§ 3. Система підрядних договорів у будівництві та організація договірних зв'язків

В інвестиційній діяльності, зокрема в капі­тальному будівництві, застосовуються практично всі договірні типи: підряд, поставка, перевезення. Крім того, в межах дого­вірних типів використовуються і окремі різновиди: договори в галузі проведення розвідок і проектування, здійснення шеф-монтажа устаткування і пусконалагоджувальних робіт, будів­ництва. Усі ці договори опосередковують відносини, які технологічно пов'язані між собою, і тому потребують єдиного комплексного врегулювання. Головне місце посідають підрядні договори, оскільки за їхньою допомогою регулюють­ся відносини з приводу виконання робіт, які мають найбільшу питому вагу в інвестиційній діяльності.

Договори підрядного типу, що їх застосовують у будів­ництві, доцільно класифікувати відповідно до характеру робіт і сфери виконання їх. Можна виділити такі групи підрядних договорів:

1)        на виконання проектних і розвідувальних робіт;

2)        на виконання будівельних, монтажних і спеціальних робіт;

3)        на виконання пусконалагоджувальних робіт і шеф-монтажа устаткування;

4)        на виконання інших допоміжних робіт¹.

Тривалий період у літературі точилися дискусії з приводу правової природи і самостійності окремих видів договорів, що застосовуються в будівельному процесі. Найбільші суперечки викликав договір на виконання проектних і розвідувальних робіт. Якщо питання про самостійність договору підряду на капітальне будівництво було розв'язано в законодавстві позитивно, то доля інших підрядних договорів, які тісно пов'язані з будівництвом і становлять єдиний технологічний процес, залишилася поза межами законодавчого регулюван­ня. Саме це і стало приводом для твердження, що договір на виконання проектних і розвідувальних робіт, як і інші підрядні договори в будівництві, слід розглядати як різновид договору підряду на капітальне будівництво, оскільки проектування є однією із стадій капітального будівництва в широкому розу­мінні. Висловлювалася думка про те, що підрядні відносини з приводу проектування мають регулюватися тими самими нормами глави 8 Основ цивільного законодавства, що й під­ряд на капітальне будівництво. Однак більшість авторів обсто­ювали самостійність договору на виконання проектних і розвідувальних робіт, маючи на увазі, що він характери­зується власним предметом регулювання, іншим порядком виконання зобов'язань, а також приймання і оплати робіт.

Під час розробки нового ЦК України знову постало питання про співвідношення підрядних договорів у будівництві. Його рішення передбачає певні зміни в оцінках природи договорів і перспектив їх регулювання. На відміну від чинного ЦК у про­екті ЦК України не передбачається самостійне регулювання договору підряду на капітальне будівництво, оскільки усі під­рядні договори містяться в єдиній главі і мають єдиний уніфі­кований режим правового регулювання. У межах окремих видів підрядних договорів, на які, однак, поширюються загаль­ні норми про підряд, передбачається регулювання відносин, що складаються в будівництві під час виконання проектних і розвідувальних, а також науково-дослідних і конструктор­ських робіт. Крім того зазначається, що особливості виконан­ня окремих видів підрядних робіт і їх оплати передбачаються ЦК України та іншими нормативними актами.

Отже, у межах єдиного договірного типу — підряду — і в інвестиційній діяльності, складовою якої є капітальне будів­ництво, застосовуються різні види договорів на виконання робіт у галузі проектування, будівництва, монтажу устатку­вання та його налагодження. Ці договори охоплюють відно­сини між замовником і підрядчиком з приводу виконання пев­них робіт (створення нового об'єкта або його реконструкція, розширення, технічне переозброєння) і можуть мати певну специфіку, насамперед зумовлену тим, що об'єкт неможливо відокремити від місця його експлуатації.

Складність виробничого процесу, тривалість його в часі та інші особливості відображаються на структурі договірних відносин.

Відповідно до ст. 354 ЦК України договір підряду на капі­тальне будівництво укладає замовник з однією будівельною організацією, яка виступає як підрядчик. Проте, враховуючи специфіку будівельного виробництва і багатопрофільність ха­рактеру робіт, ця будівельна організація може доручити вико­нання певних обсягів монтажних або інших спеціалізованих робіт іншій організації на підставі самостійного договору суб­підряду. Таким чином, у складі учасників договірних відносин беруть участь замовник, підрядчик і спеціалізована організа­ція — субпідрядчик. Якщо відносини будуються за наведеною схемою, то укладається договір підряду і договір субпідряду, решту функцій замовника виконує підрядчик. Така схема дістала назву генерального підряду, а підрядчик іменується генеральним підрядчиком. Як правило, генеральний підряд­чик — це одна організація, яка виконує загальнобудівельні роботи і координує роботу субпідрядчиків, яких може бути кілька.

Однак якщо будова складна, то у випадках і в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України, замовник може укладати договір підряду з двома і більше будівельними орга­нізаціями, які мають право як генеральний підрядчик на підставі договору субпідряду доручати виконання окремих комплексів робіт спеціалізованим організаціям.

Якщо підрядна організація без залучення субпідрядників! власними силами і засобами виконує повний обсяг робіт, то відносини будуються за схемою звичайного підряду.

Проте договори на виконання монтажних та інших спеціалі­зованих робіт із відповідними організаціями може укладати не лише генеральний підрядчик. Такі договори може укладати безпосередньо замовник з організацією, що має виконувати роботи. В цьому разі укладатиметься не договір субпідряду, а прямий договір підряду. Слід мати на увазі, що укладення пря­мих договорів між замовником і спеціалізованими організа­ціями відбувається лише за згодою генерального підрядчики.

Таким чином, система звичайного підряду характеризує просту структуру договірних зв'язків, а система генерального підряду — складну.