Розділ V Зведення та групування статистичних даних - § 3. Основні питання методології статистичних групувань
§ 3. Основні питання методології статистичних групувань
Належне групування має проводитися з дотриманням певної послідовності дій.
1. Попередній якісний аналіз явища з визначенням типових рис і відмінностей одиниць сукупності для об’єднання у створених групах однорідних (подібних) одиниць, відмежування окремих груп, що істотно відрізняються одна від одної.
2. Визначення істотних ознак, на підставі яких буде проводитися групування.
3. Встановлення інтервалів групування задля чіткого розмежування груп.
Така послідовність дій особливо підкреслює значущість групувальних ознак, тобто ознак, за допомогою яких провадиться відмежування одиниць сукупності в окреслених групах.
Розрізняють два види групувальних ознак: кількісні та якісні (атрибутивні). Кількісними називаються ознаки, що мають цифровий (числовий) вираз. Кількісні ознаки мають усі одиниці сукупності, але в різних розмірах (наприклад, вік засуджених). Атрибутивними називаються ознаки, виражені словом (наприклад, стать, професія злочинців і т. ін.).
Якщо групування проводиться за атрибутивною ознакою, то кількість можливих груп збігається з кількістю варіантів найменувань ознаки. Наприклад, при групуванні злочинців за статтею виділяються дві групи — чоловіки та жінки. Якщо атрибутивні ознаки мають велику кількість найменувань (наприклад, професії), то для групування створюються об’єднуючі класифікатори (переліки груп).
Якщо групування провадиться за кількісною ознакою, то сам дослідник встановлює кількість груп і розмір інтервалів у групах.
Згідно з теорією статистики інтервал — це різниця між максимальним і мінімальним значеннями ознаки у групі. За розміром інтервали бувають рівні (однакові в усіх групах) і нерівні (розміри інтервалів у групах не збігаються). Установлення розміру рівних інтервалів провадиться за формулою:
де і — розмір інтервалу; Хмакс — максимальне значення ознаки в одиниць сукупності; Хмін — мінімальне значення ознаки в одиниць сукупності; n — кількість запланованих груп.
Наприклад, необхідно згрупувати злочинців за віком, утворивши 5 груп з рівними інтервалами, якщо відомо, що їх вік коливається від 20 до 40 років. Використовуючи вищенаведену формулу, встановлюємо, що розмір рівних інтервалів буде дорівнювати 4 рокам ((40 — 20): 5 = 4 роки). Відповідно будуть утворені такі вікові групи: у 1-й групі — злочинці у віці від 20 до 24 років; у 2-й групі — від 24 до 28 років, у третій — від 28 до 32 років, у четвертій — від 32 до 36 років, у п’ятій — від 36 до 40 років.
Для того щоб запобігти неоднозначному розподілу одиниць сукупності за групами, при групуванні важливо точно визначати межі інтервалів. Тому в правовій статистиці прийнято записувати межі інтервалів «від — до». За таких умов вочевидь можна встановити належність одиниць сукупності до відповідної групи.