§ 5. Правові наслідки порушення договору поставки

Сторони повинні вживати всіх необхідних заходів щодо виконання договорів поставки. Порушення умов договору призводить до невигідних майнових наслідків для його учасників. Часто це завдає шкоди і загальнодержавним інтересам. У системі стимулюючих засобів, разом із засоба­ми заохочення, важлива роль належить майновій відпові­дальності, а також засобам оперативного впливу на право­порушника.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконан­ня договору поставки настає у формі відшкодування збитків і неустойки (штрафу або пені). За загальним правилом, неус­тойка у договорі поставки є заліковою, бо збитки відшкодо­вуються лише в частині, не покритій неустойкою. Лише у випадках недопоставки або поставки продукції неналежної якості чи некомплектної покупець стягує з постачальника встановлену неустойку і, крім того, завдані такою поставкою збитки без зарахування неустойки. Застосування санкцій є правом (а не обов'язком) сторони за договором.

Розглянемо наслідки порушення сторонами найголовніших умов договору поставки.

Невиконання постачальником свого обов'язку передати покупцеві певну кількість продукції в обумовленому асорти­менті та у встановлений строк може виявитися у таких пра­вопорушеннях, як прострочення поставки або непоставка та недопоставка. Прострочення поставки або недопоставка — це однотипні правопорушення, бо в разі недопоставки прострочено поставку якоїсь частини (партії) продукції в обу­мовлений строк. Тому правові наслідки цих правопорушень однакові.

У разі прострочення поставки або недопоставки поста­чальник сплачує покупцеві неустойку, розмір якої залежить від вартості непоставлено! у встановлений строк продукції. Виходячи з принципу реального виконання зобов'язання (статті 207 і 208 ЦК), постачальник повинен поповнити недо-поставлену кількість продукції в наступному періоді у межах строку дії договору.

Відповідно до пунктів 2 і 3 ст. 748 проекту ЦК України за довгостроковим договором кількість товарів, недопоставле-них постачальником в окремому періоді поставки, підлягає поповненню у наступному періоді (періодах) у межах того року, в якому допущено недопоставку товару, якщо інше не передбачено у договорі. Товари, поставлені одному одержу­вачеві понад кількість, передбачену в договорі або відванта-жувальній рознарядці, не зараховуються у покриття недопос-тавки іншим одержувачам і підлягають поповненню поста­чальником, якщо інше не передбачено у договорі.

За чинним законодавством, поповнення недопоставки продукції здійснюється в асортименті того періоду, в якому вона мала місце, а товарів — в асортименті наступного стро­ку поставки, якщо іншу номенклатуру (асортимент) не буде додатково погоджено між сторонами. Проте, покупець това­рів може вимагати поповнення недопоставки в асортименті того періоду, в якому вона мала місце. Він також має право відмовитися від продукції, поставку якої прострочено, якщо інше не передбачено в договорі. Продукцію, відвантажену постачальником до одержання повідомлення покупця, остан­ній повинен прийняти й оплатити.

Зазначена вище неустойка за недопоставку або простро­чення поставки нині стягується одноразово. Це означає, що обсяг недопоставленої продукції не враховується при визна­ченні розміру неустойки за такі самі порушення в наступних здавальних періодах. Більше того, тут діє певна заохочуваль­на норма: в разі поповнення в наступних здавальних періодах недопоставленого обсягу продукції (за умови повного вико­нання зобов'язань з поставок у цьому періоді) розмір неус­тойки за недопоставку або прострочення поставки зменшує­ться на 50 відсотків (п. 57 Положення про поставки продукції; п. 49 Положення про поставки товарів).

За ст. 756 проекту ЦК України, встановлена законом, іншими правовими актами або договором неустойка за недо­поставку або прострочення поставки товарів стягується з постачальника до фактичного виконання зобов'язання у межах строку дії договору, якщо інший порядок стягнення не­устойки не встановлено законом або договором.

Серйозним порушенням договірної дисципліни при постав­ках є відхилення виготовлювача від вимог щодо якості продукції. Недодержання умов щодо якості продукції тягне за собою різні правові наслідки залежно від характеру правопо­рушення. Так, дуже часто у продукції виявляються дефекти, які можна й економічно доцільно усунути в місці її одержання. На вимогу покупця їх усувають працівники виготовлювача (у тому числі шляхом заміни окремих частин або виробу в цілому) протягом 20 днів, якщо інший строк не передбачений нормативною документацією або договором. У разі усунення дефектів силами і засобами покупця виготовлювач відшко­довує йому заподіяні витрати. Якщо виготовлювач усунув де­фекти в обумовлений строк, а також якщо покупець не вима­гав їх усунення, майнової відповідальності у вигляді штрафів постачальник не несе.

Якщо якість продукції не відповідає стандарту, технічним умовам, іншим нормативним документам, зразкам або умо­вам договору, покупець має право відмовитись від прийняття та оплати продукції, а якщо вона вже оплачена, вимагати у встановленому порядку повернення сплачених сум і заміни продукції на доброякісну. За це порушення договору виготов­лювач сплачує покупцеві штраф у розмірі 20 відсотків вар­тості продукції неналежної якості. Разом з тим покупець має право прийняти зазначену продукцію за договірною ціною або для реалізації на комісійних засадах. Передача на розсуд покупця питання про те, прийняти недоброякісну продукцію чи відмовитись від неї, у кожному конкретному випадку може запобігти зайвим витратам виготовлювача, пов'язаним з поверненням, ремонтом виробів тощо.

У разі поставки продукції, яка відповідає нормативній до­кументації, але виявиться нижчого сорту, ніж зазначено в до­кументі, що посвідчує якість, покупець має право або при­йняти її за ціною, передбаченою для продукції відповідного сорту (якості), або відмовитися від неї. Одержавши від покуп­ця повідомлення про відмову від продукції недоброякісної або нижчого сорту, виготовлювач повинен протягом 10 днів, а щодо продукції, яка швидко псується, протягом 24 годин роз­порядитися нею. Якщо виготовлювач у зазначені строки не розпорядився продукцією, покупець може реалізувати її на місці або повернути виготовлювачеві. Продукція, яка швидко псується, в усіх випадках підлягає реалізації на місці. У разі відмови  покупця  від недоброякісної продукції або використання її не за цільовим призначенням вона не зараховується у виконання зобов'язань за договором поставки (пункти 41 і 59 Положення про поставки продукції; пункти 34 і 52 Поло­ження про поставки товарів).

Серйозним правопорушенням є поставка некомплектної продукції. В цьому разі на вимогу покупця виготовлювач повинен доукомплектувати продукцію або замінити її комп­лектною у 20-денний строк після одержання такої вимоги, якщо інший строк не передбачено угодою сторін. До виконан­ня цієї вимоги покупець може не оплачувати некомплектну продукцію, а якщо вона вже оплачена, вимагати повернення сплачених сум. Коли виготовлювач в обумовлений строк не укомплектує продукцію або не замінить її на комплектну, покупець може відмовитися від продукції і стягнути з виготов­лювача штраф у розмірі 20 відсотків її вартості, включаючи і вартість частин, яких не вистачає (пункти 42 і 59 Положення про поставки продукції; пункти 35 і 52 Положеня про поставки товарів).

Положення про поставки передбачають майнові санкції також за порушення постачальником інших умов договору: за неналежне маркування й упаковку, за поставку продукції без застосування засобів пакетування або тари-обладнання тощо.

За договором поставки певні права та обов'язки має й покупець. Він, зокрема, повинен прийняти продукцію та оплатити її за встановленими цінами. Якщо без згоди покупця поставлено продукцію, не передбачену договором, або з порушенням умов договору, або за відсутності договору, він має право відмовитися від прийняття її для використання і від оплати. У цьому разі продукція приймається на відповідальне зберігання покупця, а у випадках, визначених транспортним законодавством, покупець може відмовитися прийняти про­дукцію від органів транспорту.

Договором може бути передбачено відвантаження про­дукції не покупцеві, а одержувачеві, який не перебуває у договірних відносинах з постачальником. У цьому разі поку­пець надсилає постачальникові відвантажувальні розна­рядки, копії яких направляються одержувачеві. При непо­данні покупцем вивантажувальної рознарядки в обумовле­ний договором строк або поданні її з порушенням інших умов постачальник не може належно виконати свої обов'язки, зокрема реалізувати виготовлену продукцію. Тому Положен­ням про поставки товарів (п. 24) передбачено, що у зазна­чених випадках виготовлювач має право зажадати від покуп­ця оплати підготовленої до відправки продукції, давши гарант наявності її в натурі, або перенести поставку на наступний період, повідомивши про це покупця.

Якщо договором передбачено вибірку продукції покупцем зі складу постачальника, ініціативу в одержанні її повинен виявити покупець. У договорі слід чітко визначити порядок вибірки та санкції за порушення покупцем свого обов'язку, оскільки Положеннями про поставки вони не передбачені. У всякому разі постачальник може вимагати від покупця відшкодування збитків, заподіяних невибіркою продукції.

Важливим обов'язком покупця є своєчасна і повна оплата замовленої продукції. Розрахунки між суб'єктами господар­ської діяльності за поставки продукції, в тому числі продо­вольства і сільськогосподарської продукції, здійснюються переважно шляхом попередньої оплати, якщо інша форма розрахунків не обумовлена угодою сторін.

Відповідно до статей 1 і 3 Закону України "Про відповідаль­ність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 р. платники грошових коштів стягують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу, вона не може перевищувати подвійної облікової ставки Національно­го банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Сплачена при цьому пеня відноситься на результат фінансової діяльності підприємства-боржника. Покупець від­повідає також за прострочення повернення тари, засобів пакетування та деякі інші порушення договору.

За Положенням про поставки продукції (п. 74) та Положен­ням про поставки товарів (п. 65) сторонам надається мож­ливість передбачити у договорі відшкодування збитків у твер­дій сумі, яка підлягає стягненню в разі неналежного виконан­ня контрагентом зобов'язання. Тоді позивачеві не треба доводити фактичний розмір заподіяних збитків.