Печать
PDF

Глава 13. Засади місцевого самоврядування - § 6. Гарантії місцевого самоврядування в Україні

Posted in Право - Держ. буд. і місц. самоврядування (Серьогіна)

 

§ 6. Гарантії місцевого самоврядування в Україні


Необхідною умовою для повного й ефективного здійснення завдань та функцій місцевого самоврядування є система гарантій. Під гаран­тіями місцевого самоврядування розуміють сукупність умов та за­собів, що забезпечують повну та ефективну реалізацію територіаль­ними громадами, їх органами та посадовими особами права на місце­ве самоврядування. Система гарантій місцевого самоврядування включає загальні та спеціальні (юридичні) гарантії.

До загальних гарантій місцевого самоврядування відносять досяг­нутий рівень розвитку держави, тобто ті економічні, політичні, духовні, соціальні відносини, які склалися в суспільстві. Відповідно до цього можна говорити про економічні, політичні та духовні гарантії.

До економічних гарантій належать існуюча економічна система українського суспільства, засади якої закріплені на конституційному рівні. А саме: єдність економічного простору, свобода переміщення товарів, послуг та фінансових коштів, свобода економічної діяльності; визнання та рівний захист різних форм власності, у тому числі кому­нальної (муніципальної) власності. Політичні гарантії пов’язані з демократичною, правовою, соціальною сутністю української держави, з демократичним характером політичного режиму, відносно децентра­лізованою системою територіальної організації влади. До духовних гарантій слід віднести існуючу в країні систему культурних та ідео­логічних цінностей, загальний рівень суспільної думки.

Важливу роль у діяльності місцевого самоврядування відіграють юридичні гарантії, тобто правові засоби забезпечення і захисту місце­вого самоврядування. Юридичними гарантіями місцевого самовряду­вання є: юридично гарантована самостійність і незалежність органів місцевого самоврядування; юридична відповідальність державних органів, підприємств, організацій та установ, посадових осіб, окремих громадян та їх об’ єднань перед органами місцевого самоврядування; судовий захист прав місцевого самоврядування; юридична відпові­дальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Юридичні гарантії місцевого самоврядування мають цільове при­значення і відповідно до нього розподіляються на гарантії організацій­ної, фінансово-економічної самостійності місцевого самоврядування та гарантії захисту прав місцевого самоврядування.

Гарантіями організаційної самостійності місцевого самоврядуван­ня є:

1) положення Конституції України про те, що органи місцевого самоврядування не входять до єдиної системи органів державної вла­ди (ст. 5), а служба в органах місцевого самоврядування є самостійним видом публічної служби (ст. 38); 2) віднесення питань обрання органів місцевого самоврядування, обрання чи призначення посадових осіб місцевого самоврядування до повноважень місцевого самоврядування;

2)   встановлена Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» за­борона органам виконавчої влади та їх посадовим особам втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самовряду­вання (ст. 71); 4) встановлена Законом заборона обмежувати права територіальних громад на місцеве самоврядування, за винятком умов воєнного чи надзвичайного стану (ст. 21).

До фінансово-економічних гарантій місцевого самоврядування належать:

1) наявність власної матеріально-фінансової основи (ст. 142 Конституції України);

2) обов’ язок держави фінансувати здійснення окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих органам місцевого самоврядування (ст. 143 Конституції України);

3) заборона втручання державних органів у процес складання, затвердження та виконання місцевих бюджетів, за винятком випадків, передбачених Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 61);

4) право органів місцевого самоврядування встановлювати місцеві податки і збори, випускати місцеві позики, лотереї та цінні папери тощо (статті 68-70 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Гарантії щодо захисту прав місцевого самоврядування включають:

1) обов’язковість актів і законних вимог органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах повноважень, для ви­конання розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’ єднаннями громадян, підприємствами, установами, органі­заціями, посадовими особами, громадянами;

2) право органів та по­садових осіб місцевого самоврядування звертатися до суду щодо ви­знання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

3) підзвітність і підконт- рольність місцевих державних адміністрацій районним та обласним радам;

4) відповідальність органів та посадових осіб місцевого само­врядування перед територіальними громадами.


[1] Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 6. - Ст. 30.

 

 

Питання для самоперевірки


  1. Сформулюйте поняття місцевого самоврядування згідно з Конституцією України і Європейською хартією місцевого самоврядування.
  2. Назвіть елементи системи місцевого самоврядування в Україні.
  3. Обґрунтуйте, чому територіальна громада є первинним суб’єктом місцевого самоврядування.
  4. Зазначте ознаки територіальної громади як первинного суб’єкта системи місцевого самоврядування в Україні.
  5. Визначте основні функції територіальної громади та пере­лічіть форми здійснення територіальною громадою місце­вого самоврядування.
  6. Охарактеризуйте порядок призначення та проведення міс­цевого референдуму в Україні.
  7. Розкрийте порядок проведення зборів громадян за місцем проживання.
  8. Що таке «громадські слухання» і «місцеві ініціативи» ?
  9. Розкрийте основи місцевого самоврядування в Україні.
  10. Охарактеризуйте гарантії місцевого самоврядування в Україні.