Глава 11. Договори поставки. Договори про постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу - Страница 4 PDF Печать
Гражданское право - О.В. Дзера Зобов'язальне право

 

§ 4. Виконання договору поставки

Виконання договору поставки полягає у здійсненні сторонами всіх прав та виконанні ними всіх обов'язків, передбачених договором. Відповідно до ст. 171 ЦК України взаємні зобов'язання за договором мають викону­ватися одночасно, якщо інше не випливає із закону, договору або змісту зобов'язання. Свій головний обов'язок — пере­дати покупцеві або за його дорученням (рознарядкою) іншому підприємцеві певну продукцію — постачальник здійснює так: він або відвантажує продукцію на адресу покупця чи іншої особи, або повідомляє їх про готовність продукції до здачі. В останньому випадку покупець вибирає продукцію на складі постачальника і вивозить її своїми чи найманими засобами і за свій рахунок.

У статтях  161,  207 та  208   ЦК України  зазначено,   що зобов'язання мають виконуватися в натурі, належним чином і в установлений строк згідно із законом, договором, а за від­сутності таких вказівок — згідно з вимогами, що звичайно ставляться. Під час виконання договорів кожна сторона повинна зважати на інтереси другої сторони, виконувати їх найекономічнішим чином і всіляко сприяти другій стороні у виконанні нею своїх обов'язків.

За ст. 746 проекту ЦК України поставка товарів здійснює­ться постачальником шляхом відвантаження (передання) товарів покупцеві за договором або особі, зазначеній у дого­ворі як одержувач. У разі, якщо договором передбачено право покупця давати вказівки про відвантаження товарів окремим одержувачам (вивантажувальні рознарядки), відвантаження (передання) товарів здійснюється постачаль­ником на адресу одержувачів, які зазначені у вивантажу­вальній рознарядці. Зміст вивантажувальної рознарядки і строк її направлення покупцем постачальникові визначають­ся договором. Якщо строки направлення відвантажувальної рознарядки договором не передбачені, рознарядка має бути направлена постачальникові не пізніше ніж за ЗО днів до на­стання періоду поставки. Якщо покупець не надав відванта­жувальної рознарядки у встановлений строк, то постачальник має право або відмовитися від виконання договору, або вимагати від покупця оплати товарів. Крім того, постачальник може зажадати відшкодування збитків, заподіяних у зв'язку з ненаданням відвантажувальної рознарядки.

Доставку товарів постачальник здійснює шляхом відванта­ження їх транспортом і на умовах, передбачених у договорі. Якщо в договорі не визначено, яким видом транспорту або на яких умовах здійснюється доставка, право вибору виду тран­спорту або визначення умов доставки товару належить по­стачальникові, оскільки інше не випливає із закону, інших правових актів, звичаїв ділового обороту або суті зобов'язан­ня (ст. 747 проекту ЦК).

У разі іногородніх поставок продукцію здебільшого відправ­ляють залізничним або водним транспортом вантажною швидкістю або здають установі зв'язку для пересилання покупцеві. Одержувачам, що перебувають у важкодоступних районах, куди немає іншого способу доставки товарів, крім повітряного транспорту, поставка здійснюється цим видом транспорту.   У  договорі   може   бути   передбачено   відвантаження товарів будь-яким видом транспорту або вибірка їх покупцями.

Вибірка товарів передбачається договором здебільшого для одногородніх поставок, коли покупець перебуває в одно­му з постачальником населеному пункті і вибирає товари зі складів постачальника. Відповідно до ст. 751 проекту ЦК України у разі, якщо договором передбачено передання товарів покупцеві (одержувачеві) у місці перебування поста­чальника (вибірка товарів), покупець повинен оглянути това­ри, що йому передаються, у місці їх передання, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або не випливає із суті зобов'язання. При виявленні невідповідності товарів умовам договору він має право відмовитися від їх одержання. Невибірка покупцем (одержувачем) товарів у встановлений договором строк, а за його відсутності — у розумний строк після одержання повідомлення постачальни­ка про готовність товарів до передання, дає постачальникові право відмовитися від виконання договору або зажадати від покупця оплати товарів.

Виконуючи зобов'язання, постачальник повинен додержу­ватися умов договору щодо кількості, асортименту, якості, строків та інших умов поставки.

Поставлену відповідно до умов договору продукцію поку­пець повинен прийняти й оплатити за встановленими цінами (ч. 1 ст. 245 ЦК).

За ст. 750 проекту ЦК України покупець (одержувач) зобо­в'язаний вчинити всі необхідні дії, що забезпечують прийнят­тя товарів, поставлених відповідно до умов договору. Прий­нятий покупцем товар слід належним чином оглянути у строк, визначений законом, іншими правовими актами, договором або звичаями ділового обороту. Покупець повинен у цей самий строк перевірити кількість, асортимент, якість, комп­лектність, тару й упаковку товару та додержання постачаль­ником інших умов договору в порядку, встановленому зако­ном, іншими правовими актами, звичаями ділового обороту або договором, і про виявлені невідповідності негайно пові­домити постачальника у письмовій формі. У разі одержання поставлених товарів від транспортної організації покупець (одержувач) зобов'язаний перевірити відповідність товарів відомостям, зазначеним у транспортних і супровідних документах, а також прийняти ці товари від транспортної органі­зації з додержанням правил, передбачених законом, іншими правовими актами, що регулюють діяльність транспорту.

Одержання продукції від транспортної організації — це лише початковий момент у прийманні її. Остаточну перевірку відповідності одержаної продукції умовам договору, як правило, проводить одержувач на його складі за Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного при­значення і товарів народного споживання за кількістю (від 15 червня 1965 р.) та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народ­ного споживання за якістю (від 25 квітня 1966 p.).

Правила, що регулюють перевірку продукції і товарів за кількістю та якістю, багато в чому збігаються, тому результати приймання часто оформляють одним актом. Це створює можливість подальшої уніфікації зазначених правил. Одно­часно перевіряють асортимент продукції та комплектність, тару, упаковку, маркування та відповідність їх вимогам стан­дартів, технічних умов або договору.

Перевірка продукції на складі одержувача проводиться у певні строки, незалежно від надходження рахунку та інших документів на продукцію. Так, вагу нетто і кількість товарних одиниць у кожному місці перевіряють одночасно з відкриван­ням тари, але не пізніше 10 днів з моменту одержання про­дукції. Для перевірки продукції за якістю при місцевій поставці надається 10 днів, при іногородній — не більше як 20 днів. Акт про приховані недоліки має бути складений протягом п'яти днів після виявлення недоліків, але не пізніше чотирьох міся­ців з дня надходження продукції до складу одержувача.

Якщо під час приймання продукції виявлено недостачу або порушення умов щодо якості, комплектності тощо, одержувач повинен зупинити перевірку і забезпечити зберігання одер­жаної продукції в умовах, які запобігають погіршенню якості або змішуванню її з іншою однорідною продукцією. Про пору­шення, виявлені під час перевірки, складають акт за підписа­ми сторін, уповноважених на приймання керівником під-приємства-одержувача.

Подальше правове оформлення результатів перевірки може бути здійснено одним із таких способів:

а) складання двостороннього акта за участю представника відправника або виготовлювача, якщо продукцію одержано в оригінальній упаковці або непорушеній тарі останнього. Виклик представника місцевого постачальника для участі в перевірці обов'язковий. Представника іногороднього відправ­ника викликають лише у випадках, передбачених обов'язко­вими правилами або договором;

б)   відправник уповноважує на участь у прийманні  іншу особу, яка перебуває в місці одержання продукції;

в)   постачальник дає згоду на  одностороннє  приймання продукції покупцем;

г)  у перевірці бере участь експерт бюро товарних експер­тиз або представник відповідної інспекції з якості;

д) якщо представники вищезазначених організацій не з'я­вилися, перевірка проводиться з участю компетентного пред­ставника іншого підприємства, виділеного керівником цього підприємства на прохання одержувача;

є) до перевірки можуть залучатися компетентні представ­ники громадськості самого підприємства-одержувача з числа осіб, затверджених для цього рішенням профспілкового комі­тету. Представниками громадськості не можуть бути мате­ріально відповідальні та підлеглі їм особи.

Результати перевірки продукції оформляють актом; його підписують усі особи, які брали участь у перевірці, і затвер­джує керівник підприємства-одержувача. Акт приймання з необхідними додатками до нього є підставою для пред'явлен­ня претензій і позовів у зв'язку з порушенням умов договору.

Розрахунки за поставлену продукцію здійснюються, за за­гальним правилом, безпосередньо між відправниками і одер­жувачами. Якщо відповідно до чинних правил у розрахунках за продукцію бере участь підприємство, яке не є стороною за договором, то воно щодо розрахунків користується правами і несе обов'язки сторони за договором. Порядок і форми роз­рахунків визначаються в договорі відповідно до чинних бан­ківських правил.

За ст. 752 проекту ЦК України покупець оплачує товари, що поставляються, з додержанням порядку і форми розра­хунків, передбачених договором. Якщо угодою сторін порядок і форми розрахунків не визначені, розрахунки здійснюються платіжними дорученнями. У разі, коли в договорі передбаче­но поставку товарів окремими частинами, що входять до ком­плекту, оплата товарів покупцем проводиться після відвантаження (вибірки) останньої частини, що входить у комплект, оскільки інше не обумовлено договором. Якщо договором передбачено, що оплата товарів здійснюється одержувачем (платником) і він безпідставно відмовився від оплати або не здійснив оплату товарів у встановлений договором строк, постачальник має право зажадати оплати поставлених товарів від покупця.

Під час виконання договору поставки може виникнути по­треба внести зміни або доповнення до окремих його умов. Закон забороняє односторонню відмову від виконання зобо­в'язання або односторонню зміну умов договору, за винят­ком випадків, передбачених спеціальним законодавством. Сторони можуть подовжити дію договору на новий строк. Зміна, розірвання або подовження дії договору оформляють­ся додатковою угодою, яку підписують сторони, чи шляхом обміну листами, телеграмами тощо.

Положеннями про поставки передбачено випадки, коли покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання договору, зокрема: а) при поставці продукції з відхиленнями за якістю від нормативної документації; б) при завищенні постачальником ціни на продукцію тощо. Покупець може також відмовитися від передбаченої договором продук­ції (повністю або частково) за умови, що він повністю відшко­дує постачальникові збитки, спричинені такою відмовою.

Відповідно до ст. 957 проекту ЦК України одностороння від­мова від виконання договору поставки (повна або часткова) допускається у разі істотного порушення договору однією сто­роною. Порушення договору постачальником припускається як істотне у разі: 1) поставки товарів неналежної якості з недоліками, які не можна усунути у прийнятний для покупця строк; 2) неодноразового порушення строків поставки.

Порушення договору покупцем припускається як істотне у разі: 1) неодноразового порушення строків оплати товарів; 2) неодноразової невибірки товарів. Угодою сторін можуть бути передбачені інші підстави для односторонньої відмови від виконання договору поставки або односторонньої зміни його умов. Договір поставки вважається відповідно зміненим або розірваним з моменту одержання стороною повідомлення іншої сторони про односторонню відмову від виконання дого­вору, якщо інший термін не передбачений у повідомленні або не визначений угодою сторін.