§ 3. Спеціаліст

Уперше ЦПК запроваджує процесуальну фігуру спеціаліста, зазна­чаючи, що він є іншим учасником цивільного процесу (статті 47, 54 ЦПК), тобто особою, яка сприяє здійсненню правосуддя у цивільних справах. Раніше в юридичній та судовій практиці застосовувалося по­няття «спеціаліст», однак характерних ознак статусу цього суб’єкта законодавством визначено не було. У цивільному судочинстві спеціа­ліст в основному залучався для дослідження специфічних письмових доказів (перфокарт, комп’ ютерних програм тощо), якщо розуміння інформації, яка в них містилася, для суду та інших осіб, які беруть участь у справі, викликало певні труднощі.

Спеціалістом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати консуль­тації під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок. Зміст терміна «спеціальні знання» розкрито в § 2.

Спеціаліст може бути залучений до участі у цивільному процесі за ухвалою суду для надання безпосередньої технічної допомоги (фото­графування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо) під час вчинення процесуальних дій. Разом з тим закон зазначає, що допомога спеціаліста технічного харак­теру під час вчинення процесуальних дій не замінює висновку екс­перта, оскільки ЦПК визначено, що для встановлення певних фактів призначення експертизи є обов’язковим. Як і у випадку проведення експертизи, допомога спеціаліста не може стосуватися правових пи­тань. Специфікою допомоги спеціаліста у процесі є те, що така допо­мога не є доказом у справі.

Крім зазначеного, необхідність залучити до участі у цивільному процесі для надання допомоги з боку спеціаліста може виникнути при дослідженні письмових чи речових доказів, зокрема звуко- і відеоза- писів (ч. 1 ст. 188 ЦПК), що законом передбачено вперше. ЦПК зазна­чено, що речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи (ч. 2 ст. 65 ЦПК), при дослідженні яких може знадобитися допомога спеціаліста.

Так, при розгляді Зачепилівським районним судом Харківської об­ласті цивільної справи за позовом Г. до АК «Харківобленерго» про ви­знання недійсним акта про порушення Правил користування електро­енергією та за зустрічним позовом про стягнення матеріальних збитків судом до участі у справі за клопотанням Г. був притягнутий спеціаліст- електрик-енергетик для з’ ясування питань щодо можливості Г. та тех­нічної характеристики монтажу розетки із схованою електропроводкою. Рішенням суду від 24.01.2006 р. з позивача Г., якій у задоволенні позову було відмовлено, а зустрічний позов задоволений, стягнуті витрати, пов’язані із залученням до участі у справі спеціаліста¹.

Значення статуту спеціаліста в цивільному процесі викликало необ­хідність передбачити право заявлення йому відводу. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право заявити відвід спеціа­лісту, якщо він:

1) прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

2)  є членом сім’ ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклуваль­ник, член сім’ ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;

3)  якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості;

4)  перебував або перебуває в службовій або іншій залежності від осіб, які беруть участь у справі;

5)  з’ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери його спеціальних знань (статті 20, 22 ЦПК).

На відміну від судді, участь спеціаліста в судовому засіданні при попередньому розгляді даної справи в такій же якості не є підставою для його відводу (ч. 3 ст. 22 ЦПК).

За наявності зазначених підстав спеціаліст зобов’язаний заявити самовідвід (ст. 23 ЦПК).

Особа, залучена до участі в цивільному процесі як спеціаліст, стає учасником процесу і відповідно суб’єктом цивільних процесуальних відносин, що наділений певними правами і обов’ язками.

Спеціаліст зобов’язаний з’явитися за викликом суду, відповідати на поставлені судом питання, давати усні консультації та письмові роз’яснення, звертати увагу суду на характерні обставини чи особли­вості доказів, у разі потреби надавати суду технічну допомогу.

Спеціаліст має право знати мету свого виклику до суду, відмови­тися від участі у цивільному процесі, якщо він не володіє знаннями та навичками, з дозволу суду ставити запитання особам, які беруть участь у справі, та свідкам, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних із викликом до суду. Витрати, пов’язані із залучен­ням спеціалістів, сплачуються відповідно до ст. 86 ЦПК, де зазначені й особи, які несуть такі витрати.

У разі неявки в судове засідання спеціаліста суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, про можливість розгляду справи за відсутності спеціаліста, який не з’явився, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про відкладення розгляду справи на певний строк. Одночасно суд вирішує питання про відповідальність спеціаліста, який не з’явився (ст. 170 ЦПК).

Разом з тим ст. 54 ЦПК, яка спеціально регулює процесуальне становище спеціаліста, його права та обов’ язки, не вказує на якусь конкретну його відповідальність, не зазначено і про адміністративну відповідальність у відповідному кодексі.