Тема 16. ОСНОВНІ ПРЯМІ І НЕПРЯМІ ПОДАТКИ. ОПОДАТКУВАННЯ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ - Страница 5

Posted in Финансовое право - М.О. Мацелик Фінансове право України

Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Податкове зобов'язання — загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

За загальним правилом датою виникнення податкового зобов'язання з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше. Це може бути:

• дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти — дата їх оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої — дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

• дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та 81 Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

• придбанням або виготовленням товарів (у т. ч. за імпорту) і послуг із метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

• придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т. ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у т. ч. за їх імпорту, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

• дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) — в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

• дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Особа, яка протягом останніх дванадцяти календарних місяців мала оподатковувані поставки, вартість яких не перевищує 300 тис. грн (без урахування ПДВ), може вибрати касовий метод податкового обліку.

 

Податковий кредит — сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою 20 % або встановленою ст. 8-1 Закону України (оподаткування операцій з продажу (поставки) сільськогосподарським підприємством сільськогосподарської продукції за такими ставками податку: 6 % від вартості проданих (поставлених) товарів лісового господарства та рибальства, супутніх їм послуг; 9 % від вартості проданих (поставлених) товарів сільського господарства, супутніх їм послуг), протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

• придбанням або виготовленням товарів (у т. ч. за їх імпорту) і послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

• придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т. ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у т. ч. за їх імпорту, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. За позитивного значення цієї суми вона підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. За від'ємного значення суми, розрахованої згідно з законом, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (в т. ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а за його відсутності — зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з законом, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Таке рішення відображається платником податку в податковій декларації, яку він подає за результатами звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

Під час прийняття такого рішення зазначена сума не враховується у процесі розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Платник податку в п'ятиденний строк після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), за їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, за наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Протягом ЗО днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну неви-їзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого самого строку провести позапланову (документальну) виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену в ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Податковим періодом (основним) є календарний місяць, а у випадках, особливо визначених законом, календарний квартал:

• якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

• якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім податковим періодом є період, який розпочинається з першого дня цього місяця та закінчується днем такого анулювання.

Платник податку, обсяг оподатковуваних операцій якого за минулі дванадцять місячних податкових періодів не перевищував 300 000 грн, може вибрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається податковому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період застосовується з першого податкового періоду наступного календарного року.

Якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду обсяг оподатковуваних операцій платника податку перевищує зазначену суму, то такий платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.

Закон про ПДВ передбачає особливості оподаткування туристичних послуг: під час поставки туристичним оператором туристичного продукту, туристичних послуг за місцем їх безпосереднього надання за межами митної території України, базою оподаткування для такого туристичного оператора є винагорода, а саме різниця між вартістю поставлених ним туристичного продукту, туристичних послуг та витрат, здійснених ним унаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту, таких туристичних послуг.

Будь-якій особі, яка реєструється як платник ПДВ, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Особи, які підпадають під визначення закону, зобов'язані зареєструватися як платники податку в податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).

Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом. Дані з реєстру платників податку підлягають оприлюдненню в порядку, визначеному центральним податковим органом.

Фізичні особи, які не є суб'єктами господарювання та ввозять товари (предмети) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно з митним законодавством, сплачують податок на додану вартість під час перетину такими товарами (предметами) митного кордону України, без їх реєстрації як платники цього податку.

Особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є:

а) платники податку;

б) митний орган;

в) під час надання послуг нерезидентом — його постійне представництво, а за відсутності такого — особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України.

Потрібно зазначити, що Закон України "Про ПДВ" визначає ряд термінів, які в ньому застосовуються, наприклад:

Особа — будь-яка з наведених нижче осіб, незалежно від того, є така особа резидентом чи ні:

• суб'єкт підприємницької діяльності, в т. ч. підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій;

• інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності;

• фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно з законодавством, або ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну (сумісну) діяльність без створення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Поставка товарів — будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримува-ча) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати і передачу права власності на таке майно не пізніше від дати останнього платежу.

Суттєве положення зазначено у п. 11.4 Закону України "Про ПДВ": "Зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування цим податком. Якщо іншим законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила оподаткування цим податком, відмінні від зазначених у цьому Законі, пріоритет мають норми цього Закону. Це правило не поширюється на міжнародний договір (угоду), згода на обов'язковість якого (якої) надана Верховною Радою України".

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою КМУ, затверджено Інструкцію з бухгалтерського обліку ПДВ.