§ 2. Поняття і значення стадії попереднього розгляду справи суддею

Після затвердження прокурором обвинувального висновку або складання ним нового висновку кримінальна справа направляється до суду. Однак направлення справи прокурором до суду не означає, що обвинувачений став підсудним і справа буде розглядатися судом у су­довому засіданні, в якому вирішуватиметься питання про його вину­ватість. Ще до вирішення судом справи в судовому засіданні по суті пред'явленого обвинувачення у суду повинно бути переконання в тому, що достатньо підстав для проведення судового розгляду в цій справі. Саме для цього чинне законодавство передбачає попередній розгляд справи суддею.

Попередній розгляд справи — це самостійна стадія кримінального процесу, яка полягає в тому, що суддя у встановленому законом процесуальному порядку, не вирішуючи наперед питання про винува­тість, розв'язує питання про достатність підстав для призначення справи до судового розгляду і про підготовку судового засідання.

Основна специфіка даної стадії полягає в тому, що суддя, позитив­но вирішуючи питання про призначення справи до судового розгляду, не вирішує і не може вирішувати наперед питання про винуватість підсудного, тобто не вирішує ні юридичних, ні фактичних підстав того рішення, до якого він прийде в результаті розгляду кримінальної спра­ви в судовому розгляді. Остаточна оцінка доказів з точки зору їх до­стовірності та вирішення питання про доведеність обвинувачення і винність підсудних здійснюється судом (суддею) при постановленні вироку на підставі дослідження всіх обставин справи в судовому за­сіданні, оскільки згідно із ст. 15 КПК ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаран­ню інакше як за вироком суду.

У цій стадії перевіряється якість досудового розслідування і з'ясовується наявність достатніх даних для розгляду справи в судово­му засіданні. Достатніми підставами для судового розгляду справи є: 1) всебічне, повне і об'єктивне дослідження органами досудового слідства обставин, що входять до предмета доказування у даній спра­ві (статті 22, 23, 64, 433 КПК); 2) додержання органами досудового слідства і прокурором норм кримінального та кримінально-про­цесуального законодавства, і перш за все тих, що стосуються охорони конституційних прав особи. Встановивши, що у справі стосовно об­винуваченого зібрано достатньо доказів для розгляду її в судовому засіданні і досудове розслідування проведено досить повно, суддя ви­носить постанову про призначення справи до судового розгляду.

Стадія попереднього розгляду справи суддею займає проміжне становище між досудовим розслідуванням і судовим розглядом і в силу цього має свою специфіку: по-перше, суддя повинен визначити, чи проведено досудове розслідування з дотриманням всіх вимог кри­мінально-процесуального закону; по-друге, чи достатньо зібрано до­казів відносно обвинуваченого і чи може справа бути розглянута в судовому засіданні. Таким чином, стадія виконує дві функції: конт­рольну — стосовно стадії досудового розслідування, і підготовчу — стосовно стадії судового розгляду.

Значення стадії попереднього розгляду справи суддею:

-   у ній з'являється такий учасник кримінального процесу, як під­судний;

-   вона є своєрідним «процесуальним фільтром», що не допускає до судового розгляду кримінальні справи, які розслідувані неповно або
за якими допущені істотні порушення кримінально-процесуального закону. Такі справи зі стадії попереднього розгляду справи суддею по­вертаються для додаткового розслідування;

-   тут визначаються межі майбутнього судового розгляду: судовий розгляд буде проводитись лише щодо обвинувачених (підсудних), справа щодо яких призначена до судового розгляду, і тільки за тим об­винуваченням, за яким призначено судовий розгляд;

- вона забезпечує підготовку всіх необхідних умов для правильної організації та успішного проведення судового засідання.