§ 6. Злочини проти порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб

Безпосереднім об ’єктом цих злочинів є порядок несення бойового чергування (ст. 420 КК), а також вартової (ст. 418 КК), прикордонної (ст. 419 КК) і внутрішньої служби (ст. 421 КК).

 

Порушення статутних правил вартової служби чи патрулюван­ня (ст. 418 КК). Об’єктивна сторона цього злочину полягає в пору­шенні статутних правил вартової (вахтової) служби чи патрулювання, що спричинило тяжкі наслідки, для запобігання яким призначено дану варту (вахту) чи патрулювання.

Вартова служба призначається для надійної охорони та оборони важливих військових об’єктів, Бойових Прапорів та осіб, яких трима­ють на гауптвахті або в дисциплінарному батальйоні (частині).

Із суб ’єктивної сторони порушення статутних правил вартової (вахтової) служби чи патрулювання можуть бути вчинені як умисно, так і через необережність (наприклад, сон на посту, порушення марш­руту руху під час несення служби шляхом патрулювання тощо), щодо наслідків — вина необережна.

Суб ’єктом порушення правил вартової служби може бути будь-яка особа, яка входить до складу варти: начальник варти, його помічник, розводящий, караульний, вартовий, вивідний, а також особи, які керу­ють несенням служби вартою, — черговий частини і його помічник.

Суб’єктом порушення правил вахтової служби можуть бути осо­би, які несуть вахтову службу у складі як корабельної, так і спеціаль­ної вахти, — вахтовий офіцер, командир вахтового поста, вахтовий плавзасобів, вахтовий шлюпки, вахтовий стерновий, вахтовий меха­нік та ін.

Суб’єктом порушення правил патрулювання є особи зі складу гарнізонного патруля — начальник патруля і патрульні.

У частині 2 ст. 418 КК встановлена відповідальність за те саме по­рушення, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.

 

Порушення правил несення прикордонної служби (ст. 419 КК). Об’єктивна сторона цього злочину полягає в порушенні правил не­сення прикордонної служби, якщо це спричинило тяжкі наслідки.

Із суб’єктивної сторони цей злочин може характеризуватися будь- якою формою вини діяння, а щодо наслідків — лише необережністю.

Суб’єктом цього злочину може бути тільки особа, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України і виділяється з числа військовослужбовців прикордонної застави та оголошується на бойовому розрахунку. Відповідальність настає тоді, коли особа до­пустила порушення безпосередньо під час несення нарядом служби з охорони ввіреної йому ділянки кордону. Склад злочину — матеріаль­ний та вважається закінченим з моменту настання тяжких наслідків.

 

Порушення правил несення бойового чергування (ст. 420 КК). Об’єктивна сторона цього злочину полягає в порушенні статутних правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України, якщо це спричинило тяжкі наслідки (ч. 1).

Бойове чергування — це виконання бойового завдання. Бойове чергування здійснюється черговими силами і засобами, призначеними від військових частин.

Із суб’єктивної сторони порушення правил може бути вчинене як умисно, так і через необережність, щодо наслідків — лише необереж­ність.

Суб’єктом злочину може бути будь-яка особа, яка заступила на бойове чергування (бойову службу) у встановленому порядку і допус­тила порушення правил його несення.

У частині 2 ст. 420 КК встановлена відповідальність за ті самі по­рушення, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.

 

Порушення статутних правил внутрішньої служби (ст. 421 КК). З об’єктивної сторони статутні правила внутрішньої служби можуть бути порушені як дією, так і бездіяльністю. Диспозиція цієї статті бланкетна, тому при кожному притягненні до відповідальності за цей злочин необхідно встановити зміст порушеного правила, що стосуєть­ся несення служби добовим нарядом і передбачене Статутом внутріш­ньої служби. Злочин передбачає спричинення тяжких наслідків, запо­бігання яким входило в обов’язки добового наряду.

Внутрішня служба — це система заходів, що вживаються для ор­ганізації повсякденного життя і діяльності військової частини, підроз­ділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.

Із суб’єктивної сторони це порушення може бути вчинене як умисно, так і через необережність, щодо наслідків — вина лише необережна.

Суб ’єктом цього злочину можуть бути тільки військовослужбовці, які входять до складу добового наряду частини (крім варти і вахти). До них належать: черговий частини, помічник чергового частини, черговий і днювальні парку, підрозділу, механік-водій чергового тяга­ча, черговий штабу, черговий їдальні та ін.

У частині 2 ст. 421 КК передбачена відповідальність за те саме ді­яння, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.