§ 4. Порядок попереднього розгляду справи

Відповідно до ст. 241 КПК справа повинна бути призначена до по­переднього розгляду не пізніше 10 діб, а у разі складності справи — не пізніше 30 діб з дня надходження її до суду.

Попередній розгляд справи відбувається у закритому засіданні. Здійснює попередній розгляд справи суддя одноособово. Участь про­курора в цьому засіданні є обов'язковою, оскільки він виконує функцію державного обвинувачення.

Про день попереднього розгляду справи повідомляються також інші учасники процесу, однак їх неявка не перешкоджає розгляду спра­ви. Разом з тим Пленум Верховного Суду України у постанові від 24 жовтня 2008 року № 14 «Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 6 «Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції»¹ зауважив, що в разі надходження обґрунтованих клопотань про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, заміну менш суворого запобіжного заходу на взяття під варту чи зміну запобіжного заходу — взяття під варту на інший менш суворий запобіжний захід, слід обов'язково забезпечити явку в засідання з по­переднього розгляду справи обвинуваченого та його захисника, до­пущеного до участі у справі відповідно до вимог ч. 1 ст. 45 КПК, а також забезпечити доставку в засідання з попереднього розгляду спра­ви обвинуваченого, що тримається під вартою (п. 2).

Попередній розгляд справи починається з доповіді прокурора щодо можливості призначення справи до судового розгляду. Якщо в судове засідання з'явились інші учасники судового розгляду, вони висловлю­ють свої думки щодо питань, зазначених у ст. 237 КПК, та заявлених ними клопотань. Прокурор висловлює свою думку щодо клопотань, заявлених іншими учасниками судового розгляду. Постанова судді ви­носиться в нарадчій кімнаті.

При попередньому розгляді справи ведення протоколу є обов'язковим (ч. 3 ст. 240 КПК). Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 6 «Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справу судах першої інстанції»¹, на цій стадії розгляду справи законом не передбачено фіксування процесу за допомогою зву­козаписувального технічного засобу. Однак при прийнятті за результа­тами попереднього розгляду справи рішення про її призначення до су­дового розгляду суддя згідно з ч. 4 ст. 87 КПК зобов'язаний на вимогу хоча б одного учасника судового розгляду справи вирішити питання про забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою тех­нічних засобів. Рішення про фіксацію судового розгляду справи техніч­ними засобами суддя може прийняти і за власною ініціативою (п. 4).

Однією з форм диференціації стадії попереднього розгляду справи суддею є розгляд справ, які надійшли до суду першої інстанції з по­становою про звільнення особи від кримінальної відповідальності. КПК не містить відповідної норми щодо процесуального порядку роз­гляду цих справ. Разом з тим Пленум Верховного Суду України у по­станові від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» роз'яснює, що направити до суду справу з постано­вою про її закриття у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності можуть прокурор, а за його згодою — також слідчий. Зазначена постанова має бути вмотивована. Крім даних про особу у цьому процесуальному документі мають бути наведені докази вчинен­ня злочину, а також обставини, на підставі яких прокурор або слідчий дійшов висновку про необхідність закриття кримінальної справи. Справу, яка надійшла без такої постанови або з постановою слідчого, не погодженою з прокурором, суддя повертає останньому на підставі ст. 249¹ КПК під час попереднього розгляду (п. 13)².