§ 2. Моделі досконалої та недосконалої конкуренції

Історичний період досконалої конкуренції (XVI — поч. XX ст.) збігається з епохою вільного капіталізму та ринком чистої конкуренції. Досконала конкуренція, чи ринок чистої конкуренції, виникає, якщо виконуються такі умови:

1.  Велика кількість малих за розміром фірм, жодна з яких не займає значної частини ринку. Обсяг виробництва чи реалізації не може суттє­во впливати на весь ринок (на пропозицію товару, на зміни цін та ін.). Продавці діють незалежно один від одного. Кожен має можливість ви­брати необхідний обсяг виробництва. Ніхто не може впливати на його вибір. Таке становище на ринку не дає змоги продавцям контролювати ціни, діє принцип «йди за ціною», чи «бери існуючу ціну». Велика кіль­кість продавців робить неможливою їх змову між собою по цінах.

2. Товар, що виробляється і реалізується, є однорідним, тобто не має суттєвої диференціації.

3.  Вхід та вихід із даної галузі виробництва здійснюється повільно. без будь-яких законодавчих, технологічних та фінансових перешкод. Це дає змогу підприємцю вибрати найбільш ефективну галузь вироб­ництва, а також здійснювати своєрідний «конкурентний тиск» в об­раній галузі.

4.  Покупці та продавці мають необхідну інформацію про різні сто­рони підприємницької діяльності (виробничі ресурси, витрати, необхід­на технологія виробництва, джерела фінансування, ціни та ін.).

За наявності цих умов в економічному житті панує досконала кон­куренція, яка є первинною формою зв’язку в ринковій економіці.

Така економічна ситуація є умовою дії всіх ринкових функцій, без всебічного втручання держави, бо досконала конкуренція забезпечує самоналагодження економічної системи і стан її рівноваги. В умовах досконалої конкуренції широко вживаються різноманітні методи не- цивілізованої конкуренції та механізм внутрішньогалузевої й міжга­лузевої конкуренції. Однак ринок чистої конкуренції є ідеальною або абстрактною моделлю економіки, оскільки в чистому вигляді нині таких умов ніде немає. Але окремі риси ринку чистої конкуренції іс­нують у деяких галузях виробництва. Знання цього ринку дає змогу пізнати економічні закономірності реального суспільного життя.

Якщо в економіці не діють деякі умови ринку чистої конкуренції, то починають формуватися ринки недосконалої конкуренції: монополі­стичної конкуренції, олігополії та чистої монополії. Важливою перед­умовою формування недосконалої конкуренції є поява монополізму.

У системі недосконалої конкуренції дістала значного поширення ринкова структура монополістичної конкуренції. У ній поєднуються риси чистої конкуренції й деякі характеристики монополізму. Основ­ними умовами існування монополістичної конкуренції є:

1.  Відносно велика кількість продавців на даному ринку. У вироб­ників є невеликі за розміром підприємства. Вони ще не можуть значно впливати на обсяг виробництва і не мають змоги контролювати ціни. Вони також не можуть забезпечити змови відносно цін.

2.  Вироблюваний продукт повинен мати певні якісні відзнаки, тобто бути диференційованим за такими параметрами, як якісні влас­тивості, різноманітні послуги, особливості розміщення, різні методи стимулювання збуту. Важливу роль у диференціації товару починає відігравати наявність торговельної марки, фірмового знака та захист патентом.

3.  Відносно легкий вступ до необхідної галузі виробництва і без­болісний вихід із неї як для виробника, так і для споживача. Але кожен підприємець повинен знати свій сегмент, свою «нішу» на ринку, за­кріпити попит своєї групи споживачів на основі диференціації шляхом нецінової конкуренції.

4.  Інформація про деякі сторони господарсько-фінансової діяль­ності фірми має обмежений характер.

Підприємницька діяльність на цьому ринку має дуже активні фор­ми, вимагає добре розробленої стратегії маркетингу у сфері стимулю­вання збуту, ціноутворення, реклами. Прагнення підприємця до мак­симального прибутку обмежено двома різноспрямованими тенденція­ми. З одного боку, що вища диференціація продукту, то менша ела­стичність попиту, то більше змоги збільшувати ціни над середніми витратами і одержувати більше прибутку. Але, з другого боку, на рин­ку панує велика кількість конкурентів, які стримують зростання цін та зводять прибуток до нормального рівня.

Другим видом ринку недосконалої конкуренції є ринок олігополії. Його характерні риси такі:

1.  Наявність кількох великих фірм, які домінують на ринку кон­кретного товару внаслідок концентрації великої частки (70-90 %) ви­роблюваної на ринок продукції. Причиною такого явища є намагання використовувати переваги великомасштабного виробництва (так званий ефект масштабу).

2.  Існує своєрідний контроль над цінами внаслідок непередбаченої поведінки конкурента, який може несподівано змінити свою цінову стратегію, викликаючи таким чином цінову війну, появу нових конку­рентів, можливість привласнити монопольний прибуток. Для того щоб запобігати таким явищам, фірми йдуть на змову в галузі політики цін за типом картельних угод, джентльменських погоджень, лідерства цін.

3.  Продукт на цьому ринку може бути як однорідним, так і дифе­ренційованим.

4.  Вхід на ринок олігополії має значні перепони внаслідок ефекту масштабу, великих витрат на рекламу, володіння патентами, контролю над джерелами сировини та ін.

Ринок олігополії вимагає серйозної уваги до підприємницької ді­яльності. Конкурентна поведінка на цьому ринку потребує особливої стратегії ціноутворення, пошуку найвигідніших методів ціноутворен­ня. Але вплив ціни на ринок олігополії може бути обмежений внаслідок картельних та інших угод. Тому на цьому ринку широко використову­ються засоби нецінової конкуренції. В умовах олігополії починає на­бувати значної ролі розвиток менеджменту всередині фірми, в її окре­мих структурних підрозділах.

Олігополіям належить суперечлива роль відносно розвитку науково- технічного прогресу. Великі масштаби господарювання дають змогу концентрувати великі фінансові ресурси, кваліфіковані кадри для науково-дослідних, конструкторських робіт. Серйозним поштовхом до науково-технічного прогресу є й міжнародна конкуренція з боку іно­земних фірм. Але монопольне становище на ринку, можливість одер­жування монопольного прибутку шляхом установлення монопольних цін не спонукають до розвитку науково-технічного прогресу. Приблиз­но 2/3 винаходів нашого століття здійснені незалежними винахідника­ми та невеликими фірмами.

Ситуацію на ринку, за якої є багато продавців і кілька покупців, називають олігопсонією.

Недосконала конкуренція має також таку форму, як чиста моно­полія (або абсолютна монополія). Вона виникає тоді, коли:

1.  На ринку залишається тільки один продавець товару чи поста­чальник послуги, якому протистоять численні покупці.

2.  Продукт не має близьких замінників, а поява на ринку нових продавців неможлива. З точки зору покупців, у продукту немає прий­нятих альтернативних варіантів споживання (наприклад, використання електропостачання). Споживачі змушені придбати продукт чи послугу в монополіста чи обходитися без них.

3.  Фірма виступає на ринку як «така, що диктує ціну», тобто має великий ступінь контролю над цінами. її поведінку обмежує лише платоспроможний попит споживача, тому монополіст завжди вирішує питання — яку вибрати ціну, щоб можна було випускати бажану кіль­кість продукту. За допомогою своєї цінової політики монополіст на ринку не тільки орієнтується на максимізацію прибутку чи мінімізацію збитків, але й намагається перешкоджати входу до галузі інших ви­робників. Для цього фірма-монополіст стримує зростання цін, щоб не притягувати конкурентів.

4.  Фірма на ринку не має конкурентів, бо вступ до цієї галузі пов­ністю заблокований різноманітними засобами конкурентної боротьби, у тому числі такими недобросовісними методами, як тиск на поста­чальника, кредитно-банківські установи (щоб не давали ресурсів, коштів), використання цінової дискримінації та ін.

Місце, роль та наслідки монополії на ринку великою мірою зале­жать від типу монополізму.