§ 10. Злочини проти законів і звичаїв війни

Безпосереднім об ’єктом цих злочинів є порядок, що визначає ви­конання військовослужбовцями вимог міжнародних конвенцій.

Погане поводження з військовополоненими (ст. 434 КК). Об’єктивна сторона цього злочину виражається в поганому поводжен­ні з військовополоненими, яке мало місце неодноразово, або пов’язане з особливою жорстокістю, або спрямоване проти хворих і поранених, а також в недбалому виконанні обов’язків щодо хворих і поранених.

До військовополонених відносять особовий склад збройних сил, що потрапив під владу України, а також ополченці і добровольці кра­їни, що перебуває у військовому конфлікті з Україною.

Під поганим поводженням розуміється будь-яка дія або бездіяль­ність, що заподіює шкоду життю та здоров’ю військовополонених, принижує їх честь та гідність: нанесення тілесних ушкоджень і по­боїв, катування, мучення, позбавлення їжі і медичної допомоги, об­меження в правах.

Погане поводження з військовополоненими, що містить ознаки більш тяжкого злочину (вбивство, зґвалтування тощо) вимагає додат­кової кваліфікації за відповідними статтями.

Суб’єктивна сторона злочину — вина у формі прямого умислу при поганому поводженні з військовополоненими або у формі необережно­сті при недбалому виконанні обов’язків щодо військовополонених.

Суб ’єктом поганого поводження з військовополоненими може бути будь-який військовослужбовець, а при недбалому виконанні обов’язків щодо хворих і поранених — особи, на яких покладено їх лікування і піклування про них.

Незаконне використання символіки Червоного Хреста, Черво­ного Півмісяця, Червогого Кристала та зловживання ними (ст. 435)¹. Об’єктивна сторона цього злочину виражається в носінні в районі воєнних дій символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Чер­воного Кристала особами, які не мають на те права, а також зловжи­вання в умовах воєнного стану прапорами чи знаками Червоного Хрес­та, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала або пофарбуванням, присвоєним санітарно-транспортним засобам.

Суб’єктивна сторона цього злочину — прямий умисел.

Суб’єктом злочину може бути будь-який військовослужбовець.

Контрольні запитання

1. Поняття та ознаки військового злочину.

2. Як визначають родовий та безпосередні об’єкти військових злочинів?

3. Суб’єкт військових злочинів.

4. Проблеми кваліфікації військових злочинів, вчинених у спі­вучасті.

5. Поняття, система та загальна характеристика злочинів про­ти порядку підлеглості та військової гідності.

6. Поняття, система та загальна характеристика злочинів про­ти порядку проходження військової служби.

7. Значення строку перебування поза територією частини для кваліфікації злочинів проти порядку проходження військової служби.

8. Як відмежувати самовільне залишення частини від дезер­тирства?

9. Поняття, система та загальна характеристика злочинів проти порядку збереження та користування військовим майном.

10. Відмежування злочинів проти порядку збереження та корис­тування військовим майном від злочинів проти власності.

11. Поняття, система та загальна характеристика злочинів про­ти порядку експлуатації військової техникі.

12. Як відмежувати злочини проти порядку експлуатації вій­ськової техникі від загальнокримінальних злочинів?

13. Поняття, система та загальна характеристика злочинів про­ти порядку несення бойового чергування та інших спеціаль­них служб.

14. Відмежування розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрати документів чи матеріалів, що містять такі відомості, від загальнокримінальних злочинів.

15. Поняття, система та загальна характеристика військових службових злочинів.

16. Відмежування зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем від перевищення влади чи службових повноважень.

17. Поняття, система та загальна характеристика злочинів про­ти порядку несення військової служби на полі бою та в ра­йоні бойових дії.

18. Поняття, система та загальна характеристика злочинів, відпо­відальність за які передбачена міжнародними конвенціями.