6.2. Правовий статус арбітражного керуючого. Функціонування органів управління боржника у період розгляду справи про банкрутство

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) — фізична особа, яка має ліцензію, видану в установле­ному законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарсько­го суду.

Арбітражним керуючим може бути призначено фізичну особу- суб’єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів, якщо інше не передбачено Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Одна і та сама особа може виконувати функції арбітражного керу­ючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Закону.

Арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керу­ючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому за­коном (якщо інше не передбачено Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»). Анулю­вання ліцензії арбітражного керуючого під час здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень є підставою для усунення його від вико­нання обов’язків арбітражного керуючого під час провадження у спра­ві про банкрутство.

Про усунення арбітражного керуючого від виконання обов’язків з цих підстав під час провадження у справі господарський суд виносить ухвалу.

Згідно з п. 3 ст. 3¹ Закону України «Про відновлення платоспромож­ності боржника або визнання його банкрутом» арбітражними керую­чими не можуть бути призначені:

-   особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими;

-    особи, які здійснювали раніше управління цим боржником — юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом;

-    особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади;

-   особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

До призначення арбітражним керуючим особа має подати до гос­подарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії зазначених осіб.

Арбітражний керуючий має право : скликати збори і комітет креди­торів та брати в них участь з правом дорадчого голосу; звертатися до господарського суду у випадках, передбачених чинним законодав­ством; отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених чинним законодавством; залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані ор­ганізації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» чи угодою з кредиторами; запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, уста­нов, організацій, об’єднань, а від громадян — за їх згодою; отриму­вати з державного реєстру застав інформацію про майно боржника, яке є предметом застави; подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх обов’язків; виконувати інші дії відпо­відно до закону.

Арбітражний керуючий зобов’язаний: здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвес­тиційну діяльність боржника, його становище на ринках; у порядку, установленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрут­ство; виконувати інші повноваження, передбачені чинним законодав­ством.

При реалізації своїх прав та обов’язків арбітражний керуючий зобов’язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів борж­ника та його кредиторів. На випадок заподіяння шкоди боржнику чи кредиторам діяльність арбітражного керуючого підлягає обов’язковому страхуванню. Порядок обов’язкового страхування діяльності арбітраж­них керуючих визначається законом.

Невиконання або неналежне виконання обов’язків, покладених на арбітражного керуючого, що завдало значної шкоди боржнику чи креди­торам, може бути підставою для анулювання його ліцензії. Про неви­конання або неналежне виконання обов’язків, покладених на арбітраж­ного керуючого, господарський суд може винести ухвалу, яка направ­ляється державному органу з питань банкрутства.

Невиконання або неналежне виконання обов’язків, покладених на арбітражного керуючого, може бути підставою для усунення арбітраж­ного керуючого від виконання ним своїх обов’язків, про що господар­ський суд виносить ухвалу.

Оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (роз­порядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв’язку з вико­нанням ним своїх обов’язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна борж­ника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у резуль­таті виробничої діяльності боржника.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, ке­руючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господар­ським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрут­ство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встанов­люється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу.

Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкоду­вання витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керую­чому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Форму­вання фонду та порядок використання його коштів визначаються рі­шенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарсько­го суду.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, ке­руючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника борж­ника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Кредитори мають право встановлювати і виплачувати арбітражно­му керуючому за результатами його діяльності додаткову винагороду, розмір якої затверджується господарським судом. Звіт про оплату по­слуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.

Органи управління боржника у період розгляду справи про банкрут­ство здійснюють свої повноваження до дня винесення ухвали про са­націю. Призначення розпорядника майна не є підставою для припинен­ня повноважень керівника чи органу управління боржника. Розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених Законом України «Про віднов­лення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Після призначення розпорядника майна повноваження органів управ­ління обмежуються шляхом встановлення: заборон відносно прийнят­тя ними низки рішень (про реорганізацію та ліквідацію боржника, про самостійне створення боржником юридичних осіб або про його участь у створенні юридичних осіб, про створення боржником філій та пред­ставництв, про виплату дивідендів, про проведення боржником емісії цінних паперів; про вихід із складу учасників боржника юридичної особи; про придбання у акціонерів раніше випущених акцій боржника) і позитивних обов’язків щодо отримання згоди розпорядника майна на укладення боржником низки договорів (договорів щодо нерухомого майна, кредитних договорів, договорів позики на стороні як позикодав­ця (кредитодавця), так і позичальника, договорів доручення та довірчого управління майном боржника); та на розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого становить понад один відсоток балансової вартості активів боржника; участь боржника у господар­ських об’єднаннях.

Повноваження керівника боржника або органів управління борж­ника, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені у разі, якщо ними не вживають­ся заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створю­ються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства. У такому разі за клопотанням комітету кредиторів виконання обов’язків керівника боржника ухвалою гос­подарського суду тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установ­чими документами, нового керівника боржника. Про припинення повноважень керівника або органів управління боржника господар­ський суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржена у встановле­ному порядку. З дня винесення господарським судом ухвали про припинення повноважень керівника боржника або органів управлін­ня боржника розпоряднику майна протягом трьох днів передаються бухгалтерська та інша документація боржника, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.

З дня винесення ухвали про санацію повноваження органів управ­ління боржника передаються керуючому санацією, крім випадку, коли розпорядником майна та керуючим санацією призначено керівника боржника (ст. 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»). Органи управління боржни­ка протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію та при­значення керуючого санацією зобов’язані забезпечити передачу керу­ючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, печа­ток і штампів, матеріальних та інших цінностей.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиня­ються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроб­лено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв’язку з бан­крутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книж­ці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.