§ 4. Підготовча частина судового засідання

Судовий розгляд кримінальної справи — це встановлена законом система процесуальних дій суду та учасників судового розгляду, по­слідовне проведення яких спрямоване на всебічне, повне і об'єктивне дослідження матеріалів справи, встановлення в ній істини і винесення на цій основі законного, обґрунтованого і справедливого вироку. Із врахуванням характеру дій, що проводяться в стадії судового розгляду, прийнято виділяти п'ять частин (етапів): підготовча частина судового розгляду; судове слідство; судові дебати; останнє слово підсудного; постановлення і проголошення вироку.

Кожна з цих частин має свої конкретні завдання. Проте, перебува­ючи у взаємозв'язку і взаємообумовленості, вони в кінцевому підсум­ку своїм завданням мають вирішення кримінальної справи.

Підготовча частина є початковою, самостійною та важливою скла­довою частиною судового розгляду. У цій частині судового розгляду, яка починається його відкриттям і триває до викладення державним обвинувачем пред'явленого підсудному обвинувачення, а у справах приватного обвинувачення — до викладення заяви потерпілим, про­водиться остання перевірка наявності процесуальних передумов для того, щоб перейти до судового слідства.

На цьому етапі створюються необхідні передумови для повного і об'єктивного дослідження доказів і правильного вирішення справи при додержані прав та інтересів учасників процесу. Між тим не можна вважати, що підготовча частина судового розгляду проводиться лише в підготовчих цілях до судового розгляду. Заявлення і вирішення кло­потань (ст. 296 КПК) чи вирішення питання про можливість розгляду кримінальної справи за відсутності кого-небудь з осіб, які брали участь у справі (статті 288-292 КПК) — це питання, що мають важливе зна­чення для руху справи.

Система процесуальних дій підготовчої частини здійснюється за чинним кримінально-процесуальним законом у такому порядку.

-   Відкриття судового засідання — це перша дія в судовому роз­гляді. Сутність її полягає в тому, що головуючий у призначений для розгляду справи час відкриває судове засідання і оголошує, яка справа буде розглядатися (ст. 283 КПК).

-   Перевірка явки учасників судового розгляду та з'ясування причин неявки до суду відсутніх проводиться секретарем судового засідання або
судовим розпорядником ще до відкриття судового засідання, і після цього доводиться до головуючого. Відкривши судове засідання, голо­вуючий оголошує, хто із учасників судового розгляду і викликаних осіб з'явився, і повідомляє про причини неявки відсутніх (ст. 284 КПК).

-   Роз'яснення перекладачеві його обов'язків. Головуючий роз'яснює перекладачу обов'язок правильно робити потрібний в судовому засі­данні переклад і попереджає його про відповідальність за ст. 384 КК України за завідомо неправильний переклад, про що від перекладача відбирається підписка (ст. 285 КПК). Ця дія відбувається до роз'яснення прав іншим учасникам судового розгляду, оскільки перекладач повинен розпочати свою процесуальну діяльність одночасно із судом і раніше інших учасників судового розгляду.

-   Встановлення особи підсудного і часу вручення йому копії обви­нувального висновку. Сутність цієї процесуальної дії полягає в тому, щоб переконатися, що підсудний є тією особою, яка віддана до суду. З цією метою суд встановлює особу підсудного, з'ясовуючи його пріз­вище, ім'я, по батькові, місце, рік, місяць і день народження, місце проживання, заняття, сімейний стан та інші потрібні дані, що стосу­ються його особи.

Після цього головуючий запитує підсудного, чи вручені йому і коли саме копія обвинувального висновку, а в справах, зазначених у ч. 1 ст. 27 КПК, — копія скарги, копія постанови про порушення справи та повістка.

У разі невручення підсудному зазначених документів або вручення їх у строк менший як три дні до розгляду справи в судовому засіданні розгляд справи належить відкласти на три дні з обов'язковим вручен­ням підсудному цих документів для ознайомлення.

При несвоєчасному врученні підсудному зазначених документів справа може бути розглянута в судовому засіданні лише тоді, коли про це просить підсудний (ст. 286 КПК).

-    Оголошення складу суду і роз'яснення права відводу. Після ви­конання дій, зазначених вище, головуючий оголошує учасникам судо­вого розгляду склад суду в даній справі, прізвище запасного судді, якщо він є, прізвище прокурора, захисника, перекладача, експерта, спеціа­ліста, секретаря і роз'яснює підсудному та іншим учасникам судового розгляду належне їм право відводу та запитує їх, чи заявляють вони
проти будь-кого відвід. Питання про відвід вирішується судом за пра­вилами ст. 57 КПК (ст. 287 КПК)¹.

-    Вирішення питання про можливість розгляду справи у випадку неявки кого-небудь з учасників судового розгляду або інших виклика­них у судове засідання осіб. Коли хто-небудь з учасників судового розгляду або з викликаних у судове засідання осіб не з'явився, суд з'ясовує причини неявки і, вислухавши думку учасників розгляду, ви­рішує питання про можливість розгляду справи: його продовження чи
відкладення (статті 288-292 КПК).

У разі винесення судом ухвали про відкладення розгляду справи суд може допитати свідків, експерта або спеціаліста, потерпілого, ци­вільного позивача, цивільного відповідача або їх представників, які з'явилися. Якщо після відкладення розгляду справи вона розглядаєть­ся в тому ж складі суду, повторний виклик зазначених осіб у судове засідання провадиться лише в необхідних випадках (ст. 292¹ КПК).

- У виняткових випадках допускається розгляд справи при відсут­ності підсудного. Відповідно до ст. 262 КПК до таких випадків нале­жить: коли підсудний перебуває за межами України і ухиляється від явки до суду; коли справу про злочин, за який не може бути призна­чено покарання у вигляді позбавлення волі, підсудний просить роз­глянути у його відсутності.

Проте суд має право і в цьому разі визнати явку підсудного обов'язковою.

-   Видалення свідків із залу суду. Коли визнано можливим почати слухання справи, головуючий дає розпорядження про видалення свід­ків із залу судового засідання в окрему кімнату і вживає заходів до того, щоб допитані свідки не зносилися з недопитаними. Цей припис закону
обумовлений намаганням відвернути вплив показань одних свідків (раніше допитаних) на характер показань інших. Потерпілі й експерти
із залу суду не видаляються (ст. 293 КПК).

-   Роз'яснення прав і обов'язків учасникам судового розгляду. Ви­конавши попередні процесуальні дії, головуючий роз'яснює підсудно­му його права, передбачені ст. 263 КПК (ст. 294 КПК). Після цього головуючий роз'яснює потерпілому, цивільному позивачеві, цивільно­му відповідачеві, спеціалістові і експертові їх права та обов'язки в судовому засіданні і попереджає експерта про кримінальну відпові­дальність за ст. 385 КК України за відмову виконати обов'язки екс­перта і за ст. 384 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку (ст. 295 КПК).

-   Заявлення і розв'язання клопотань. Головуючий опитує учасників судового розгляду, чи мають вони клопотання про виклик нових свід­ків і експертів, про витребування і приєднання до справи нових до­казів. Особа, яка заявила такі клопотання, повинна вказати, для вста­новлення яких обставин вона просить викликати нових свідків, ви­требувати чи приєднати до справи нові докази. З'ясування обставин, для підтвердження яких викликаються нові свідки, повинно мати міс­це у відсутності цих свідків.

При заявленні клопотання суд вислухує думку прокурора та інших учасників судового розгляду і розв'язує ці клопотання мотивованою ухвалою, а суддя — постановою. Відхилення клопотань не позбавляє права заявляти ті ж клопотання протягом усього судового слідства (ст. 296 КПК).