§ 3. Функції та компетенція комітетів Верховної Ради України

Згідно із Законом «Про комітети Верховної Ради України» осно­вними напрямами діяльності комітетів визнаються:

1) законопроектна функція, яка включає дії з розробки проектів законів, інших актів Верховної Ради України; попередній розгляд та підготовку висновків і пропозицій щодо законопроектів, внесених суб’єктами законодавчої ініціативи на розгляд парламенту; доопрацю­вання за дорученням Верховної Ради окремих законопроектів за на­слідками розгляду їх у першому та наступних читаннях; попередній розгляд, підготовку висновків і пропозицій щодо проектів загально­державних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля, надання згоди на обов’язковість чи денонсацію міжнародних договорів України; уза­гальнення зауважень і пропозицій, що надійшли до законопроектів;внесення пропозицій щодо перспективного планування законопроектної роботи.

2.  Організаційна функція комітетів полягає в плануванні своєї ро­боти; проведенні збору та аналізу інформації з питань, що належать до їх повноважень, організації слухань із цих питань; попередньому об­говоренні відповідно до предметів їх відання кандидатур посадових осіб, яких обирає, призначає, затверджує Верховна Рада України або надає згоду на їхнє призначення, підготовці до розгляду парламентом відповідних висновків щодо цих кандидатур; підготовці питань на розгляд Верховної Ради України; участі у формуванні порядку денно­го пленарних засідань; прийнятті рішень, наданні висновків, рекомен­дацій, роз’яснень; розгляді звернень, що надійшли до комітету; участі в міжпарламентській діяльності, підготовці письмових звітів про під­сумки своєї діяльності, забезпеченні її висвітлення в засобах масової інформації.

3. Контрольна функція комітетів полягає в аналізі практики засто­сування законодавчих актів у діяльності державних органів, їх поса­дових осіб з питань, віднесених до предметів відання комітетів, під­готовці та поданні відповідних висновків та рекомендацій на розгляд Верховної Ради України; участі за дорученням парламенту у проведен­ні «години запитань до Уряду»; контролі за виконанням Державного бюджету України в порядку, встановленому законом; організації та підготовці за дорученням Верховної Ради України парламентських слухань; організації та підготовці слухань у комітетах; підготовці та поданні на розгляд парламенту запитів від комітету до Президента України; взаємодії з Рахунковою палатою, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини; направленні матеріалів для відповідного реагування в межах, установлених законом, органам Верховної Ради України, державним органам, їх посадовим особам.

Для реалізації зазначених функцій комітети наділені відповідною компетенцію. Предмети відання конкретного комітету чітко фіксують­ся у постанові про предмети відання комітетів й зумовлені сферою, цілями й завданнями їх створення. Закон «Про комітети Верховної Ради України» групує права та обов’ язки комітетів залежно від здій­снюваної функції. Так, статтями 15-33 зазначеного закону встановлю­ються повноваження стосовно здійснення законопроектної роботи; отримання інформації; права щодо участі у призначенні, звільненні, затвердженні та наданні згоди на призначення посадових осіб Верховною Радою України; участі у призначенні всеукраїнського референ­думу, призначенні виборів Президента України, Верховної Ради АРК, органів місцевого самоврядування; участі у формуванні порядку ден­ного; розгляді звернень; наданні відповідей на депутатські запити; участі у міжпарламентській діяльності; аналізу практики тощо. Права та обов’язки, закріплені в законі, знаходять свою деталізацію в Регла­менті Верховної Ради України, шляхом конкретизації завдань і ролі комітету у певних процедурах діяльності парламенту.