Печать
PDF

Глава 3 Виробничі можливості суспільства. Соціальна сутність виробництва - § 2. Сучасна трансформація основних виробничих факторів. Internet-економіка

Posted in Учебные материалы - Основи економічної теорії ( Л.С. Шевченко )

Рейтинг пользователей: / 2
ХудшийЛучший 

§ 2. Сучасна трансформація основних виробничих факторів. Internet-економіка

Продуктивні сили безперервно ускладнюються і збагачуються. У їх історичному розвитку виокремлюють три значні етапи: доінду- стріальний, індустріальний та постіндустріальний. Перехід від одного етапу до іншого здійснюється шляхом глобальних науково-технічних революцій, що зумовлюють якісні зрушення у способі взаємодії лю­дини з природою. Доіндустріальний етап характеризується пануван­ням ручної праці, у структурі економіки переважає сільське господар­ство, видобуток корисних копалин, рибальство, лісозаготівля. На інду­стріальному етапі ручна праця замінюється механізованою, провідну роль відіграє велике промислове виробництво. Матеріальною основою виробництва стає машина, а людина лише доповнює її, перетворю­ючись на її знаряддя. На постіндустріальному етапі робітник перестає бути частиною технічної системи: автоматизація виробництва звільняє його від безпосередньої участі у виробництві, перетворюючи на конт­ролера засобів виробництва, сприяє появі робітника нового типу, знач­но підсилює творчий характер праці.

Відомий російський економіст С. Ю. Глазьєв у книжці «Теорія довгострокового техніко-економічного розвитку» (1993) подав періо­дизацію технологічних укладів, які відповідають індустріальному та постіндустріальному розвитку суспільства (табл. 3.1).

 

Зародження елементів постіндустріального способу виробництва почалося в розвинутих країнах у середині XX ст. під впливом науково- технічної революції. Докорінні зміни в матеріально-технічній базі виробництва спричинили формування нової господарчої реальності, яка позначилася суттєво як на самих факторах виробництва, так і на способах їх поєднання:

радикально змінилася роль людини у виробництві: автоматизація різко скоротила обсяги фізичної праці і вивела людину із безпосеред­нього процесу виробництва. Але роль людини у виробництві не змен­шилася, а, навпаки, зросла: із простого виконавця операцій робітник перетворився на проектувальника, програміста, наладчика і контроле­ра складного обладнання. Підвищилося значення інтелектуальної праці, творчий потенціал особистості перетворився на головну рушій­ну силу прогресу;

вирішального значення набули нові фактори виробництва — на­ука та інформація. Інформаційне виробництво сьогодні — невід’ємна складова життєдіяльності людей. У сучасних умовах природні речо­вини охоплюються сукупним суспільним знанням раніше, ніж будуть перетворені людською працею. Наукова інформація становить необ­хідний вихідний початковий цикл виробництва, який передує безпо­середньому створенню практично кожного продукту.

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується дедалі біль­шим зростанням комп’ютеризації виробництва, розповсюдженням різно­манітних інформаційних мереж, провідною серед яких є Internet — най­більша комп’ютерна телекомунікаційна система світу, кількість корис­тувачів якої у 2006 р. сягнула 1 млрд осіб. Використання інформаційних технологій стимулює появу нових видів бізнесу, сприяє зниженню витрат на передачу, обробку та зберігання інформації, значно полегшує коор­динацію діяльності між географічно віддаленими підрозділами фірм, підвищує ступінь інформованості учасників ринку про якість товарів та послуг. Наприклад, корпорації «Дженерал Моторз», «Форд», «Даймлер Крайслер», «Мазда» інвестують створення автомобільного інтернет- ринку, який дасть змогу зменшити термін доставки комплектуючих та автомобілів покупцям з двох місяців до десяти днів.

Сучасний бізнес швидкими темпами занурюється у глобальну комп’ютерну мережу: у 2004 р. обсяг віртуальної торгівлі становив 1,5 трлн дол. США, і його стрімке зростання триває. За прогнозами фахівців, вже найближчими роками обсяг віртуальної торгівлі може сягнути 10 трлн доларів, що еквівалентно всій економіці США. Ви­ходячи з масштабів розповсюдження електронного бізнесу, спеціа­лісти навіть говорять про початок ери Інтернет-економіки. Основ­ними продуктами інтернет-сегмента ринку є програмне забезпечення і послуги (електронна торгівля, інтернет-банкінг у фінансовому сек­торі, онлайновий білінг в енергетиці, онлайнове планування пере­везень у транспортному секторі, дистанційне навчання в освіті). Разом із тим інтернетизація економіки містить певні загрози. По- перше, численність матеріалів, зміст яких не регулюється, засмічує канали інформації. По-друге, розвиток інформаційних мереж спро­вокував масову хвилю злочинності. Комп’ютерні злочини, на думку експертів ООН, перетворилися на один із найпоширеніших видів міжнародної злочинності.