§ 6. Договори про постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу

Нормальна робота виробничих підпри­ємств значною мірою залежить від безперервного постачан­ня їм електричної чи теплової енергії або газу. Електроенер­гія використовується також для освітлення приміщень дер­жавних і громадських організацій, вулиць і жилих будинків, а теплова енергія та газ — для задоволення побутових потреб громадян.

Законом України "Про енергозбереження" від 1 липня 1994 р. передбачено правові, економічні, соціальні, екологіч­ні основи енергозбереження та економії паливно-енергетич­них ресурсів.

У справі забезпечення раціонального використання цих видів ресурсів і додержання правил користування ними важ­ливу роль відведено договорам на постачання енергії та газу.

У Законі Україні "Про електроенергетику" від 16 жовтня 1997 р. відзначається, що регулювання відносин в електро­енергетиці має певні особливості, спричинені об'єктивними умовами функціонування цієї галузі: а) постійним і безпе­рервним збалансуванням виробництва і споживання електричної енергії, для забезпечення якого встановлюється єдине диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об'єднаною енергетичною системою України; б) централізо­ваним теплопостачанням споживачів через теплоелектро­централі і котельні, які входять до об'єднаної енергетичної системи України. Купівля і продаж електричної енергії здій­снюються на оптовому ринку електроенергії України, учасни­ками якого є суб'єкти підприємницької діяльності, що прода­ють і купують електричну енергію на підставі договорів.

Користування електричною і тепловою енергією попус­кається лише на основі договору, що укладається між енер-гопостачальною організацією та споживачем. Подача газу також здійснюється на основі договорів. Незважаючи на певні технічні та правові відмінності у постачанні електричної і теплової енергії, з одного боку, енергії і газу, — з другого, названі договори мають багато спільних рис, які об'єднують їх в одному структурному типі договору і дають змогу відрізнити його від інших договорів, зокрема від договору пос­тавки. Предметом цього договору може бути лише електрична енергія у вигляді електричного струму і теплова енергія у вигляді пари або гарячої води. За договором на пос­тачання газу споживачам подається природний або штучний горючий газ. На відміну від договору поставки, енергія і газ передаються споживачеві через приєднану до постачальної організації мережу, внаслідок чого забезпечується можли­вість безперебійного постачання ними споживачів.

Договір про постачання енергії або газу є консенсуальним, двостороннім та оплатним.

За договором про постачання енергії та газу постачальна організація бере на себе обов'язок безперервно подавати споживачеві через приєднану мережу електричну чи теплову енергію або газ в обумовленій кількості та якості, а споживач зобов'язується оплачувати одержану енергію чи газ за обу­мовленими цінами (тарифами), а також підтримувати в на­лежному стані свою енергетичну чи газову мережу.

Договори про відпускання електричної і теплової енергії укладаються між енергопостачальною організацією і спожи­вачем (абонентом), установки якого безпосередньо приєдна­ні до мережі енергопостачальної організації.

У деяких випадках такий споживач укладає договори про постачання енергії з іншими споживачами (субспоживача-ми), якщо вони одержують енергію від мережі основного споживача. При цьому в додатку до договору між основним споживачем та енергопостачальною організацією зазначаю­ться дані про всіх приєднаних до цього споживача суб-абонентів.

Електропостачальною організацією є суб'єкт підприєм­ницької діяльності, який отримав ліцензію Національної комі­сії з питань регулювання електроенергетики України на здій­снення діяльності з постачання електричної енергії за регу­льованим або нерегульованим тарифом. У системі електро­постачання беруть участь і електропередавальні організації, тобто суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензію Національної комісії з питань регулювання електро­енергетики України на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами, що перебувають у їх власності або повному господарському віданні.

Споживачі, які передають електроенергію субспоживачам або відпускають її від своїх електростанцій (блок-станцій), укладають з електропостачальною організацією договір на загальну (сумарну) кількість електроенергії, що передається, з урахуванням споживання енергії населенням. Відносини споживачів, які передають електроенергію субспоживачам, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються догово­рами на користування електроенергією, що укладаються між ними. Якщо основний споживач отримав ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії, то відносини споживача і співспоживачів регулюють­ся умовами та правилами цієї ліцензії, договорами на пере­дачу електричної енергії та договором між субспоживачами і споживачем на постачання електроенергії.

Енергопостачальними організаціями в договорах про по­стачання теплової енергії виступають теплоелектроцентралі, котельні тощо.

Найголовніші права та обов'язки сторін при постачанні енергії визначаються у договорах, що укладаються згідно із зразковими (взірцевими) договорами. Головним обов'язком енергопостачальної організації є безперервне або за пого­дженим графіком постачання споживача електричною або тепловою енергією. У договорах на відпуск теплової енергії у вигляді пари або гарячої води окремо зазначається кількість енергії, що йде на опалення, вентиляцію, гаряче водопоста­чання і технологічні потреби.

Електричну енергію споживачам відпускають електропос-тачальні організації відповідно до укладених з ними договорів. У разі потреби змінити договірну величину споживання елек­троенергії споживач може звернутися до електропостачаль-ної організації не пізніше 20 числа поточного розрахункового місяця із заявою про відповідне коригування договірної вели­чини відпуску електроенергії. Елекгропостачальна організа­ція повинна у першу чергу задовольняти потреби тих спожи­вачів, які систематично і в строк оплачують спожиту енергію. Елекгропостачальна організація, що працює за регульованим тарифом, погоджує зі споживачами договірні величини спо­живання електричної потужності в години максимуму наван­таження.  Ці величини  встановлюються виходячи з режиму роботи енергосистеми України і доводять до споживача окремими письмовими повідомленнями не пізніше ніж за 15 днів до наступного кварталу (місяця); вони є невід'ємною час­тиною договору.

Енергія та газ, які подаються споживачам через приєднану мережу, мають за якістю відповідати певним вимогам. Якість електроенергії визначається напругою (у вольтах) і частотою (у періодах за секунду), які підтримуються на межі електро­мереж електропостачальної організації та споживача. Тепло­ва енергія характеризується тиском і температурою пари або води. Якість газу, що подається у магістральні газопроводи, має відповідати вимогам стандарту. Газ подається очищеним від газового бензину, нафти і механічних домішок. Хімічне очищення та осушення природного газу здійснює виробник або газопостачальна організація.

Енерго- та газопостачальні організації повинні стежити за' технічним станом і правильно експлуатувати свої мережі, за­безпечувати техніку безпеки та можливість нормального' використання енергії та газу споживачами.

З метою забезпечення надійного й економічного викорис­тання енергії та газу на споживача також покладається ряд обов'язків щодо нормальної експлуатації енерго- чи газоме-режі. Зокрема, він здійснює перевірку стану, профілактичні випробування та ремонт належних йому енергоустановок І захисних засобів; забезпечує необхідний облік використаної енергії; додержується встановлених лімітів і режимів енерго­споживання; щороку складає плани організаційно-технічних заходів щодо раціонального витрачання енергії; забезпечує обслуговування енергоустановок персоналом потрібної, кваліфікації тощо. Споживач повинен безперешкодно допус­кати персонал постачальних організацій та представників органів енергетичного нагляду для контролю за режимом споживання енергії та технічним станом енергомережі. Він зобов'язаний негайно повідомляти енергопостачальну орга­нізацію про всі несправності в роботі приладів обліку енергії, про аварії, ураження електричним струмом людей і тварин.

Порушення постачальною організацією або споживачем їхніх обов'язків за договором призводить до невигідних май­нових наслідків. Особливо дорого споживачам і всьому народному господарству коштують перерви в енергопостачанні та подачі газу, пов'язані з недовипуском енергії чи газу споживачам.

У разі переривання електропостачання з вини електропо-стачальної організації вона сплачує споживачеві штраф, до­даткові виплати або нарахування згідно з чинним законодав­ством.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України "Про електроенер­гетику" енергопостачальники несуть відповідальність перед споживачами електричної енергії у розмірі п'ятикратної вар­тості недовідпущеної енергії у разі переривання електропо­стачання з вини енергопостачальника (згідно з умовами до­говору на користування електроенергією). Час перерви визначається спільно за документацією споживача, електро-постачальної та електропередавальної організації з моменту припинення або обмеження подачі електроенергії до вста­новлення необхідного рівня напруги і частоти. Електропоста-чальна організація за узгодженням із споживачем може відшкодувати (поповнити) недовідпущену йому кількість енергії у дні, що залишилися у поточному або наступному роз­рахункових періодах, без сплати штрафних санкцій.

Постачальна організація не несе матеріальної відповідаль­ності перед споживачем за недопостачання електричної енергії, яке зумовлене: а) форс-мажорними обставинами;

б) неправильними діями персоналу споживача; в) умовами, за яких допускається обмеження або припинення подачі енергії споживачам; г) пошкодженням устаткування спожи­вача, що спричинило автоматичне відключення лінії живлен­ня. В разі відпуску споживачеві електроенергії, параметри якості якої знаходяться поза межами граничних величин, що зазначені у договорі, електропостачальна організація спла­чує споживачеві штраф у розмірі 25 відсотків вартості такої електроенергії (ч. 7 ст. 24 Закону України "Про електроенер­гетику").'

Постачальна організація не несе відповідальності перед споживачем за відпуск енергії низької якості за ту кількість Діб, протягом яких споживач не додержувався встановленого режиму електропостачання і допускав перевищення встанов­леної договірної потужності.

За законодавством, яке діяло до прийняття Закону України "Про електроенергетику" від 16 жовтня 1997 p., штрафи за порушення умов договору щодо кількості та якості енергії були виключною неустойкою, бо збитки при цьому не відшкодову­вались. Відповідно до ч. 1 ст. 25 цього закону споживачі електричної енергії мають право на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення їх прав, згідно із законодав­ством. За ст. 762 проекту ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором постачан­ня енергетичних або інших ресурсів через приєднану мережу сторона, що постачає ресурси, і абонент повинні відшкодува­ти завдану цим порушенням реальну шкоду.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією і виконання приписів дер­жавних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законо­давством України. Зокрема, у випадку споживання електрич­ної енергії понад договірну величину за розрахунковий період споживачі (крім населення) сплачують енергопостачальни-кам п'ятикратну вартість різниці між фактично спожитою і договірною величиною. У разі перевищення договірної вели­чини потужності споживач сплачує енергопостачальникові п'ятикратну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності (ст. 26 Закону України "Про електроенергетику").

Обов'язком споживача є своєчасна і повна оплата одер­жаних енергоресурсів за цінами (тарифами), встановленими договором. Зокрема, розрахунки із споживачами за користу­вання електроенергією, яку відпускають елекгропостачальні організації та електростанції споживачів (блок-станції), здій­снюються відповідно до діючих тарифів згідно з договором на користування електроенергією. Споживачі оплачують вико­ристану ними електроенергію за роздрібними тарифами, за­твердженими Національною комісією з питань регулювання електроенергетики, на користь електропостачальних орга­нізацій, які працюють за регульованими тарифами, і за дого­вірною ціною — на користь тих організацій, які працюють за нерегульованим тарифом.

Споживач несе відповідальність за несвоєчасну сплату рахунків за використану енергію у форму пені. Незалежно від стягнення пені енергопостачальна організація може припи­нити відпуск енергії споживачеві до погашення ним заборгованості. Так, за відсутності оплати за електричну енергію, що спожита за розрахунковий період, через 5 днів після дати роз­рахунку електропостачальна організація письмово або теле­фонограмою повідомляє споживача про дату і час відключен­ня або обмеження споживання електроенергії. Термін, з якого запроваджується обмеження відпуску електричної енергії, визначається постачальною організацією залежно від категорії споживача. При цьому має враховуватися можливість завершення технологічного циклу виробництва, який споживач почав до дати одержання повідомлення про обмеження.

Крім того, повне або часткове припинення подачі спожива­чеві електроенергії після попередження його не пізніше ніж за 2 доби допускається у випадках: а) споживання електрое­нергії без укладення договору або після закінчення строку його дії; б) самовільного приєднання струмоприймачів до ме­режі електропередавальної організації або збільшення потужності понад договірні величини, обумовлені догово-роми; в) відсутності персоналу для обслуговування електро­установок; г) недопущення посадових осіб державних органів, на які покладено відповідні обов'язки згідно з чинним законо­давством, до електроустановок споживача або приладів облі­ку електроенергії та у деяких інших випадках (п. 93 Правил користування електричною енергією). Одностороннє припи­нення подачі енергії можна розглядати як застосування пос­тачальною організацією до споживача санкцій оперативного характеру.