§ 8. Військові службові злочини

Безпосереднім об ’єктом цих злочинів є нормальна діяльність ор­ганів військового управління і встановлений порядок здійснення вій­ськовими службовими особами своїх службових обов’ язків.

Зловживання військовою службовою особою владою або служ­бовим становищем (ст. 423 КК). Об’єктивна сторона цього діяння полягає в незаконному використанні транспортних засобів, споруджень чи іншого військового майна, а також незаконному використанні під­леглого для особистих послуг чи послуг іншим особам, а також інше зловживання владою або службовим становищем, вчинене з корисли­вих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, якщо таке діяння заподіяло істотну шкоду (ч. 1) або спричинило тяжкі наслідки (ч. 2).

Ознаки суб ’єктивної сторони цього злочину аналогічні зловживан­ню владою або службовим становищем, передбаченим ст. 364 КК.

Суб’єкт цього злочину — військові службові особи, тобто військо­ві начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають по­стійно чи тимчасово посади, пов’язані з виконанням організаційно- розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків, або ви­конують такі обов’язки за спеціальним дорученням повноважного командування (примітка 1 до ст. 423 КК).

Істотна шкода в статтях 423-426 КК, якщо вона полягає в завданні матеріальних збитків, — це шкода, яка в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а тяжкі на­слідки — шкода, яка у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатко­вуваний мінімум доходів громадян (примітка 2 до ст. 423 КК).

У частині 3 ст. 423 КК встановлена відповідальність за діяння, передбачені в ч. 1 ст. 423 КК, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.

 

Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень (ст. 424 КК). З об ’єктивноїсторони для перевищення вла­ди або посадових повноважень характерним є явний, тобто очевидний, вихід посадової особи за межі наданих їй законом прав і повноважень. Як перевищення влади або посадових повноважень кваліфікується:

а) вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої посадової особи даного відомства чи посадової особи іншого відомства;

б) вчинення дій одноособово, тоді як вони могли бути здійснені лише колегіально;

в) вчинення дій, які дозволяються тільки в особливих випадках, з особливого дозволу і з особливим порядком проведення, — за від­сутності цих умов;

г) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.

Суб’єктивна сторона і суб’єкт такі самі, як у ст. 423 КК.

У частині 2 ст. 424 КК встановлено відповідальність за застосуван­ня нестатутних заходів впливу щодо підлеглого або перевищення дис­циплінарної влади, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, а також за­стосування насильства щодо підлеглого, а в ч. 3 — за діяння, перед­бачені ч. 2 цієї статті, вчинені із застосуванням зброї, а також за ді­яння, передбачені частиною 1 або 2 цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, за ч. 4 — за ті самі діяння, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.

 

Недбале ставлення до військової служби (ст. 425 КК). З об’єктивної сторони цей злочин полягає в невиконанні або нена­лежному виконанні військовою службовою особою своїх службових обов’ язків, що заподіяло істотну шкоду діяльності органів військового управління, інтересам військової служби або правам та інтересам вій­ськовослужбовців або інших осіб, що охороняються законом (ч. 1), спричиненні тяжких наслідків (ч. 2), а за ч. 3 — у вчиненні цих діянь в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.

Суб’єктивна сторона цього злочину така сама, як і у складі служ­бової недбалості, передбаченої ст. 367 КК.

Суб’єкт цього злочину — військова службова особа (примітка 1 до ст. 423 КК).

 

Бездіяльність військової влади (ст. 426 КК). Об ’єктивна сторо­на цього злочину полягає в умисному неприпиненні злочину, що вчи­няється підлеглим, або непорушенні військовою службовою особою, яка є органом дізнання, кримінальної справи щодо підлеглого, який вчинив злочин, а також в іншому умисному невиконанні військовою службовою особою дій, які вона за своїми службовими обов’ язками повинна була виконати, якщо це заподіяло істотну шкоду (ч. 1) або спричинило тяжкі наслідки (ч. 2).

Суб’єктивна сторона цього злочину така сама, як і злочину, перед­баченого ст. 425 КК.

Суб’єкт цього злочину — військова службова особа.

У частині 3 ст. 426 КК встановлена відповідальність за ті самі ді­яння, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.