Печать
PDF

Глава 6 Товарне виробництво. Теорії вартості і грошей - § 3. Закон вартості та його функції. Сучасна модифікація вартісних відносин

Posted in Учебные материалы - Основи економічної теорії ( Л.С. Шевченко )

Рейтинг пользователей: / 2
ХудшийЛучший 

§ 3. Закон вартості та його функції. Сучасна модифікація вартісних відносин

Товарне виробництво розвивається під впливом певної сукупнос­ті економічних законів, серед яких основним є закон вартості. Він відбиває сталі зв’язки між виробниками та споживачами, продавцями та покупцями товарів і послуг, обумовлює еквівалентний обмін між суб’єктами товарних відносин згідно з їх вартістю. При цьому виникає потреба вираження вартості товарів за допомогою її зовнішньої гро­шової форми — ціни.

За різних типів товарного виробництва ціни спочатку застосовува­лись як особливі пропорції обміну. Коли ж людство почало викори­стовувати гроші, ціна стала грошовим відображенням цінності товарів. Сучасні уявлення про ціну свідчать, що сформулювати єдине поняття «ціна» досить складно. Зміст ціни тісно пов’язаний із безліччю факторів, що впливають на величину ціни досить суперечливо. За умов сучасної ринкової економіки всі товарні відносини групуються та обертаються навколо ціни, і не випадково існує вислів, що «ціна — це душа ринкової економіки». Без ринкових умов про ціну можна не згадувати, лише ринок із величезною кількістю товарів здатний сформувати ціну.

Механізм дії закону вартості проявляється через стихійне відхи­лення цін від вартості в процесі обміну товарів. Тому цей закон має також назву закону цін, який виражає коливання цін навколо вартості, здійснює розподіл факторів виробництва (засобів виробництва і робо­чої сили) між різними галузями економіки, стихійно визначає рівно­важний, пропорційний, збалансований напрям економічного розвитку. Коливання цін навколо вартості товарів дає можливість товаровироб­никам (продавцям) виробляти певну поведінку (політику) — виробни­цтво (продаж) яких товарів потрібно розширяти, а яких, навпаки, — скорочувати з метою недопущення їх надвиробництва (надлишку) або дефіциту.

Закон вартості в товарній економіці виконує такі основні функції:

1) регулюючу. Як стихійний регулятор товарного виробництва і обігу закон вартості виражає вартісні величини витрат праці, факторів виробництва, цін, прибутків й кількісне визначення результатів розви­тку товарного господарства;

2)   стимулюючу. Закон вартості стимулює процеси досягнення ефективності товарного виробництва, підвищення якості товарів і по­слуг, винагороди робітників за продуктивну працю, прагнення впро­вадити інноваційні методи господарювання, сприяє виникненню нових технологій та галузей виробництва і таким чином зменшує витрати праці на виробництво товарів;

3)   диференційну. В результаті дії закону вартості відбувається соціально-економічна диференціація товаровиробників — їх розподіл на успішних, ефективних, з конкурентоспроможними підприємствами (фірмами) і банкрутів, які вимушені поповнювати представників най­маної праці або безробітних.

Тим часом теорію трудової вартості називають затратною теорією товарних відносин, або теорією об’єктивних витрат. її недоліком є складність, відірваність від практики договірної (ринкової) економіки, абстрактність багатьох постулатів.

У ХХ-ХХІ ст. розвинутий (загальний) тип товарного виробництва поступився ринковій економіці як господарській системі. Відбуваєть­ся трансформація відносин власності, конкуренції, підприємництва, ціноутворення, грошового обігу, торгівлі. Йде бурхливий розвиток і впровадження досягнень науково-технічного прогресу (науково- технічної революції) у виробництво товарів і послуг. Все це привело до модифікації вартісних відносин, переорієнтації економічної думки з дослідження й використання вартості й закону вартості на більш практичні (прагматичні) категорії і закони (попит, пропозиція, ціна, закони попиту і пропозиції, корисність, гранична корисність та ін.).

Нині, коли в розвинутих країнах формується нова (постіндустрі- альна) економіка з пріоритетним виробництвом послуг (знань, інфор­мації, технологій), категорія вартості перестає бути інструментом ви­значення кількісних характеристик економічних процесів виробництва товарів і послуг. Постіндустріалісти наголошують на тому, що послу­ги створюються інтелектуальною, часто творчою працею, витрати якої визначити важко, а інколи й неможливо. А значить, і ціни на продукти праці визначаються не затратами праці, а корисністю цих продуктів. Виникає нова категорія: «вартість, створена знаннями». На думку одних вчених, це — підрив ринкових відносин. Інші ж вважають, що й на вищих етапах свого розвитку постіндустріальне суспільство не долає товарного виробництва і ринкових відносин.