РОЗДІЛ 4 Державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві
§ 1. Загальні положення державного захисту суб'єктів кримінального судочинства
У правовій державі захист громадян від протиправних посягань взагалі й у процесі розслідування та розгляду кримінальних справ зокрема займає центральне місце, що потребує створення необхідних умов для здійснення судочинства і виконання правоохоронними органами їх повноважень, а також участі у кримінальному судочинстві суб'єктів кримінально-процесуальної діяльності, які б його забезпечили.
Саме застосування заходів безпеки, які полягають в охороні суб'єктів кримінального судочинства від можливих злочинних та інших протиправних посягань на їх життя, здоров'я, особисту недоторканність чи майно, спрямоване на досягнення такого захисту.
Під державним захистом учасників кримінального судочинства слід розуміти діяльність уповноважених на те державних органів і посадових осіб із застосування заходів безпеки відносно потерпілих, свідків, підозрюваних, обвинувачених, слідчих, прокурорів, суддів та інших учасників процесу від можливих злочинних чи протиправних посягань.
Вказану діяльність умовно можна розділити на дві групи: 1) дії по охороні учасників кримінального судочинства від можливих злочинних чи протиправних посягань на життя, здоров'я, гідність, особисту недоторканність чи майно; 2) дії по відшкодуванню фізичної, майнової чи моральної шкоди, завданої у зв'язку з участю у справі.
Правовою основою державного захисту учасників кримінального судочинства є законодавчі акти, які регулюють суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, їх охорони та соціального захисту у досудовому і судовому провадженні по кримінальних справах, а також на стадії виконання вироку. До таких слід віднести: Конституцію України, Закони України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»1, «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»2, відповідні положення Законів України «Про статус суддів»3, «Про прокуратуру»4, «Про міліцію»5, «Про Службу безпеки України»6, «Про оперативно-розшукову діяльність»7, КУпАП, КК, КПК та інші законодавчі акти та міжнародно-правові угоди і договори, учасницею яких є Україна.
Вказаними законами і підзаконними актами встановлені: а) учасники кримінального судочинства, які підлягають державному захисту, їх права і обов'язки; б) державні органи і посадові особи, які уповноважені забезпечувати державний захист учасників кримінального судочинства, їх компетенція, права і обов'язки; в) види заходів безпеки і захисту фізичних осіб у зв'язку з їх участю в кримінальному судочинстві; г) підстави і порядок здійснення державного захисту учасників кримінального судочинства; ґ) підстави і межі відповідальності посадових осіб і осіб, які підлягають захисту, за порушення вимог законодавства про державний захист учасників кримінального судочинства; д) джерела і порядок фінансування, матеріально-технічне забезпечення державного захисту учасників кримінального судочинства.