§ 2. Бюджетна класифікація

Всі можливі доходи та видатки бюджетів відображаються та за­кріплюються у бюджетній класифікації, яка являє собою єдине сис­тематизоване групування доходів, видатків (у тому числі кредитування за вирахуванням погашення) та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Значення цього документа важко переоцінити. Перш за все він є основою для складання проектів та виконання бюджетів: на його основі встановлюється розподіл доходів та видатків, фінансування бюджетів, визначаються права та обов’язки розпорядників бюджетних коштів тощо. Окрім цього, бюджетна класифікація застосовується для здійснення фінансового контролю за своєчасністю та повним обсягом надходження коштів в бюджети, а також за їх цільовим використанням; забезпечує загальнодержавне та міжнародне порівняння бюджетних показників; забезпечує адресне виділення коштів, економічний аналіз видатків, що означає зведення всіх затрат, незалежно від їх орієнтуван­ня, в єдині економічні категорії

Затверджується бюджетна класифікація Міністром фінансів Укра­їни, про що інформується в обов’язковому порядку Верховна Рада України (це забезпечує досягнення цілісності бюджетних категорій доходів і видатків, взаємозв’язок між функціональним призначенням і економічним характером видатків бюджету). Зміни до неї також за­тверджуються міністром фінансів.

Бюджетна класифікація має такі складові частини:

1) класифікація доходів бюджету;

2)  класифікація видатків (у тому числі кредитування за вирахуван­ням погашення) бюджету;

3)  класифікація фінансування бюджету;

4)  класифікація боргу.

Відповідно до розділу І Бюджетної класифікації «Класифікація доходів бюджету» до податкових надходжень віднесені:

а) податки на доходи, прибуток, збільшення ринкової вартості (при­бутковий податок з громадян, податок на прибуток підприємств);

б) податки на власність (періодичні податки на чисту вартість май­на; податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів);

в) збори за спеціальне використання природних ресурсів (збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельни­ми ділянками лісового фонду; збір за спеціальне використання водних ресурсів; платежі за користування надрами; збір за геологорозвідуваль­ні роботи, що виконані за рахунок Державного бюджету; плата за землю; плата за використання інших природних ресурсів);

г) внутрішні податки на товари та послуги (податок на додану вартість; акцизний збір з вироблених в України товарів; акцизний збір з ввезених на територію України товарів; податки на окремі категорії послуг; плата за ліцензії на окремі види господарської діяльності; плата за торговий патент);

д) податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції (ввізне та вивізне мито; кошти, отримані за здійснення консульських дій; інші надходження);

е) інші податки (місцеві податки та збори; плата за надання послуг по оформленню документів на право виїзду за кордон; податки, що не віднесені до інших категорій; фіксований сільськогосподарський по­даток; єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва; збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства).

До неподаткових надходжень належать:

а)  доходи від власності та підприємницької діяльності (надхо­дження від перевищення валових доходів над витратами Національ­ного банку України; надходження від грошово-речових лотерей; надходження від розміщення в установах банків тимчасово вільних бюджетних коштів; дивіденди, що нараховані на акції (долі, паї) гос­подарських товариств; рентна плата; інші надходження; надходжен­ня коштів, що отримані від продажу акцій відкритих акціонерних товариств за компенсаційні сертифікати; надходження коштів від відшкодування збитків сільськогосподарського та лісогосподарсько­го виробництва);

б) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу (плата за утримання дітей у школах-інтернатах; плата за утримання вихованців шкіл, профтехучилищ соціальної реа­білітації; плата за надання послуг службою дозвільної системи органів внутрішніх справ; плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого майна; державне мито; митні збори; єдиний збір, що стягуєть­ся в пунктах пропуску через державний кордон України);

в) надходження від штрафів та фінансових санкцій (суми, стяг­нуті з осіб, що винні за шкоду, яка нанесена підприємству, установі, організації; перерахування підприємцями частки вартості виготовле­ної нестандартної продукції за дозволом на тимчасове невиконання вимог відповідних стандартів; адміністративні штрафи та інші санк­ції; надходження штрафних санкцій за порушення правил пожежної безпеки);

г) інші неподаткові надходження (надходження сум різниці в ціні на природний газ; відрахування від сум перевищення розрахункового розміру фонду оплати праці; пеня за порушення строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності та невиконання зобов’язань; доходи від операцій по кредитуванню та наданню гарантій; власні надходження бюджетних установ; плата за послуги, що надаються бюджетними установами, інші джерела власних надходжень бюджет­них установ; додаткові збори на сплату пенсій);

Доходи від операцій з капіталом складаються шляхом акумуляції:

а) надходження від продажу основного капіталу (кошти від реалі­зації безхазяйного майна, скарбів, тощо; надходження коштів від Дер­жавного фонду дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння; над­ходження від відчуження майна, що належить Автономній Республіці Крим, перебуває у комунальній власності);

б) надходження від реалізації державних запасів товарів (матері­альних цінностей державного резерву та розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву);

в) надходжень від продажу землі та нематеріальних активів;

г) податки на фінансові операції та операції з капіталом.

До складу офіційних трансфертів Бюджетною класифікацією від­несено:

а) офіційні трансферти від органів державного управління (кошти, що надходять з інших бюджетів; дотації; субвенції);

б) кошти від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій (надходження від секретаріату ООН за участь українського континген­ту в миротворчих операціях; гранти; дари);

в) з іншої частини бюджету (із загального фонду бюджету в бюджет розвитку).

Класифікація видатків бюджету здійснюється за різними підстава­ми і групується за:

а) функціональними ознаками;

б) економічними ознаками;

в) відомчими ознаками;

г) програмними ознаками.

Функціональна класифікація видатків бюджету дозволяє визначити пріоритети у діяльності держави і за допомогою бюджетного фінансу­вання забезпечити виконання всіх завдань та функцій державою та має такі рівні деталізації:

-    розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення відповідно загальних функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування;

-   підрозділи та групи, в яких конкретизуються напрями витрачан­ня бюджетних коштів на здійснення функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування.

Така класифікація включає видатки на:

а) загальнодержавні функції (утримання вищих органів державно­го управління, органів місцевої влади та місцевого самоврядування;

фінансова та зовнішньоекономічна діяльність; економічна допомога зарубіжним країнам; інші функції державного управління; фундамен­тальні дослідження; дослідження та розробки в галузі державного управління; проведення виборів та референдумів; обслуговування боргу; міжбюджетні трансферти);

б) оборона (військова та цивільна оборона; військова допомога за­рубіжним країнам; військова освіта; дослідження та розробки в галузі оборони; інша діяльність у галузі оборони);

в) громадський порядок та судова влада (діяльність по забезпечен­ню громадського порядку; боротьба зі злочинністю та охорона держав­ного кордону; протипожежний захист та рятування; судова влада; ді­яльність у сфері безпеки держави; утримання кримінально-виконавчої системи; представницькі функції в суді; дослідження та розробки в галузі громадського порядку, безпеки і судової влади; інша діяльність у сфері громадського порядку, безпеки та судової влади);

г) економічна діяльність (загальна економічна, торгова та трудова діяльність; лісове та сільське господарство, полювання, рибне госпо­дарство; паливно-енергетичний комплекс; інша промисловість і будів­ництво; транспорт; зв’язок, телекомунікації та інформатика; інші га­лузі економіки; інша економічна діяльність);

д) охорона навколишнього природного середовища (запобігання та ліквідація забруднення навколишнього природного середовища; збе­реження природно-заповідного фонду; дослідження та розробки у сфері охорони навколишнього природного середовища; інша діяль­ність у цій галузі);

е) житлово-комунальне господарство (житлове господарство; ко­мунальне господарство; дослідження та розробки у сфері житлово- комунального господарства; інша діяльність у цій галузі);

є) охорона здоров’я (медична продукція і обладнання; поліклініки та амбулаторії, швидка допомога; лікарні та санаторно-курортні уста­нови; санаторно-профілактичні та протиепідемічні дії та установи; дослідження та розробки в галузі охорони здоров’я; інша діяльність у цій галузі);

ж) духовний та фізичний розвиток (фізична культура і спорт; куль­тура та мистецтво; засоби масової інформації; дослідження та розробки у сфері духовного та фізичного розвитку; інша діяльність у цій галузі);

з) освіта (дошкільна освіта; загальна середня освіта; професійно- технічна освіта; позашкільна освіта; програми матеріального забез­печення навчальних закладів; дослідження та розробки у сфері освіти; інша діяльність у цій галузі);

і) соціальний захист та соціальне забезпечення (соціальний захист на випадок непрацездатності; соціальний захист пенсіонерів; соціальний захист ветеранів війни і праці; соціальний захист сім’ї, дітей та молоді; соціальний захист безробітних; допомога у вирішенні житлових питань; соціальний захист інших категорій населення; дослідження та розробки у сфері соціального захисту; інша діяльність у цій сфері).

Економічна класифікація видатків бюджету уточнює використання бюджетних коштів відповідно до їх предметних ознак (заробітна пла­та, оренда, капітальні витрати тощо). На підставі економічної класи­фікації видатків забезпечується єдиний підхід до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, виділяються захищені статті видатків бюджету. Видатки бюджету за цим типом класифікації групуються в єдині блоки і становлять поточні видатки; нерозподілені видатки; кредитування з вирахуванням погашення.

Поточні видатки включають:

а) витрати на товари та послуги;

б) виплати процентів (доходу) за зобов’язаннями;

в) субсидії та поточні трансферти;

До складу капітальних видатків входять:

а) придбання основного капіталу;

б) створення державних запасів та резервів;

в) придбання землі та нематеріальних активів;

г) капітальні трансферти.

Нерозподілені видатки становлять видатки з резервних фондів Державного бюджету України та місцевих бюджетів. Склад нерозпо­ділених видатків визначається Законом про Державний бюджет Укра­їни чи рішенням відповідної місцевої ради.

Перелік видатків, що становлять кредитування за вирахуванням погашення, визначається Міністерством фінансів України. До них включаються:

а) надання внутрішніх кредитів за вирахуванням погашення;

б) надання зовнішніх кредитів за вирахуванням погашення.

Відомча класифікація видатків бюджету визначає розподіл бюджет­них призначень по головних розпорядниках бюджетних коштів, якими ст. 2 Кодексу визначає бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до ст. 22 Кодексу отримують повноваження шляхом вста­новлення бюджетних призначень. На її підставі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр розпорядників бю­джетних коштів.

До відомчої класифікації видатків Державного бюджету України входять видатки на фінансування Управління справами Верховної Ради України, Державного управління справами, Господарського управління Секретаріату Кабінету Міністрів України, Верховного Суду України, Вищого господарського суду України, Конституційного Суду України, Генеральної прокуратури України, міністерств, Державних комітетів, Державних управлінь та комісій, обласних державних адміністрацій тощо. Відомча класифікація видатків місцевих бюджетів визначається відповідно до рішення про місцевий бюджет (ч. 3 ст. 22 Кодексу).

Програмна класифікація видатків бюджету будується на розподілі бюджетних призначень за бюджетними програмами. Відповідно до ст. 2 Кодексу бюджетна програма є систематизованим переліком за­ходів, спрямованих на досягнення єдиної мети та завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій. Розробку, аналіз та відбір програм на стадії планування, складання проекту проводить головний розпорядник коштів, який обґрунтовує свої пропозиції. Програмно-цільовий метод в бюджетному процесі має за мету встановлення безпосереднього зв’язку між виділенням коштів та результатами їх використання.

Якщо функціональна класифікація бюджетних видатків лише ви­значає загальний тип видатків з бюджету, то кожна програма має чітку цільову прив’язку, що відображається в структурі кодування програм­ної класифікації видатків Державного бюджету. Код програмної кла­сифікації містить сім знаків, якими кодується інформація про головно­го розпорядника, бюджетну програму, інституційні та інвестиційні проекти, резервний фонд, капітальні вкладення, напрямки діяльності бюджетної програми. Код визначається цифрами від «1» до «9».