Печать
PDF

Розділ V Зведення та групування статистичних даних - § 3. Основні питання методології статистичних групувань

Posted in Учебные материалы - Правова статистика (В.В. Голіна)

Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

§ 3. Основні питання методології статистичних групувань

Належне групування має проводитися з дотриманням певної по­слідовності дій.

1.  Попередній якісний аналіз явища з визначенням типових рис і відмінностей одиниць сукупності для об’єднання у створених групах однорідних (подібних) одиниць, відмежування окремих груп, що іс­тотно відрізняються одна від одної.

2.  Визначення істотних ознак, на підставі яких буде проводитися групування.

3.  Встановлення інтервалів групування задля чіткого розмежуван­ня груп.

Така послідовність дій особливо підкреслює значущість групуваль­них ознак, тобто ознак, за допомогою яких провадиться відмежування одиниць сукупності в окреслених групах.

Розрізняють два види групувальних ознак: кількісні та якісні (атри­бутивні). Кількісними називаються ознаки, що мають цифровий (числовий) вираз. Кількісні ознаки мають усі одиниці сукупності, але в різних розмірах (наприклад, вік засуджених). Атрибутивними на­зиваються ознаки, виражені словом (наприклад, стать, професія зло­чинців і т. ін.).

Якщо групування проводиться за атрибутивною ознакою, то кіль­кість можливих груп збігається з кількістю варіантів найменувань ознаки. Наприклад, при групуванні злочинців за статтею виділяються дві групи — чоловіки та жінки. Якщо атрибутивні ознаки мають вели­ку кількість найменувань (наприклад, професії), то для групування створюються об’єднуючі класифікатори (переліки груп).

Якщо групування провадиться за кількісною ознакою, то сам до­слідник встановлює кількість груп і розмір інтервалів у групах.

Згідно з теорією статистики інтервал — це різниця між максималь­ним і мінімальним значеннями ознаки у групі. За розміром інтервали бувають рівні (однакові в усіх групах) і нерівні (розміри інтервалів у групах не збігаються). Установлення розміру рівних інтервалів про­вадиться за формулою:

 

де і — розмір інтервалу; Хмакс — максимальне значення ознаки в оди­ниць сукупності; Хмін — мінімальне значення ознаки в одиниць сукуп­ності; n — кількість запланованих груп.

Наприклад, необхідно згрупувати злочинців за віком, утворивши 5 груп з рівними інтервалами, якщо відомо, що їх вік коливається від 20 до 40 років. Використовуючи вищенаведену формулу, встановлюємо, що розмір рівних інтервалів буде дорівнювати 4 рокам ((40 — 20): 5 = 4   роки). Відповідно будуть утворені такі вікові групи: у 1-й групі — злочинці у віці від 20 до 24 років; у 2-й групі — від 24 до 28 років, у третій — від 28 до 32 років, у четвертій — від 32 до 36 років, у п’ятій — від 36 до 40 років.

Для того щоб запобігти неоднозначному розподілу одиниць сукуп­ності за групами, при групуванні важливо точно визначати межі інтервалів. Тому в правовій статистиці прийнято записувати межі інтервалів «від — до». За таких умов вочевидь можна встановити належність одиниць сукупності до відповідної групи.