішли в підпілля, стали вла­штовувати вибухи, підпали, вбивства, створювати таємні склади зброї. Було створено таємну організацію фашистів-кагулярів.

Французькі монополії, протидіючи реалізації соціальної програми Народного фонту, вдавалися до випробуваного засобу боротьби з ро­бітниками - «втечі капіталів». Вони стали переводити грошові засоби в іноземні банки, позбавляючи інвестицій національну промисловість, створюючи штучну господарську кризу, на хвилі якої намагалися змі­нити владу. І це їм удалося. До влади прийшли реакційні кола на чолі зі зрадниками і капітулянтами П’ єром Лавалем і маршалом Петеном. Лаваль відкрито закликав до поразки Франції у війні з фашистською Німеччиною. Їхня капітулянтська політика передбачила поразку в 1940 році Франції, яка була окупована Німеччиною протягом двох тижнів. Дякуючи за це, Гітлер дозволив на півдні в неокупованій час­тині Франції створити крихітну республіку зі столицею в курортному місті Віші. Вона одержала назву «Республіка Віші». П’ єр Лаваль від­правив до Німеччини на примусові роботи 750 тис. французів. Після розгрому фашистської Німеччини обидва зрадники - Петен і Лаваль - будуть засуджені до смертної кари. Старця Петена пощадять і замінять шибеницю тюрмою, а Лаваль буде повішений.

Уроки Національного фронту відіграли позитивну роль не тільки для Франції, а й для всіх прогресивних сил Європи. Вони довели, що перед загрозою загальної небезпеки прогресивні демократичні сили повинні знаходити спільну мову, іти на взаємні компроміси задля бо­ротьби з силами реакції.