Глава 6 Товарне виробництво. Теорії вартості і грошей PDF Печать
Рейтинг пользователей: / 2
ХудшийЛучший 
Учебные материалы - Основи економічної теорії ( Л.С. Шевченко )

Глава 6  Товарне виробництво. Теорії вартості і грошей

 

§ 1. Товарне виробництво: сутність та типи

Товарне виробництво як етап і закономірність розвитку суспільного виробництва є наслідком якісних змін у продуктивних силах і зростанні потреб людства, які спостерігалися вже 5-7 тисячоліть тому, за часів формування рабовласництва в межах цивілізаційної стадії первісного суспільства. Воно приходить на зміну натуральному господарству.

Натуральне господарство означало виробництво продуктів для задоволення особистих потреб безпосередніх виробників та членів їх роду, племені, общини або сім’ї. Воно базувалося на природному по­ділі праці — за статтю та віком. Наприклад, домашнім господарством займалися жінки, діти, старі люди; полюванням або рибальством — чоловіки. Натуральному господарству були притаманні: господарська замкнутість; примітивність, патріархальність; відособленість; відсут­ність зовнішніх стимулів; низька продуктивність праці. Продукт на­турального господарства безпосередньо переходив із сфери виробни­цтва до сфери споживання.

З часом натуральне господарство стало нездатним забезпечити за­доволення зростаючих потреб споживачів, з’явилася необхідність у подальшому розвитку засобів виробництва, новій організації процесу праці й обігу. Поряд з натуральним господарством тоді формується товарне господарство, яке орієнтується виключно на ринок, виробни­цтво продуктів для задоволення інших людей.

Першою умовою виникнення товарного виробництва є суспільний поділ праці (СПП). Його сутність полягає в тому, що за різними ви­дами трудової діяльності, окремими людьми або їхніми групами, а також галузями, територіями і країнами виокремлюється і закріплю­ється виробництво певних видів продукції або послуг. З розвитком такої загальної спеціалізації зростають кваліфікація і досвід працівни­ків, удосконалюються засоби й предмети праці, збільшується кількість, якість і різноманітність товарів. Відокремленість один від одного суб’єктів господарювання в процесі виробництва робить необхідним обмін продукцією між ними.

Історично першими загальними видами суспільного поділу праці були:

1) відокремлення скотарства від землеробства (приблизно 7-9 тис. років тому);

2) вирізнення працівників, що займаються ремісництвом;

3)  виникнення класу купців як суб’єктів економічних відносин обміну або купівлі та продажу (приблизно 2-3 тис. років тому).

У наш час існує розвинута система поділу праці: 1) загальний — усередині суспільства за галузевою ознакою (промисловість, сільське господарство, транспорт та ін.); 2) особливий (частковий) — усере­дині якоїсь галузі; 3) одиничний — усередині підприємств з виокрем­ленням конкретних спеціальностей на робочих місцях; 4) міжнарод­ний — поділ праці між країнами. Типи СПП постійно розвиваються під впливом економічного, науково-технічного прогресу, інноваційних процесів.

Другою умовою виникнення товарного виробництва є економічна відособленість товаровиробників на основі приватної власності на засоби виробництва та його результати. Виробник і споживач повинні мати можливість вільно розпоряджатися виробленою й споживаною продукцією, реалізовувати свої економічні потреби та інтереси за до­помогою обміну, купівлі-продажу продуктів на ринку.

Зазначимо, що обмін є процесом одержання якогось бажаного об’єкта з пропозицією чогось взамін. Обмін діяльністю, благами (про­дуктами) в межах племені, роду, сім’ї існував завжди, протягом всієї історії розвитку людства, проте мав епізодичний, випадковий характер і не міг самостійно вибудувати основи для виникнення товарних від­носин. Обмін продуктами як риса натурального господарства зумов­лювався необхідністю задоволення матеріальних (фізіологічних) по­треб людей і мав місце лише всередині певних господарських форм при первісному суспільстві (на стадії дикості і варварства).

Обмін товарами виходить за вузькі межі окремих організаційних форм господарювання, стає умовою для існування міжгосподарських товарних зв’язків, характерною рисою товарного виробництва. Про­дукти товарного обміну повинні: 1) бути корисними не стільки для того, хто виробив цей продукт, скільки для інших споживачів, тобто товарне виробництво завжди має суспільний характер; 2) передаватися спо­живачу не безоплатно, а шляхом купівлі-продажу. За допомогою то­варного (ринкового) обміну в результаті встановлюються товарні (ринкові) відносини між виробниками і споживачами товарів.

Отже, товарне виробництво — це така сфера суспільного госпо­дарювання, де продукти виробляються відособленими виробниками для обміну на ринку. Приватна праця спеціалізованих виробників ді­стає суспільну оцінку тільки внаслідок обміну товарів, які задоволь­няють потреби виробників і споживачів.

Розвиток суспільного поділу праці є загальною умовою виникнен­ня та функціонування товарного виробництва, а економічне відособ­лення товаровиробників — безпосередньою причиною існування то­варного виробництва.

Розрізняють три типи товарного виробництва — просте, загальне та системне (ринкова економіка).

Загальні риси типів товарного виробництва не залежать від етапів розвитку економічної системи. До них належать: існування в умовах приватної власності на засоби виробництва; економічна свобода това­ровиробників; наявність конкурентних відносин; зв’язок між товаро­виробниками і споживачами товарів відбувається тільки через обмін, купівлю-продаж на ринку.

Специфічні ознаки кожного з типів товарного виробництва від­бивають певні риси та властивості конкретного етапу розвитку еконо­мічної системи.

Просте товарне виробництво виникає при становленні рабовлас­ницького суспільства й існує в сучасних умовах в економічно нероз­винутих країнах як уклад. Воно:

є первинною формою товарного виробництва; базується на індивідуальній (особистій) праці власника засобів виробництва;

засноване на нескладній (примітивній) техніці; являє собою дрібний тип господарювання, яке здійснюють реміс­ники, фермери, особисті селянські (підсобні) господарства; тому зав­жди має підпорядкований, залишковий характер.

Загальне (розвинуте, підприємницьке) товарне виробництво означає такий етап розвитку економіки, коли немає продукту, який би не набував форми товару. Товаром стає навіть право користування здіб­ностями людини до праці, її робочою силою. Йдеться про виробництво із застосуванням найманої праці, формування особливих відносин найму-звільнення між власником засобів виробництва та працівниками. Загальне товарне виробництво має панівний, всеохоплюючий характер при капіталізмі.

Соціально-економічна природа сучасних економічних систем по­требує системного використання простого й загального товарного виробництва, що привело до панування в ХХ ст. системного товар­ного виробництва, або ринкової економіки. Остання охопила все економічне життя, виробничу й невиробничу сферу, створила певний економічний порядок (координацію, регуляцію) за допомогою ринку, механізмів попиту, пропозиції та ціноутворення, грошового обігу з метою задоволення потреб, отримання прибутку власниками ринкових господарств.