§ 4. Кримінально-правова статистика в зарубіжних країнах

Сполучені Штати Америки. Статистичні дані про кількість за­реєстрованих злочинів на території США публікуються Федеральним бюро розслідувань (ФБР) у щорічному Єдиному звіті про злочинність (Uniform Crime Reports — UCR). Цей документ містить інформацію про рівень, коефіцієнти, структуру, динаміку злочинності як у цілому по країні, так і по окремих штатах і містах із населенням понад 10 тис. мешканців.

UCR складається з двох частин. До першої частини відносяться 7 найбільш серйозних і тих, що найчастіше вчиняються, злочинів, які складають так званий «індекс злочинності» (умисні вбивства, зґвалту­вання, розбійні напади, умисні тілесні ушкодження, крадіжки з про­никненням у помешкання, крадіжки, крадіжки автомототранспорту). Детальна інформація наводиться стосовно соціально-демографічної характеристики злочинців, а також їх жертв.

Звіт містить також інформацію про кількість проведених арештів як за цими злочинами, так і стосовно менш небезпечних протизаконних дій, які складають другу частину (всього 21 склад злочинів). Зауважи­мо, що у Звіті надається кількість саме арештів, а не кількість зааре­штованих осіб. Про кількість останніх можна дізнатись із даних, які характеризують розкриття злочинів.

Окремі розділи присвячено детальному опису персоналу правоохо­ронних органів, а також методологічним питанням збирання та об­робки статистичних даних.

У складі міністерства юстиції США функціонує бюро судової ста­тистики, воно акумулює відомості як щодо злочинності, так і стосовно жертв злочинів. Проте основна увага приділена судовій статистиці, яка характеризує кримінальний та цивільний процес, роботу американ­ських суддів різних ланок, витрати на їх утримання. Важлива частина зібраних даних присвячена питанням статистики виконання покарань, характеристиці засуджених, проблемам, з якими стикається пенітенці­арна система. Усі ці дані розміщуються на веб-сайті Бюро. Бюро видає Довідник статистики кримінальної юстиції (Sourcebook of Criminal Justice Statistics).

Серед європейських країн найбільш повна і надійна інформація щодо злочинності публікується в Німеччині. Єдина німецька кримінально-правова служба виникла у 1882 р., хоча деякі німецькі князівства вели свою кримінальну статистику (у Баварії — з 1803 р., у Бадені — з 1809 р.). Для кількісної характеристики злочинності нім­ці використовують термін «масштаби злочинності».

У даний час статистика щодо стану злочинності готується BKA (Bundeskriminalamt) — федеральною кримінальною службою. Статис­тичні дані публікуються кожного року в друкованому вигляді в другій половині року. Більшість примірників поширюється серед поліцей­ських і судових органів, а також серед університетів. Щорічник полі­цейської статистики починаючи з 1997 р. розміщується на відповід­ному офіційному сайті.

До статистичних відомостей поліції включається інформація щодо злочинів, що розслідуються нею, у тому числі замахи на злочини, дані про кількість підозрюваних та жертв злочинів і широке коло іншої інформації. Порушення правил, злочини проти національної безпеки та випадки порушення Правил дорожнього руху (ПДР) також входять до цих відомостей. Відомості представлені у формі графіків і таблиць із відповідними поясненнями.

Закон «Про федеральну кримінальну службу та взаємодію між фе­деральною і місцевою владою у кримінальних справах» становить правове поле для збирання й обробки поліцейської статистики на феде­ральному рівні. Відповідно до вказаних норм закону, BKA як централь­на агенція «повинна надавати кримінальній поліції аналіз і статистику, включаючи статистику злочинності, і спостерігати тенденції змін рівня злочинності». Керівним загальнонаціональним документом для обробки статистичної інформації є Інструкція про обробку поліцейської кримі­нальної статистики. Змінювати її може лише міністр внутрішніх справ ФРН. Щорічне опублікування поліцейської статистики відбувається на підставі одноголосного рішення конференції міністрів внутрішніх справ земель, якою керує міністр внутрішніх справ ФРН.

Злочини, які розслідує поліція, реєструються в статистичних звітах. До них також включаються правопорушення у сфері обігу наркотиків, що фіксуються митними органами. Порушення ПДР не включають у цей звіт, хоча кримінально карані порушення ПДР фіксуються. Крім того, правопорушення, вчинені поза Німеччиною, та правопорушення, карані за кримінальним законодавством окремих німецьких земель (окрім законодавства про захист інформації земель), не включаються у звіти. Для того щоб отримати найбільш повну статистичну картину, у звіт включаються злочини неповнолітніх, які не досягли віку кримі­нальної відповідальності, та осіб, які є неосудними через психічну хворобу.

Збирання статистичної інформації базується на переліку злочинів, які підібрані за кримінальними і кримінологічними критеріями. Ви­хідна статистика є уніфікованою по всій країні з 1 січня 1971 р., і зло­чини не оприлюднюються в статистичному звіті до того часу, поки не будуть розслідувані поліцією і не передані до прокурора або суду.

Служби кримінальної поліції суб’єктів федерації надсилають ста­тистичні дані BKA у вигляді таблиць і звітів, а там їх обробляють і узагальнюють.

Інформаційне значення поліцейської статистики є обмеженим з огля­ду на те, що поліція фіксує не всі злочини. З точки зору німецьких вчених, на стан поліцейської статистики впливає ряд факторів: кількість латент­них (прихованих) злочинів; помилки поліції при фіксації злочинів; збирання відомостей для цілей статистики; доповнення до криміналь­ного законодавства; фактичні зміни у структурі злочинності.

Отже, поліцейська статистика не відображає стану злочинності у повному обсязі, а є певною мірою інформативною. Утім, відомості поліції є досить надійним джерелом інформації про стан злочинності для законодавчої, виконавчої гілок влади та представників науки, кожен з яких у дослідженні злочинності переслідує власні цілі.

Італія. На центральному рівні знаходиться Servizio Analisi Criminale (SAC) — аналітична кримінальна служба, яка є одним із відділів Мі­ністерства внутрішніх справ, Департаменту державної безпеки, Голов­ного управління кримінальної поліції. SAC було засновано, згідно з Міжвідомчим Указом від 25 жовтня 2000 р., як «Центр з інформацій­ної координації боротьби зі злочинністю та для проведення міжвідом­чого стратегічного аналізу проявів злочинності для забезпечення необ­хідної підтримки Національного управління державної безпеки та як корисне джерело інформації для Департаменту державної безпеці та для сил поліції». Штат SAC складається з представників трьох сил поліції (Carabinieri, Polizia di Stato and Guardia di Finanza) і має три підрозділи: перший підрозділ займається якісним аналізом, другий — міжвідомчими спільними проектами (наприклад, розшук тих, хто пере­ховується від правосуддя), третій — статистичним аналізом. У своїй роботі SAC в основному спирається на відповідні дані, зібрані на цен­тральному та місцевому рівнях.

Перша система даних, яка є частиною загальної системи даних з усіх злочинів, включає кількісні дані з усіх зареєстрованих злочинів і тих, які збираються за допомогою так званої 165-ї типової форми. Ця форма-бланк складається з переліку 69 пунктів, відповідно до яких поліція реєструє злочини для суду. Кількісні дані (кількість зареєстро­ваних злочинів певного виду, кількість підозрюваних осіб) збирають­ся місцевими (у провінціях) відділами поліції шляхом заповнення типового бланка. На місцях префектури детально звіряють ці бланки і щомісяця відсилають їх до SAC та до Національного інституту ста­тистки. Поліцейські відділи оновлюють надану інформацію за допо­могою технології комп’ютерної обробки і передачі даних до централь­ної системи.

Португалія. Національний інститут статистики Португалії (INE) узагальнює всі дані з усіх правоохоронних органів, окрім імміграційної служби. Щороку INE підсумовує дані кримінальної статистики, що включають загальну кількість правопорушень з детальним аналізом категорій злочинів і джерел інформації про неї. Крім того, збирається інформація про загальну кількість правопорушників і суму збитків від злочинів проти власності в грошовому еквіваленті, включаючи деталь­ний аналіз виду злочинів, а також статі, віку, національності право­порушників та джерела інформації. Однак інформація базується лише на даних по злочинах, які були розслідувані поліцією суспільної без­пеки і республіканською національною гвардією.

Серед країн СНД розглянемо організацію і розвиток державної правової статистики у Республіці Казахстан. Уповноваженим дер­жавним органом у сфері правової статистики і спеціальних обліків є створений при Генеральній прокуратурі цієї держави комітет з пра­вової статистики і спеціальних обліків, який організував чіткий ре­жим формування статистики про поширеність злочинності, про ді­яльність правоохоронних органів, судів, а також налагодив ведення спеціальних обліків, довідкової та архівної роботи. Комітет є поза­відомчим органом.

22 грудня 2003 р. у Казахстані прийнято закон «Про державну правову статистику і спеціальні обліки». Цей нормативний акт визна­чає єдині принципи управління статистичною, інформаційною й об­ліковою системами в правовій сфері, які забезпечують оптимальні умови для її функціонування і вдосконалення. Цим документом впер­ше в законодавстві закріплені такі основні поняття, як державна право­ва статистика, її поділ на кримінально-правову, цивільно-правову і адміністративно-правову статистику, визначаються права й обов’язки уповноваженого органу і суб’єктів правової статистики, підстави про­ведення спеціальних обліків, їх призначення і види.

Предметом спеціальних обліків є задокументована інформація, яка характеризує сукупність масових правових або інших юридично зна­чимих явищ шляхом статистичного спостереження.

Подальше вдосконалення і розвиток державної правової статис­тичної системи дозволить органам правової статистики і спеціальних обліків трансформуватися в головний аналітичний інститут, що здій­снює моніторинг правових явищ у суспільстві, розробляє програми і рекомендації щодо боротьби із злочинністю та іншими правопору­шеннями в суспільстві.

У 2005 р. було прийнято декілька нормативних правових актів, що визначають головні принципи функціонування державної правової інформаційної статистичної системи. До їх числа належить затвер­дження нової інструкції з ведення єдиного карткового обліку заяв, повідомлень про злочини, кримінальних справ, результатів їх розслі­дування і судового розгляду (Єдина уніфікована статистична система — ЄУСС).

Завдяки впровадженню ЄУСС Комітет з правової статистики і спе­ціальних обліків переходить на «безпаперові» технології формування правової статистики, що підвищить ефективність нагляду за дотриман­ням конституційних прав громадян під час здійснення кримінального процесу, забезпечить прозорість діяльності правоохоронних органів.