Глава 3. Характеристика основних господарських операцій - § 5. Облік готової продукції та її реалізації
§ 5. Облік готової продукції та її реалізації
Одним із основних показників, що характеризують діяльність підприємств, є загальний обсяг реалізації товарної продукції.
Важливими завданнями обліку готової продукції та її реалізації є: вчасне і правильне відображення наявності і руху готової продукції; контроль за її зберіганням та додержанням встановлених норм запасів на складах; вчасне оформлення документів на відвантаження продукції; контроль за платежами покупців за відправлену продукцію; контроль за додержанням кошторису витрат і фінансовими результатами. Готовою вважається виготовлена на підприємстві та призначена для продажу продукція, яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним вимогам та стандартам. Одиницею бухгалтерського обліку готової продукції є її найменування або однорідна група (вид).
Готова продукція — це матеріальний результат виробничої діяльності підприємства. Крім випуску речової продукції (машини, одяг та ін.), підприємство може виконувати роботи для інших підприємств або надавати послуги (ремонтні роботи, перевезення вантажів замовників своїм автотранспортом тощо). На відміну від тієї, яка в обліку зазначається як «готова продукція», цей вид продукції називають «виконані роботи і послуги». Отже, продукція підприємства складається з готової продукції та виконаних робіт і послуг.
Готова продукція на підприємстві проходить такі операції:
- випуск продукції із виробництва і здавання на склад;
- зберігання продукції на складах підприємства;
- відпуск продукції покупцям із одного місця або відвантаження покупцям із декількох місць;
- відпуск продукції для внутрішніх потреб основних цехів;
- реалізація продукції.
Готова продукція оформлюється здавальною накладною і передається на склад. На невеликих підприємствах готова продукція безпосередньо з виробництва, минаючи склад, відвантажується покупцям. Виконані роботи і послуги оформлюються актом здавання-прий- мання.
Готова продукція обліковується в кількісному виразі за її видами на картках або в книгах складського обліку. В картці або книзі вказуються назва продукції, її номенклатурний номер, одиниці виміру, розмір, ціна за одиницю, марка. Облік готової продукції на складі здійснюється у міру її надходження на склад або відпуску зі складу. В книгах складського обліку або картках робляться записи про надходження та відпуск готової продукції і щоденно підраховуються її залишки.
На підставі здавальних накладних, що виписуються у двох примірниках, складається відомість випуску готової продукції. Здавальні накладні складаються рахівниками цеху-відправника, підписуються представниками цеху та відділу технічного контролю і разом з продукцією відправляються на склад. У накладних мають бути відображені такі реквізити: порядковий номер; час і місце здійснення операції; прізвище представника, який здає продукцію; прізвище представника, який одержує продукцію; прізвище контролера ВТК; одиниці виміру; шифр групи виробів; ціна; кількість зданих виробів. Один примірник накладної з підписом особи, яка прийняла продукцію, повертається виробникові.
Готова продукція відображується в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою із двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.
Первісною вартістю готової продукції є собівартість виробництва, що визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».
Собівартість виготовленої продукції складається з таких фактичних витрат: на придбання запасів для виготовлення продукції; суми, що сплачується за інформаційні, посередницькі та інші подібні послуги у зв’язку з пошуком і придбанням запасів; суми ввізного мита; непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їхнього використання, включаючи витрати зі страхування та відсотки за комерційний кредит постачальників; прямих матеріальних витрат; на оплату праці; на доопрацювання
і підвищення якісно-технічних характеристик готової продукції; інших витрат, безпосередньо пов’язаних з виготовленням та доведенням продукції до стану, придатного для використання за призначенням.
Готова продукція в бухгалтерському обліку відображується за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу її ціна знизилась, чи продукція зіпсована, застаріла, чи вона якось інакше втратила первісну очікувану економічну вигоду.
Чиста вартість реалізації готової продукції визначається за кожною одиницею продукції шляхом вирахування із очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут.
Сума, на яку первісна вартість продукції перевищує чисту вартість її реалізації, є втраченою і списується на витрати звітного періоду з відображенням зазначеної вартості в позабалансовому обліку. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати витрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або до інших активів) і доходу звітного періоду.
Під час продажу готової продукції вона оцінюється за методом нормативних витрат, який полягає в застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), що встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і поточних цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних витрат до фактичних норм і оцінок нормативну базу слід регулярно перевіряти та переглядати.
Для синтетичного обліку готової продукції використовується активний балансовий рахунок 26 «Готова продукція», за дебетом якого відображуються надходження готової продукції з виробництва на склад за собівартістю виробництва, а за кредитом — відпуск готової продукції за собівартістю виробництва. Залишок може бути тільки дебетовим.
Продукція, яка не відповідає умовам договору і технічним вимогам та стандартам (крім браку), а також не прийняті замовником роботи відображуються на синтетичному рахунку 23 «Виробництво»; брак готової продукції — на синтетичному рахунку 24 «Брак у виробництві».
Для правильного обчислення фактичної собівартості готової продукції, виконаних робіт і наданих послуг доцільно на кінець звітного періоду визначати залишки незавершеного виробництва, тобто продукції в незавершеній стадії виробництва. Залишки незавершеного виробництва відображуються за дебетом рахунка 23 «Виробництво».
Якщо готова продукція підприємства повністю передається для використання на цьому самому підприємстві, то вона на рахунку 26 «Готова продукція» може не обліковуватися, а вказується на рахунку 20 «Виробничі запаси» або на інших рахунках залежно від її призначення. Готова продукція відвантажується покупцям відповідно до договорів постачання. Вона відпускається зі складу покупцеві згідно з наказом відділу збуту. На призначену для реалізації продукцію виписується накладна, яку підписують працівники складу і представник покупця (або транспортно-експедиційного відділу). У кінці дня всі оформлені на відвантажену продукцію документи передаються до бухгалтерії. Облік доходу від реалізації готової продукції здійснюється за субрахунком 701 «Дохід від реалізації готової продукції» рахунка 70 «Доходи від реалізації». У бухгалтерському балансі реалізація готової продукції вказується в статті «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» і статті «Векселі одержані», якщо заборгованість забезпечено векселями. До підсумку балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів.