§ 2. Порядок звернення вироку, ухвали і постанови суду до виконання

Відповідно до вимог ст. 404 КПК вирок, що набрав законної сили, виконується, як вже було зазначено, проходячи три етапи виконання: звернення вироку до виконання; приведення вироку до виконання; відбування засудженим покарання. Суд здійснює контроль за кожним з етапів виконання вироку, ухвали, постанови суду.

Звернення вироку до виконання — діяльність суду першої інстан­ції з передачі вироку, що набрав законної сили, для його виконання органам та установам виконання покарань.

Вирок звертається до виконання судом, який постановив його, не пізніше як через три доби з набрання ним законної сили або повернен­ня справи з апеляційної чи касаційної інстанції.

Суддя, який розглядав кримінальну справу, або голова цього суду зобов'язані звернути своєчасно вирок до виконання після набрання ним законної сили. Суддя складає розпорядження про виконання обвину­вального вироку і надсилає його разом з копією вироку (не випискою з його резолютивної частини, як це іноді має місце в судовій практиці) тому органу, на який покладено обов'язок виконання вироку.

У необхідних випадках з метою забезпечення виховного впливу вироку суд надсилає його копію підприємству, установі, організації за місцем роботи засудженого.

У разі звільнення засудженого від відбування покарання з випро­буванням відповідно до статей 75 і 104 КК суд надсилає копію вироку органу виконання покарань за місцем проживання засудженого, а щодо неповнолітнього — також службі у справах неповнолітніх для здій­снення контролю за його поведінкою, а щодо засуджених військово­службовців — командирам військових частин, які відповідно до ч. 2 ст. 76 КК здійснюють контроль за поведінкою таких засуджених.

Якщо у виправданого або в особи, щодо якої справа закрита, були вилучені документи, цінності та інші предмети чи був накладений арешт на майно, копія вироку, що набрав законної сили, або ухвала апеляційної чи касаційної інстанції направляється відповідним органам для повернення вилучених документів, цінностей та інших предметів, а також для зняття арешту з майна.

Вирок не може бути звернено до виконання або виконуватися в частині засудження за діяння, караність якого була усунена нововида­ним кримінальним законом.

Відповідно до ч. 8 ст. 404 КПК органи, що виконують вирок, по­станову або ухвалу, зобов'язані повідомити суд, який їх постановив, про їх виконання. Види органів і установ виконання покарань визна­чаються Кримінально-виконавчим кодексом України (гл. 3).

Одержавши повідомлення установи, що виконує вирок, суд здій­снює контроль за виконанням вироку. Контроль суду має відповідну специфіку, яка полягає в такому. Суд здійснює контроль за виконанням вироку лише в зв'язку з необхідністю вирішення питань, які виникли в процесі фактичного виконання вироку, тобто в період виконання та відбування кримінальних покарань.