§ 4. Правовий механізм податку

Правове регулювання обов’язкових податкових платежів визна­чається як особливостями компетенції органів державної влади і управління по їх встановленню, зміні і скасуванню, так і чітким закріпленням всіх елементів, що характеризують податок як ціліс­ний механізм. Законодавчі акти по окремих податках і зборах від­різняються відносно стабільною, традиційною структурою. Як складові частини її виступають елементи правового механізму по­датку чи збору.

Система елементів правового механізму податку складається з обов’язкових і факультативних елементів. Обов’язкові елементи включають дві групи.

1.Основні елементи визначають фундаментальні, сутнісні ха­рактеристики податку, що формують основне уявлення про зміст податкового механізму. Відсутність якого-небудь з основних еле­ментів правового механізму податку не дозволяє однозначно визна­чити тип цього платежу і робить податковий механізм невизначеним.

До основних елементів правового механізму податку і збору на­лежать:

а) платник податку чи збору;

б) об’єкт оподаткування;

в) ставка податку чи збору.

2. Додаткові елементи правового механізму податку деталізують особливості конкретного платежу, створюють завершену і повну систему податкового механізму. Слід враховувати, що додаткові елементи так само обов’язкові, як і основні, і не мають факульта­тивного характеру. Цілісний правовий механізм податку можливий тільки як сукупність основних і додаткових елементів, і відсутність хоча б одного з додаткових елементів не дасть змоги законодавчо закріпити окремий податок чи збір (наприклад, неможливо уявити податок, що незрозуміло куди надходить: у який вид бюджету, в бюджет чи цільовий фонд?). Сукупність додаткових елементів пра­вового механізму податку досить різноманітна (залежно від ступе­ня деталізації податкового механізму). Однак ця сукупність склада­ється з двох підгруп:

—  додаткові елементи правового механізму податку, що деталізу­ють основні чи пов’язані з ними (предмет, база, одиниця оподаткуван­ня — категорії, що прямо залежать від об’єкта оподаткування);

—   додаткові елементи правового механізму податку, що мають самостійне значення (податкові пільги, методи, строки і способи спла­ти податку; бюджет чи фонд, куди надходять податкові платежі).

Таким чином, до додаткових елементів правового механізму по­датку належать:

а) податкові пільги;

б) предмет, база, одиниця оподаткування;

в) джерело сплати податку;

г) методи, строки і способи сплати податку;

д) особливості податкового режиму;

е) бюджет чи фонд надходження податку (збору);

ж) особливості податкової звітності.

Слід зауважити, що і основні і додаткові елементи мають обов’язковий характер, без них неможливе закріплення відповід­ного податкового механізму. додатковість елементу підкреслює не його необов’язковість, а особливості регулювання (можливість делегування компетенції та ін.). Навряд чи можна собі уявити по­даток, що нікуди не надходить. Тому ще раз хотілося б зробити акцент на обов’язковості додаткових елементів правового механіз­му податку.

Інакше відбувається з факультативними елементами. В окремих випадках специфіка податку вимагає виділення в його механізмі осо­бливих елементів, характерних винятково для даного податку. Напри­клад, ведення спеціальних кадастрів по майнових податках; специфіч­них реєстрів; бандерольний спосіб сплати і т. ін. Такі елементи і ста­новлять групу факультативних елементів, що можуть бути присутні у податковому механізмі.