§ 5. Злочини проти порядку експлуатації військової техніки

Безпосереднім об ’єктом цих злочинів є порядок експлуатації вій­ськової техніки.

Порушення правил водіння або експлуатації машин (ст. 415 КК). Об ’єктивна сторона цього злочину включає в себе як дію, так і безді­яльність, які виражаються в порушенні правил водіння або експлуатації бойової, спеціальної чи транспортної машини, суспільно небез­печні наслідки (тілесні ушкодження або загибель людей) і причинний зв’язок між ними.

До бойових машин належать машини, які призначені для ураження повітряних, наземних та морських цілей: танки, бронетранспортери, самохідні артилерійські та ракетні установки, а також машини, при­значені для буксирування артилерійських систем і причепів з апарату­рою управління вогнем, тощо.

Спеціальні машини — саморушний технічний засіб, який викори­стовується за особливим, спеціальним призначенням, що відповідає типу машини або встановленому на ній обладнанню. Спеціальними є різні інженерні машини (траншеєкопачі, бульдозери, корчувателі тощо), са­нітарні машини, пересувні ремонтні майстерні, лабораторії тощо.

До транспортних належать машини, призначені для перевезення особового складу, озброєння, боєприпасів, військово-технічного майна, а також машини, що використовуються для повсякденного господар­ського, побутового, медичного та іншого обслуговування військової частини.

Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується умислом або необережністю щодо порушення правил, а щодо наслідків — лише необережністю.

Суб ’єктом цього злочину може бути військовослужбовець, який відпо­відає за експлуатацію військової машини або безпосередньо керує нею.

Частина 2 ст. 415 КК встановлює відповідальність за те саме ді­яння, що спричинило загибель кількох осіб.

 

Порушення правил польотів або підготовки до них (ст. 416 КК). Об’єктивна сторона полягає в порушенні правил польотів або під­готовки до них, а також порушенні правил експлуатації літальних апаратів, що спричинило катастрофу або інші тяжкі наслідки. Під ка­тастрофою розуміється зруйнування або пошкодження рухомого лі­тального апарату, що спричинило загибель будь-кого із членів екіпажу, особового складу підрозділів, що перевозяться, або інших осіб, які перебували на борту.

Суб’єктивна сторона цього злочину аналогічна злочину, перед­баченому ст. 415 КК.

Суб’єкт цього злочину — військовослужбовець, на якого спеціаль­но покладені обов’язки із забезпечення правил польотів чи підготовки до них.

 

Порушення правил кораблеводіння (ст. 417 КК). З об’єктивної сторони це діяння виражається в порушенні правил кораблеводіння, що спричинило загибель людей, загибель корабля або інші тяжкі наслідки.

Кораблеводіння включає в себе безпосереднє управління кораблем у плаванні, визначення курсу і швидкості корабля, глибини занурення підводного човна, встановлення місцезнаходження корабля, здійснен­ня маневру, буксирування корабля, вживання заходів попередження зіткнення суден у морі, заходів безпеки на випадок шторму і зміни по­годи тощо.

Суб’єктивна сторона цього злочину аналогічна злочину, перед­баченому ст. 415 КК.

Суб ’єкт цього злочину — командир корабля, катера, шлюпки, по­мічник командира, вахтовий офіцер, який перебуває при виконанні обов’язків управління кораблем або маневрування.