§ 4. Джерела регулювання підрядних відносин у будівництві

За умов існування СРСР правове регулю вання відносин у капітальному будівництві (і суміжних з них); здійснювалося союзним законодавством. Республіканські нормативні акти в цій сфері якщо і приймалися, то тільки дуб­лювали зміст союзних. В умовах формування самостійного українського законодавства основні напрями правового регулювання капітального будівництва і суміжних з ним сфер визначаються Законом України "Про інвестиційну діяльність" та нормами ЦК України, де цим питанням присвячено главу 29.

Постановою Верховної Ради України "Про порядок тимча­сової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" від 12 вересня 1991 р. передбачено, що до прий­няття відповідних актів законодавства України на її території застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України за умови, що вони не суперечать Конституції та законам України.

Тому серед джерел правового регулювання капітального будівництва України залишаються на певний час законодавчі і підзаконні акти колишнього СРСР.

Так, постановою Ради Міністрів СРСР від 26 грудня 1986 р. були затверджені Правила про договори підряду на капіталь­не будівництво. Певні зміни внесено в порядок застосування їх Постановою Ради Міністрів СРСР "Про впорядкування системи економічних (майнових) санкцій, що застосовуються до підприємств, об'єднань і організацій" від ЗО липня 1988 р. Порядок укладення і виконання договорів субпідряду регу­люється Положенням про взаємовідносини організацій — генеральних підрядчиків з субпідрядними організаціями, затвердженими постановою Держбуду СРСР і Держплану СРСР від 3 липня 1987 р. Щодо правового режиму договору на виконання проектних і розвідувальних робіт, то він вста­новлений нормативним актом, прийнятим понад ЗО років тому і через це є явно застарілим. Правила про договори на виконання проектних і розвідувальних робіт, про які йдеться, були затверджені Держбудом СРСР, Держпланом СРСР і Міністерством фінансів СРСР 25 травня 1959 р. Багатосто­ронні контракти в капітальному будівництві регулюються Тимчасовим положенням про контракт у капітальному будів­ництві, затвердженим Держбудом СРСР 13 березня 1989 р.

Важливе місце серед джерел правового регулювання посідають постанови Уряду СРСР. Деякі з них присвячені за­гальним питанням, як, наприклад, Постанова Ради Міністрів СРСР "Про деякі заходи щодо поліпшення стану справ у капі­тальному будівництві" від ЗО вересня 1989 p., інші — окремим проблемам, як, наприклад, Постанова Ради Міністрів СРСР "Про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" від 23 січня 1981 р. (з відповідними змінами від 24 квітня 1984 p.). Важливу роль у регулюванні розрахун­ково-кредитних відносин відіграють Правила фінансування і кредитування будівництва, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 10 січня 1987 р.

Протягом останніх років впроваджується метод будівниц­тва об'єктів "під ключ". Відносини між учасниками такого будівництва регулюються відповідно до Положення про орга­нізацію будівництва об'єктів "під ключ", яке затверджене по­становою Держбуду СРСР від 10 листопада 1989 р.

Крім наведених нормативних актів законодавчого, підза-конного і відомчого характеру, діють численні будівельні норми і правила, а також інструктивні та інформаційні листи Держбуду   УРСР   і   Державного   арбітражу  УРСР   (нині   —  Держкоммістобудування і Вищого арбітражного суду України), які в прямому розумінні не є джерелами права, але суттєво впливають на формування практики застосування цих джерел.

З метою поліпшити організацію контрактних взаємовідно­син у будівництві в 1993 р. науково-технічна рада Міністер­ства України у справах будівництва та архітектури затвер­дила Положення про підрядні контракти у будівництві України. Цей акт врахував вимоги законодавства, певний вітчизняний та зарубіжний досвід правового регулювання відносин між учасниками будівництва та особливості становлення ринко­вих відносин у будівництві. Положення визначає порядок підготовки, складання та виконання підрядних контрактів на будівництво об'єктів і має рекомендаційний характер.