Глава 5. Організація роботи органів та посадових осіб Верховної Ради України - § 5. Організація роботи тимчасових комісій Верховної Ради України PDF Печать
Право - Держ. буд. і місц. самоврядування (Серьогіна)

 

 

§ 5. Організація роботи тимчасових комісій Верховної Ради України


Згідно зі ст. 89 Конституції України Верховна Рада України у ме­жах своїх повноважень може створювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього розгляду питань. Для проведення роз­слідування з питань, що становлять суспільний інтерес, створює тим­часові слідчі комісії, якщо за це проголосувала не менше як одна третина від конституційного складу Верховної Ради. Висновки і про­позиції тимчасових слідчих комісій не є вирішальними для слідства і суду. Організація і порядок діяльності комісій встановлюється Законом України «Про Регламент Верховної Ради України».

Тимчасові спеціальні комісії утворюються парламентом при необ­хідності для підготовки, попереднього розгляду питань, а також під­готовки і доопрацювання проектів законів та інших актів Верховної Ради на правах головного комітету, якщо предмет правового регулю­вання таких проектів не належить до предмета відання комітетів.

Про утворення тимчасової спеціальної комісії Верховна Рада Укра­їни приймає постанову, в якій визначає: назву, мету, завдання, коло питань, для підготовки яких сформована комісія, кількісний і персо­нальний склад, голову та заступника голови комісії, строки діяльності та звіту комісії, заходи щодо кадрового, матеріально-технічного, ін­формаційного, організаційного забезпечення її роботи.

Тимчасова спеціальна комісія обирається з числа народних депу­татів, які дали на це згоду. її кількісний склад формується з урахуван­ням принципу пропорційного представництва депутатських фракцій. При цьому мінімальний кількісний склад комісії має забезпечувати представництво не менш як по одному депутату від кожної депутат­ської фракції. Однак, якщо фракція не запропонувала своїх представ­ників для роботи в комісії, то вона створюється без участі представни­ків цього депутатського об’єднання. Пропозиції щодо кількісного та персонального складу комісії подаються фракціями не пізніш як у п’ятиденний строк з дня направлення до них письмового звернення ініціатора утворення такої комісії.

На посаду голови тимчасової спеціальної комісії не може бути об­раний голова парламентського комітету. Секретар комісії обирається на першому засіданні тимчасової спеціальної комісії з числа її членів. Голова, заступник голови та секретар комісії не можуть бути членами однієї депутатської фракції.

Строк повноважень тимчасової спеціальної комісії не може пере­вищувати одного року з дня її утворення.

Тимчасова спеціальна комісія у визначений Верховною Радою строк, але не пізніш як через 6 місяців після її створення, подає пись­мовий звіт про виконану роботу, підготовлені нею проекти актів та інші матеріали, які поширюються серед депутатів. Після обговорен­ня результатів її роботи парламент приймає остаточне рішення щодо них або доручає комісії продовжити роботу і визначає для цього но­вий строк.

Повноваження тимчасової спеціальної комісії припиняються з при­йняттям парламентом остаточного рішення щодо результатів її роботи, з прийняттям акта, для підготовки проекту якого вона створювалася, а також у разі припинення повноважень Верховної Ради України, яка її створила.

Порядок утворення, вимоги до персонального складу тимчасової слідчої комісії визначаються в порядку, передбаченому для утворен­ня тимчасової спеціальної комісії. Особливості полягають у тому, що до складу тимчасової слідчої комісії не може входити народний де­путат, який:

а) є родичем або свояком посадової, службової особи, яка працює в державному органі, органі місцевого самоврядування, на підприємстві, в установі, організації, чи особи, яка входить до керівного органу об’єднання громадян, щодо яких згідно із завданням повинно проводитися розслідування комісією, або посадової, служ­бової особи, щодо якої повинно проводитися зазначене розслідуван­ня;

б) має самостійні або через членів сім’ї майнові цивільно-правові інтереси в державному органі, органі місцевого самоврядування, на підприємстві, в установі, організації, об’ єднанні громадян, щодо яких згідно із завданням повинно проводитися розслідування тимчасовою слідчою комісією;

в) був або є учасником судового процесу, в якому учасником були або є державний орган, орган місцевого самовряду­вання, підприємство, установа, організація, їх посадові, службові особи, а також об’єднання громадян, окремі громадяни, щодо яких згідно із завданням повинно проводитися розслідування комісією;

г) до набуття повноважень народного депутата брав участь у ревізії, аудиторській чи іншій перевірці, результати якої стали підставою для створення тимчасової слідчої комісії.

Результати розслідування тимчасова слідча комісія викладає в письмовому звіті, який повинен містити висновки і пропозиції про факти й обставини, які стали підставами для проведення розслідуван­ня; відомості чи обставини, встановлені комісією, і докази, якими це підтверджується; відомості чи обставини, що не підтвердилися; факти й обставини, які не були перевірені, і причини цього.

У пропозиціях тимчасової слідчої комісії зазначається, яким чином мають бути використані висновки комісії в разі прийняття Верховною Радою рішення щодо них. Пропозиції тимчасової слідчої комісії ви­кладаються у проекті постанови чи іншого акта Верховної Ради і вносяться на розгляд парламенту членами комісії. За результатами розгляду висновків і пропозицій тимчасової слідчої комісії парламент може прийняти такі рішення:

1) взяти до відома висновки і пропозиції комісії;

2) припинити її повноваження;

3) продовжити роботу комісії на визначений Верховною Радою строк, але не більше одного року з дня її утворення.

При розгляді висновків і пропозицій тимчасової слідчої комісії Верховна Рада в разі необхідності вирішує питання що­до направлення матеріалів комісії до Генеральної прокуратури України для їх вивчення й відповідного реагування; направлення висновків комісії Президенту України, Прем’єр-міністру України, відповідному державному органу, органу місцевого самоврядування чи посадовій особі для реагування згідно із законом; публікації висновків комісії в газеті «Голос України».