Печать
PDF

Глава 18 Грошовий ринок

Posted in Учебные материалы - Основи економічної теорії ( Л.С. Шевченко )

Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Глава 18 Грошовий ринок

 

§ 1. Грошовий ринок, грошова маса та швидкість обігу грошей

Грошовий ринок не є ринком у традиційному розумінні: тут не «купують» і не «продають» гроші як товар за гроші-еквівалент. Йдеться про співвідношення попиту і пропозиції грошей, яке виникає внаслідок взаємодії центрального банку країни з комерційними банками, а також взаємодії самих комерційних банків та інших фінансово-кредитних інститутів.

Для з’ясування сутності грошового ринку слід насамперед сфор­мувати уявлення про грошову масу та швидкість обігу грошей.

Гроші — це будь-який вид фінансових активів (платіжних засобів), включаючи «банківські гроші», властивістю яких є висока ліквідність, тобто здатність швидко перетворюватися на готівку.

Сукупний обсяг купівельних і платіжних коштів, що обслуговують господарський оборот і належать приватним особам, фірмам і державі, є грошовою масою країни. Для її вимірювання обчислюють грошові агрегати: М0, М1, М2, М3 і L.

М0 — це готівка поза банківською системою.

М1 включає М0, залишки на поточних рахунках (депозити до за­питання) у національній валюті та деякі інші елементи (наприклад, дорожні чеки). В Україні еквівалентом поточних депозитів вважають­ся розрахункові рахунки підприємств.

М2 складається з М1, сум на безчекових ощадних рахунках і окре­мих строкових вкладах у комерційних банках, а також деяких інших компонентів. В Україні до інших компонентів належать кошти на ра­хунках капітальних вкладень підприємств та організацій, кошти Держ­страху та валютні заощадження.

М3 утворюється з М2 і коштів на великих строкових депозитах в установах банківської системи. В Україні М3 = М2 + кошти клієнтів за страховими операціями банків (у довірчому управлінні банків) та цін­ні папери власного боргу банків.

В окремих країнах, наприклад у США, банківська статистика ви­різняє також агрегат L, який обчислюється шляхом додавання до М3 низки елементів ринку цінних паперів (ощадних облігацій, коротко­строкових зобов’язань Міністерства фінансів, облігацій державних внутрішніх позик, комерційних паперів тощо). Вважається, що саме агрегат L повністю охоплює і характеризує грошову масу в країні.

Показник грошової маси М1 — це гроші у вузькому розумінні, або «активні гроші»: його компоненти можуть бути невідкладно витраче­ні, а кошти безпосередньо використані як засіб обігу. Активи, що входять до М3 за мінусом М1, розглядаються як «майже гроші», «па­сивні гроші», тобто гроші в широкому розумінні. Як засіб обігу вони не використовуються, однак виконують функцію засобу нагромаджен­ня вартості і приносять своїм власникам проценти. За певних умов вони можуть стати «активними грошима».

Зміни обсягу грошової маси можуть бути результатом як збільшен­ня кількості грошей в обігу, так і прискорення їхнього обігу.

Швидкість обігу грошей — це кількість оборотів за рік, що в се­редньому здійснює одна грошова одиниця загальної грошової маси М3 на придбання товарів і послуг. Обчислюються два основні показники швидкості грошового обігу:

1)  за оборотністю грошей у кругообороті доходів — шляхом ді­лення ВНП (ВВП) на середню величину грошової маси за певний пе­ріод часу;

2)  за оборотністю грошей у платіжному обороті — шляхом ділення суми коштів, переказаних з банківських поточних рахунків, на середню величину грошової маси.

На швидкість обігу грошей впливають: тривалі і кон’юнктурні фактори; розміри і кількість дійсних оборотів; темпи економічного зростання; рівень організації торгівлі і збуту товарів у країні; техніч­ні умови ринку; рівень розвитку кредитної системи і безготівкових розрахунків; стан ринку цінних паперів; густота населення та інші фактори.

Важливим аналітичним показником ринку грошей є відношення наявної грошової маси (М3) до обсягу номінального ВВП, або рівень монетизації економіки (коефіцієнт Маршалла). Цей показник є оберненим щодо швидкості обігу М3 і разом з нею характеризує за­гальний стан економіки країни.

Наприклад, якщо в 1992 р. рівень монетизації ВВП України стано­вив 27,2 % при швидкості обігу грошової маси (до 1995 р. обліковува­лася М2) в 3,67 разу за рік, то в 1996 р. (на час проведення грошової реформи і введення в обіг гривні) рівень монетизації ВВП знизився до 10,0 %, а швидкість обігу грошей, навпаки, зросла до 10,0 разів за рік, тобто більше ніж у 2,7 разу. Це було негативним наслідком широкої бартеризації економічних зв’язків, значної доларизації економічного обороту, постійного прискорення обігу грошей.

У подальший період рівень монетизації економіки постійно зростав, а швидкість обігу грошей відповідно скорочувалася (табл. 18.1).

 

У механізмі функціонування грошового ринку вирізняють попит, пропозицію і ціну (альтернативну вартість) грошей.