§ 4. Доходи та видатки Державного бюджету України

Бюджетний кодекс України містить розділ ІІ «Державний бюджет України», який відкривається ст. 29 «Склад доходів Державного бю­джету України», що є не зовсім логічним, оскільки важко зрозуміти, як можна аналізувати доходи та видатки Державного бюджету України, не визначивши, що таке державний бюджет. Показово, що і в ст. 2 «Ви­значення основних термінів» поняття «державного бюджету» не міс­титься, хоча і місцеві бюджети, і бюджети місцевого самоврядування визначені досить детально. Правда, у ст. 2 подається поняття «закону про Державний бюджет України», але державний бюджет і законодав­чий акт, на підставі якого він існує, — зовсім різні поняття.

Доходами Державного бюджету України є сукупність безповорот­них надходжень, справляння яких передбачено чинним законодавством України, які використовуються для фінансування виконання державних функцій. При визначенні складу доходів Державного бюджету України у ст. 295 Бюджетного кодексу використовується логіка «від зворотно­го» — це всі доходи, що отримуються згідно з податковим законодав­ством тощо, за винятком надходжень до місцевих бюджетів. Перелік останніх визначено такими статтями Бюджетного кодексу: ст. 64 «Склад доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів», ст. 66 «Склад доходів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних та районних бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів міжбю- джетних трансфертів», ст. 69 «Доходи місцевих бюджетів, що не вра­ховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів».

Слушним здається ще одне зауваження. Статтями 14 та 15 Закону України «Про систему оподаткування» закріплено вичерпний перелік загальнодержавних та місцевих податків та зборів, які і становлять податкові надходження до відповідних бюджетів. Але таке їх розподі­лення на дві групи здійснене за принципом компетенції органу, що вводить відповідний платіж на певній території (держави чи територіальної громади). При цьому багато загальнодержавних податків та зборів надходить до місцевих бюджетів. Тому при визначенні напрям­ку надходження коштів від податку чи збору доцільніше орієнтуватися на законодавчий акт, яким закріплено правовий механізм справляння окремого податку чи збору, або на бюджетну класифікацію.

Видатки Державного бюджету України систематизують бюджетні призначення на конкретні цілі, що передбачені законом про Державний бюджет на відповідний рік. Видатки Державного бюджету на здійснен­ня повноважень держави визначаються шляхом встановлення бюджетних призначень головним розпорядникам коштів. Згідно з бюджетною кла­сифікацією видатки Державного бюджету можуть розподілятись за функціональними, економічними, відомчими, програмними ознаками. Деталізований перелік видатків, що здійснюються з Державного бюдже­ту України, встановлено ст. 87 Бюджетного кодексу.

Державний бюджет України має містити пояснення всіх видатків, за винятком тих, що пов’язані з державною таємницею (таємних ви­датків), які займають особливе місце серед видатків Держаного бю­джету; таємні видатки передбачені на діяльність органів державної влади і в інтересах національної безпеки включаються до Державного бюджету України без деталізації.

Контроль за проведенням таємних видатків здійснюється Рахунко­вою палатою та Міністерством фінансів України у порядку, визначе­ному Верховною Радою України.

Звіти про проведені таємні видатки розглядаються Комітетом Вер­ховної Ради України з питань бюджету, Комітетом Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяль­ності, Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з органі­зованою злочинністю і корупцією, Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

Окремі звіти про проведені таємні видатки розглядаються Верхов­ною Радою України на закритому засіданні.