Глава 9. Організація роботи центральних органів виконавчої влади в Україні

 

§ 1. Основи організації і діяльності центральних органів виконавчої влади

§ 2. Система та функції центральних органів виконавчої  влади

§ 3. Порядок утворення та організаційна будова центральних органів виконавчої влади

§ 4. Форми і методи діяльності центральних органів виконавчої влади

 

§ 1. Основи організації і діяльності центральних органів виконавчої влади

Поетапне впровадження в ході адміністративної реформи в Україні ефективної та раціональної системи державного управління нерозривно пов’ язане з оптимізацією системи центральних органів виконавчої вла­ди, вдосконаленням організації та діяльності цих органів. Центральні органи виконавчої влади є другою, підпорядкованою Кабінету Міністрів України, ланкою системи органів виконавчої влади, що забезпечує без­перервну спеціалізовану управлінську діяльність у різних сферах соціально-економічного та політичного життя. Така діяльність спира­ється не стільки на ідею керування різноманітними суспільними про­цесами, скільки на забезпечення суспільних потреб, прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина. Здійснюване при цьому дер­жавне управління характеризується відходом від централізованої моде­лі, коли між суб’єктами і об’єктами управління існують жорсткі субор- динаційні зв’язки, і витісняється складною моделлю «управлінської мережі», в якій на паритетних засадах співіснують усі типи управлін­ських зв’язків — субординаційні, реординаційні та координаційні^[1].

Центральні органи виконавчої влади являють собою загальнодер­жавні органи виконавчої влади спеціальної компетенції, що забезпе­чують формування та реалізують державну політику в одній чи декіль­кох сферах суспільних відносин. Ці органи підзвітні та підконтрольні Кабінету Міністрів України.

Правову основу організації і діяльності центральних органів виконавчої влади становлять норми Конституції України, законів

України «Про центральні органи виконавчої влади», «Про Кабінет Міністрів України», указів Президента України «Питання оптимі- зації системи центральних органів виконавчої влади» від 06.04.2011 р. № 370/2011, «Деякі питання організації роботи міністерств, ін­ших центральних органів виконавчої влади» від 24.12.2010 р. № 1199/2010, постанов Кабінету Міністрів України «Про упорядку­вання структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій» №179 від 12.03.2005 р., «Деякі питання, пов’язані з підготовкою і внесенням подань щодо осіб, призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Президентом України або Кабінетом Міністрів України чи погоджується з Кабінетом Міністрів України» №1065 від 22 листопада 2010 р., актів центральних органів вико­навчої влади.

Розгалуженість системи органів влади з однаковим правовим ста­тусом зумовлює важливу рису правової основи організації та діяльно­сті центральних органів виконавчої влади — наявність загальних, ти­пових документів. До таких, наприклад, належать Типове положення про міністерство України, Типове положення про центральний орган виконавчої влади України, діяльність якого спрямовується і координу­ється Кабінетом Міністрів України через відповідного члена Кабінету Міністрів України, затверджені Указом Президента України від 24.12.2010 р. № 1199/2010, Загальне положення про колегію централь­ного органу виконавчої влади і місцевої державної адміністрації, за­тверджене Постановою Кабінету Міністрів України №1569 від 02.10.2003 р., Типове положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Авто­номної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України № 996 від 03.11.2010 р.,Типовий регламент центрального органу виконав­чої влади, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1143 від 19.09.2007 р. Ці правові документи виступають основою для розробки та прийняття положень про окремі центральні органи вико­навчої влади, що затверджуються Президентом України, а також ре­гламентів центральних органів виконавчої влади, положень про струк­турні підрозділи, що затверджуються керівниками центральних органів виконавчої влади.

Територіальною основою діяльності центральних органів виконав­чої влади є вся державна територія України. Ці органи здійснюють свої повноваження на вказаній території як безпосередньо, так і через утворені територіальні органи.

Центральні органи виконавчої влади є юридичними особами пу­блічного права. Матеріально-фінансову основу їх організації та діяль­ності становлять об’ єкти державної власності, майно, що перебуває в комунальній власності і передане в установленому законодавством порядку в управління органам державної влади, кошти Державного бюджету України. Центральні органи виконавчої влади здійснюють повноваження з управління об’єктами державної власності, що нале­жать до сфери їх відання. Міністерства виступають головними розпо­рядниками, а інші центральні органи виконавчої влади — розпорядни­ками бюджетних коштів, які спрямовуються на здійснення різноманіт­них державних програм та окремих заходів.

Для безпосереднього забезпечення діяльності центральним орга­нам виконавчої влади надається необхідне майно (будівлі, автотран­спорт, оргтехніка тощо), що перебуває на балансі цих органів і має використовуватися за цільовим призначенням. Загальна кількість та суми витрат на придбання такого майна, як правило, лімітуються урядовими актами. Центральний орган виконавчої влади має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби України.