§ 3. Складання проектів Державного та місцевих бюджетів

Складання проектів бюджетів як Державного, так і місцевих, являє собою одну з найважливіших та відповідальних стадій бюджетного про­цесу, оскільки саме тут закладаються політичний та економічний курси держави на поточний рік, визначаються пріоритети щодо вирішення вну­трішніх соціально-економічних проблем, обсяг доходів і видатків, основні напрямки використання коштів, засоби покриття дефіциту бюджету.

Порядок складання проектів Державного і місцевих бюджетів чіт­ко регламентований главами 6 та 12 Бюджетного кодексу України.

Робота по складанню проекту Державного бюджету розпочинається задовго до початку нового бюджетного року. Згідно зі ст. 96 Конституції та Бюджетним кодексом України право складання проекту бюджету на­лежить виключно органам виконавчої влади. Це положення не виключає можливості брати участь у цій діяльності іншим державним органам, однак координацію останніх здійснюють тільки уряд та інші органи ви­конавчої влади, які наділені певними повноваженнями.

Державний бюджет формується на основі найважливіших економіч­них документів країни. Складанню проекту Державного бюджету Укра­їни передує проведення підготовчих заходів, забезпечення відповідними даними органів влади, що триває близько 4-х місяців (з січня до кінця квітня поточного року). Так, під час цієї роботи Міністерство економіки розробляє прогноз основних макропоказників економічного і соціаль­ного розвитку України на плановий рік, зокрема щодо обсягу валового внутрішнього продукту, зведеного балансу фінансових ресурсів, балан­су доходів і витрат населення. Національний банк до 1 квітня готує та подає до Верховної Ради і Кабінету Міністрів України проект основних засад грошово-кредитної політики та проект свого кошторису на на­ступний рік. Проводиться робота щодо аналізу звітних даних з виконан­ня Державного та місцевого бюджетів за попередні роки, виявлення тенденцій у виконанні як дохідної частини бюджетів (наприклад, визна­чаються збільшення або зменшення доходів за кожним видом податків та неподаткових надходжень тощо), так і видаткової частини.

Крім того, Міністр фінансів на підставі основних макропоказників економічного та соціального розвитку України на наступний бюджет­ний період (із зазначенням показників обсягу валового внутрішнього продукту, індексів споживчих та оптових цін, прогнозованого офіцій­ного обмінного курсу гривні у середньому за рік та на кінець року, прогнозованого рівня безробіття) та аналізу виконання бюджету в по­точному періоді визначає загальний рівень доходів та видатків бюдже­ту і дає оцінку обсягу фінансування бюджету для складання пропо­зицій проекту Державного бюджету України.

на основі аналізу та оцінки таких показників Кабінет Міністрів України складає проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний рік і подає їх на розгляд Верховної Ради Укра­їни у травні.

Проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період містить пропозиції Кабінету Міністрів України щодо:

1)    граничного розміру дефіциту (профіциту) Державного бюджету України у відсотках до прогнозного річного обсягу валового внутріш­нього продукту;

2)    частки прогнозного річного обсягу валового внутрішнього про­дукту, що перерозподіляється через зведений бюджет України;

3)   граничного обсягу державного боргу та його структури;

4)    питомої ваги обсягу міжбюджетних трансфертів у видатках Державного бюджету України і коефіцієнта вирівнювання для місцевих бюджетів;

5)    питомої ваги капітальних вкладень у видатках Державного бю­джету України та пріоритетних напрямів їх використання;

6)    взаємовідносин Державного бюджету України з місцевими бю­джетами в наступному бюджетному періоді;

7)    змін до законодавства, прийняття яких є необхідним для реалі­зації бюджетної політики держави;

8)    переліку головних розпорядників коштів Державного бюджету України;

9)   захищених статей видатків бюджету;

10)  обґрунтування необхідності поділу бюджету на загальний та спеціальний фонди.

Отже, у цьому документі містяться головні пріоритети бюджетної політики на плановий рік, які повинні стати орієнтиром для Уряду, який керує складанням проекту бюджету, і для Верховної Ради Украї­ни при розгляді і затвердженні бюджету.

За результатами парламентських слухань Верховна Рада України приймає постанову про схвалення або взяття до відома Основних на­прямів бюджетної політики на наступний бюджетний період. Зазна­чена постанова може містити пропозиції Верховної Ради України до проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бю­джетний період виключно з питань, що містить останній.

Відповідно до Основних напрямів бюджетної політики Кабінет Міністрів України організовує розроблення проекту Державного бюдже­ту. Для підготовки пропозицій до проекту Державного бюджету Мініс­терство фінансів розробляє і доводить до головних розпорядників бю­джетних коштів інструкції щодо підготовки бюджетних запитів. У цих документах головні розпорядники коштів на підставі своєї діяльності зазначають розподіл фінансових та інших ресурсів, які необхідні для здійснення конкретних програм та заходів, що обумовлює визначення саме реальних пропозицій щодо проекту Державного бюджету.

Після цього Міністерство фінансів аналізує отримані від головних розпорядників коштів запити і пропозиції щодо обсягу видатків, ви­значає їх відповідність Основним напрямам, на базі чого готує проект закону про Державний бюджет України, який подає на розгляд Кабі­нету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України приймає постанову щодо схвалення проекту закону про Держбюджет України. Схвалений проект Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня року, що передує плановому, подає Верховній Раді України. Окрім того, після схвалення Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет Міністерство фінансів доводить до місцевих органів влади розрахунки прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів, методику їх визначення та інші показники, необхідні для складання проектів місцевих бюджетів.

Разом з проектом закону про Державний бюджет України, схвале­ним Кабінетом Міністрів України, подаються:

1)  пояснювальна записка до проекту закону про Державний бюджет України, яка містить інформацію про економічне становище держави та основні прогнозні макропоказники економічного і соціального роз­витку України на наступний бюджетний період, покладені в основу проекту Державного бюджету України; оцінку надходжень доходів та інших коштів (позик), що пропонуються для забезпечення фінансови­ми ресурсами витрат бюджету; інші відомості;

2)   прогнозні показники зведеного бюджету України (включаючи оцінку Державного бюджету України та місцевих бюджетів) відповід­но до бюджетної класифікації, а також зведений баланс фінансових ресурсів України;

3)  перелік пільг по податках, зборах (інших обов’язкових платежах) із розрахунком втрат доходів бюджету від їх надання;

4)  показники видатків Державного бюджету України, необхідних на наступні бюджетні періоди для завершення програм, що враховані в проекті Державного бюджету України, за умови реалізації цих про­грам протягом більш як одного бюджетного періоду;

5)   зведення та структура фінансових зобов’язань із державного боргу та державних гарантій на поточний і наступний бюджетні пері­оди до повного погашення боргових зобов’язань, включаючи суми на обслуговування державного боргу;

6) перелік інвестиційних програм на наступний бюджетний період, під які можуть надаватися гарантії Кабінету Міністрів України; та інші документи, передбачені ст. 38 Бюджетного кодексу.

Законом про Державний бюджет України визначаються:

1)  загальна сума доходів і загальна сума видатків (з розподілом на загальний та спеціальний фонди, а також з розподілом видатків на по­точні і капітальні);

2)  граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) Державного бю­джету України в наступному бюджетному періоді і державного боргу на кінець наступного бюджетного періоду, повноваження щодо надан­ня державних гарантій, а також обсягу цих гарантій;

3)  бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Держав­ного бюджету України за бюджетною класифікацією;

4) доходи бюджету за бюджетною класифікацією;

5) бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів;

6) додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету.

Отже, таким має бути основний зміст закону про Державний бюджет^[3].

Організація підготовки бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів належить до відання відповідно уряду Республіки Крим та органів виконавчої влади відповідних рад. Міністерство фінан­сів України доводить до уряду Автономної Республіки Крим, місцевих рад та їх виконавчих органів особливості складання розрахунків до про­ектів бюджетів на наступний рік. Вищі органи виконавчої влади доводять цю інформацію до відома органів виконавчої влади нижчого рівня.

Виконавчі органи Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та інші місцеві органи виконавчої влади на основі Основ­них макропоказників економічного та соціального розвитку України розробляють прогнозні показники економічного та соціального розви­тку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, які є базою для складання проектів бюджетів. Це повинно бути зроблено в строки, що визначаються виконавчими органами місцевих рад самостійно. Крім того, головні розпорядники бюджетних коштів організують роз­роблення бюджетних запитів для подання місцевим фінансовим орга­нам у терміни та в порядку, які встановлені цими органами. Місцеві фінансові органи аналізують бюджетні запити та приймають рішення щодо включення їх до пропозицій проекту місцевого бюджету.

Проект рішення про місцевий бюджет разом з необхідними докумен­тами перед його розглядом на сесії Верховної Ради Автономної Республі­ки Крим чи відповідної ради схвалюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією чи виконавчим органом відповідної ради.

В основі складання проектів бюджетів, як Державного так і місцевих, лежить бюджетна класифікація. Бюджетна класифікація—це єдине систе­матизоване групування доходів, видатків (у тому числі кредитування за вирахуванням погашення) і фінансування бюджету за показниками єконо- мічної суті, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками. Саме цей документ має забезпечувати загальнодержавну і між­народну порівнянність бюджетних даних, створення єдиної інформаційної системи зведення державних витрат на всіх рівнях влади. її використання сприяє більш чіткій організації роботи по формуванню та виконанню бю­джету, контролю за виконанням дохідної частини бюджету по кожному джерелу і за витрачанням державних коштів згідно з їх призначенням. Критерієм класифікації по доходах є, наприклад, економічне значення дже­рела доходів бюджету в системі податків і обов’язкових платежів, а по ви­датках, приміром, — цільове спрямування коштів з бюджету.