§ 4. Крива виробничих можливостей. Поняття альтернативних витрат

У повсякденному економічному житті перед кожним суб’єктом господарювання завжди постає проблема вибору — як використовува­
ти наявні обмежені ресурси з метою найповнішого задоволення влас­них потреб. Такий вибір зумовлює появу конкуренції за можливості використання наявних ресурсів. Якщо ресурс використовується у ви­робництві якогось товару, це означає, що він «втрачається» для вироб­ництва інших товарів. Наприклад, якщо земельна ділянка зайнята під будівництво заводу, на ній уже неможливо вирощувати пшеницю або побудувати торговельний центр. Збільшення випуску одних товарів означає скорочення виробництва інших товарів. Увесь час доводиться вирішувати, які товари та послуги виробляти, а від яких за певних об­ставин слід відмовитися.

Уявімо, що в економіці виробляється тільки два товари: автомобілі та хліб. Якщо всі наявні в суспільстві ресурси будуть спрямовані ви­ключно на виробництво хліба, то можна отримати 30 тис. т хліба і жод­ного автомобіля. Використання тих самих ресурсів тільки на виробни­цтво автомобілів дасть змогу отримати 9 тис. автомобілів і позбавить можливості виробляти хліб. Звісно, що суспільство може одночасно виробляти обидва товари в різному співвідношенні: наприклад, 4 тис. шт. автомобілів та 25 тис. т хліба або 7 тис. шт. автомобілів і 15 тис. т хліба (табл. 3.2). Але в будь-якому разі, щоб збільшити виробництво автомо­білів, доведеться скоротити обсяг виробництва хліба, і навпаки.

 

 

Вибір певної комбінації виробництва товарів можна проілюструвати за допомогою графіка виробничих можливостей, де по горизонталі від­кладемо кількість хліба, а по вертикалі — кількість автомобілів (рис. 3.1). Зафіксувавши на графіку всі виробничі альтернативи, наведені в табли­ці, та з’єднавши точки А, B, C, D, отримаємо криву виробничих мож­ливостей. Вона показує всі можливі комбінації виробництва двох про­дуктів за умов повного використання всіх наявних ресурсів.

Якщо точка знаходиться на кривій, економіка працює ефективно (всі доступні ресурси використовуються з максимальним результатом). Точки, розташовані всередині ліворуч кривої, показують неповне ви­користання ресурсів. Наприклад, у точці Е одночасно виробляється 5   тис. автомобілів та 7,5 тис. т хліба, що менше, ніж дозволяють виробничі можливості. У такому разі економіка працює неефективно, ресурси недовикористовуються, існує резерв для збільшення обсягів випуску. Будь-яка точка, розташована праворуч за межами кривої (точка F), показує недосяжний через обмеженість ресурсів обсяг випуску.

Крива виробничих можливостей ілюструє вибір, який постійно постає перед суспільством. Якщо економіка працює ефективно за умов повного використання ресурсів, єдиний можливий шлях збільшення обсягів ви­робництва будь-якого товару — зменшити випуск іншого товару.

Та кількість товару, від якої доведеться відмовитися, щоб отримати додаткову кількість іншого товару, називається альтернативними витратами, або витратами втрачених можливостей. Для еконо­містів альтернативні витрати означають втрати інших, альтернативних товарів та послуг, які могли бути виготовлені за допомогою тих самих виробничих ресурсів. Наприклад, студент, який навчається в універ­ситеті, отримує стипендію 120 грн. Облишивши навчання, він міг би працювати, заробляючи 1000 грн. Альтернативні витрати навчання в університеті становлять 1000 грн.

Зміни у структурі виробництва товарів та послуг вимагають пере­розподілу ресурсів. У нашому прикладі, щоб збільшити виробництво автомобілів з 4 до 7 тис., доведеться відмовлятися від 25 - 15 = 10 тис. т хліба. Ці 10 тис. т хліба і є альтернативними витратами виробництва додаткових 3 тис. автомобілів, коли економіка знаходиться у точці В.

 

Для подальшого збільшення випуску автомобілів доведеться залучати до їх виробництва дедалі менш придатні для цього та порівняно мало­ефективні ресурси. Наприклад, пекарі, залучені до випуску автомобілів, будуть мати меншу продуктивність, аніж слюсарі-складальники. Тому кожна наступна одиниця автомобілів вимагатиме дедалі більшого ско­рочення випуску хліба, альтернативні витрати зростатимуть. Так діє закон зростаючих альтернативних витрат: економічні ресурси
непридатні для їхнього повного використання у виробництві альтер­нативних продуктів. В умовах обмеженості і специфічності ресурсів альтернативні витрати зростатимуть у міру збільшення випуску будь- якого з альтернативних видів продукції.

Відсутність абсолютної взаємозамінності ресурсів, яка знаходить свій вияв у збільшенні альтернативних витрат, зумовлює випуклість кривої виробничих можливостей.

Крива виробничих можливостей має історичний характер і від­биває досягнутий рівень розвитку технології і ступінь використання наявних ресурсів. При збільшенні кількості ресурсів або покращенні технології їх використання крива може зрушуватися праворуч угору, зменшення кількості ресурсів призводить до зрушення кривої ліворуч (рис. 3.2, а). Якщо процес удосконалення технологій протікає нерівно­мірно і стосується лише одного товару, зрушення кривої має асиме­тричний характер: кількість товару, виробленого за більш продуктив­ною технологією, збільшиться, обсяг випуску іншого товару залишить­ся незмінним (рис. 3.2, б).