§ 4. Поняття про статистичну звітність та її види

На підставі даних, які занесені до документів первинного обліку, заповнюються бланки статистичної звітності. Статистична звітність у нашій країні — це основна організаційна форма статистичного спо­стереження. Звітність являє собою певним чином оформлену систему показників, які дають можливість порівняння і контролю різних про­цесів суспільного життя.

Звітність підприємств, установ і організацій є поки що основним джерелом статистичної інформації. У звітності передбачається систе­ма суворо регламентованих показників, які характеризують різні сто­рони діяльності тієї чи іншої установи, підприємства, організації.

Статистична звітність — це офіційний документ, де містяться статистичні дані про роботу підзвітного підприємства чи установи, які занесені в нормативно встановлену форму і повинні бути обов’язково подані вищій і контролюючій організації в затверджені строки.

Звітність має обов’язковість (усі установи повинні подавати її в суворо встановлені строки), юридичну силу, оскільки вона підписа­на керівниками підзвітних установ, і документальну обумовленість (усі дані в ній базуються на документах первинного обліку).

За різними ознаками статистичну звітність поділяють на окремі види. Розрізняють загальнодержавну і внутрішньовідомчу звітність. Загальнодержавна звітність обов’язково заповнюється всіма підпри­ємствами й установами країни та подається до органів державної статистики. Внутрішньовідомча звітність розробляється міністерства­ми або відомствами для своїх оперативних потреб. Останнім часом кількість форм такої звітності значно скорочена.

За характером показників розрізняють типову і спеціалізовану звіт­ність. Типова звітність має єдину форму і зміст показників для всіх підприємств і установ країни, наприклад, звіт про кількість працюю­чих. У формах спеціалізованої звітності окремі показники видозмі­нюються відповідно до специфіки галузі господарства. Форми звітнос­ті в правоохоронних органах, як правило, належать до спеціалізованої звітності.

За періодичністю подання звітність є поточною і річною. До по­точної звітності належать щомісячна, що квартальна, піврічна, оскіль­ки в них міститься значно менше показників, ніж у річній звітності. Особливістю щомісячних звітів у правоохоронних органах є те, що дані наводяться наростаючим підсумком (тобто відразу за два, три і більше місяців).

За способом подання звітність є терміновою (телеграфна або теле­тайп в органах МВС) і поштовою. У терміновій звітності наводяться лише ті показники, які потрібні для оперативного керівництва.

Система звітності та її обсяг визначається переліком (табелем) звітно­сті. Табель звітності — це список діючих форм, який затверджується органами державної статистики. Табель містить такі відомості: назви і номери форм звітності, спосіб подання, хто подає, кому вона подаєть­ся, періодичність подання, строк, коли вона надсилається.

Звітність може подаватися лише за формами, які затверджені орга­нами державної статистики, усі інші вважаються незаконними. У кож­ній формі затвердженої звітності передбачаються такі реквізити: а) дата і номер, за яким форма затверджена органами державної статис­тики; б) назва форми, що визначає зміст звітності; в) період, за який подається звітність, або дата, до якої відносяться звітні дані; г) строк подання звітності, дата, коли звітність відправлена, або через скільки днів після звітного періоду вона висилається; ґ) адреси, за якими має подаватися звітність; д) номер і літера, які присвоєні даній формі звіт­ності; е) назва установи, яка подає звітність, а також назва міністерства, якому підпорядкована ця установа; є) адреса підприємства, установи, що подає звіт, та її коди; ж) посади осіб, які зобов’язані підписати звіт і відповідальні за його складання; з) кількість примірників, у яких складено звіт, і який примірник тієї чи іншої форми звіту.

Усі установи України зобов’язані надавати звітність до органів державної статистики і до вищих органів у порядку підлеглості. Сис­тема звітності в нашій країні постійно розвивається і вдосконалюєть­ся в напрямку її державної централізації та уніфікації.

В органах МВС України заповнюється значна кількість статистич­них форм, більшість із форм державної звітності — квартальні; відо­мчої — місячні. Порядок подання інформації визначається відповід­ними інструкціями.

Систематичною формою, яка характеризує результати роботи в пра­воохоронних органах, є форма № 1-А. Статистичний звіт складається щомісячно наростаючим підсумком у цілому по Автономній Республіці Крим, області, місту, управлінню внутрішніх справ на транспорті та по­дається до Управління інформаційних технологій МВС України в уста­новленому порядку не пізніше 4-го числа наступного місяця (місяця, що йде за звітним періодом), а інформація стосовно звіту надсилається каналами електронної пошти 3-го числа вищезгаданого місяця; Генераль­ній прокуратурі України — до 6-го числа після звітного періоду, Держкомстату України — до 12-го числа після звітного періоду.

Основними є форми № 1 і 2, які за півріччя і рік характеризують усе, що було зареєстровано і знаходилося у впровадженні протягом звітного періоду в правоохоронних органах.

Форма № 1 складається з 19 розділів, що містять у собі 6912 по­казників; перший розділ включає загальні відомості про стан злочин­ності; розділи 2-19 включають відомості про злочини відповідно до чинного КК України за окремими розділами Особливої частини. Рядки всіх розділів містять відомості за відповідних статтями КК України та за ступенем тяжкості (ст. 12 КК України).

Звіт за формою № 2 передбачає відображення відомостей про ви­явлених осіб, які вчинили злочини і характеристику їх за віком, осві­тою, зайнятістю, громадянством тощо на час скоєння злочину. Показ­ники звіту формуються на підставі масиву первинних облікових до­кументів (статистичних карток за формою № 2). Звіт за формою № 2 складається з чотирьох розділів, що містять 7650 показників.

Усі форми державної і відомчої звітності надходять до Департа­менту інформаційних технологій МВС України, а звіти за формами № 1,  1-А, 2, 3, 5 і 18 — і до Генеральної прокуратури України.

Відомості цих форм, які не характеризують оперативно-розшукову роботу, подаються кожного кварталу до органів державної статистики. (Управління інформаційних технологій УВС області подає звіт до об­ласного статистичного управління.)

Прокуратура району щомісяця подає до прокуратури області звіти за формою ПМ «Показники роботи прокурора» і формою № 1 СЛМ «Основні показники роботи органів досудового слідства і дізнання». Форма № 1 СЛМ складається в 4-х примірниках, оскільки вона харак­теризує роботу прокуратури, органів дізнання і досудового слідства з розгляду кримінальних справ.

Форми річного звіту: форма П «Звіт про роботу прокурора» і фор­ма № 1 СЛ «Звіт про роботу органів досудового слідства і дізнання» мають значно більше показників, ніж щомісячні звіти.

Відділ статистичної інформації та аналітичної роботи прокуратури області зведені дані подає до Генеральної прокуратури України і до обласного статистичного управління. У Генеральній прокуратурі здій­снюються аналітичні узагальнення, які характеризують ефективність роботи органів прокуратури за всіма напрямками діяльності.

Форми статистичної звітності про роботу органів юстиції та судів розробляються Міністерством юстиції та Державною судовою адміні­страцією і затверджуються спільним наказом Державного комітету статистики України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації та Міністерства юстиції України. Місцеві суди звіти складають накопичувальним підсумком шляхом підсумовування даних за відповідні звітні періоди: півріччя, рік; господарські суди — що­квартальні. Усі форми — поштові.

Основною ланкою судової системи України є місцеві загальні суди першої інстанції — районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди. Саме тому їх статистична звітність є найбільш розгалуженою і детальною. Згідно з Указом Президента України «Про положення про Державну судову адміністрацію України» від 3 березня 2003 р. на цей орган виконавчої влади покладені завдання щодо вивчення практики організації діяльності судів, організації роботи з ведення судової ста­тистики, діловодства та архіву.

Усі форми статистичної звітності місцеві загальні суди першої ін­станції подають обласному управлінню Державної судової адміністра­ції, там вони обробляються та зводяться в масштабі області, і лише зведений звіт направляється до обласного управління Держкомстату України. Один примірник звіту залишається в суді і зберігається в спе­ціальному наряді. Форми звітності охоплюють усі види діяльності судових органів різних інстанцій.

До системи органів юстиції входять нотаріат, РАГС, державні ви­конавці та судово-експертні установи. Усі вони на базі документів первинного обліку подають відповідну статистичну звітність до орга­нів юстиції. Так, органи нотаріату звітують про кількість нотаріальних контор, кількість нотаріальних дій (засвідчення заповітів, видача сві­доцтв про право на спадщину, вчинення виконавчих надписів та ін.) та суму державного мита, що надійшла до бюджету, за здійснення нота­ріальних дій.

Усі обласні відділи юстиції подають статистичну звітність до Мі­ністерства юстиції України і органів Державної статистики, де вона обробляється й аналізується. На основі цього аналізу готуються уза­гальнення і розробляються заходи щодо підвищення ефективності діяльності органів юстиції.

Звітом, що характеризує адміністративно-правову статистику, є форма № 1-АП «Звіт про розгляд справ про адміністративні право­порушення та осіб, які притягнуті до адміністративної відповідальності». Форму № 1-АП заповнюють посадові особи органів, які уповноважені виявляють факти адміністративних правопорушень і мають право накладати на осіб, які їх вчинили, адміністративні стягнення. Кожна така організація подає цей звіт своїй вищій орга­нізації та органам державної статистики з річною періодичністю. Обласний відділ органу державної статистики збирає ці звіти й уза­гальнює їх у масштабі області, у подальшому надсилає узагальнений звіт до Держкомстату України, де вони узагальнюються в масштабі країни.

У цьому звіті вказуються: назва статей Кодексу України про адмі­ністративні правопорушення та назва адміністративних правопору­шень, які передбачені іншими нормативними актами України; кількість розглянутих правопорушень, за якими винесено рішення; у графах 2-7 наводяться дані про кількість осіб, щодо яких винесені рішення; кіль­кість осіб, щодо яких матеріали передано на розгляд громадській ор­ганізації або трудового колективу та передані прокурору, органу до- судового слідства чи дізнання; кількість накладених адміністративних стягнень, як основних, так і додаткових; суми накладеного і стягнено­го штрафу (у тому числі у випадках, коли правопорушення вчиненні в попередньому звітному періоді, а стягнення штрафу відбулося в по­точному звітному періоді).

До встановленого розміру матеріальної шкоди, заподіяної правопорушеннями, відносять матеріальну шкоду, яку заподіяно гро­мадянам, підприємствам та організаціям (втрати при пошкодженні чи розкраданні майна тощо), і неодержані платежі (не внесені до бюдже­ту податки, недобори митних платежів, неоплачена вартість проїзних квитків і т. п.).

У цьому звіті також наводяться довідкові дані про кількість: невиконаних постанов (рішень) щодо притягнення до адміністративної відповідальності у зв’язку із закінченням строку давності, з них про кількість нестягнутого штрафу, тобто про нестягнення штрафу на суму; вилучених: вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, наркотичних засобів, отруйних, сильнодіючих та радіоактивних речо­вин; оплатно вилучених цінностей на суму; конфіскованих товарів на суму; валюти на суму.

Усе це дає змогу встановити кількість осіб, які притягнуті до адміністративної відповідальності, за видами правопорушень у цілому і за окремими галузями господарства.

 

Питання та завдання для самоконтролю

1. Назвіть основні форми карткового обліку в органах МВС і прокуратури, розкрийте зміст і значення Єдиного журналу обліку злочинів, криміналь­них справ і осіб, які вчинили злочин.

2. Розкрийте зміст, значення і назвіть у яких випадках складаються статис­тичні картки № 1 (основна і додаткова), 2, 3, 4, 6.

3. Назвіть види форм первинного обліку в органах суду.

4. Дайте визначення статистичної звітності.

 

Завдання 1. Хто і які документи первинного обліку повинен скласти, якщо кримінальна справа порушена судом і надіслана для проваджен­ня досудового слідства?

Завдання 2. Перерахуйте, в яких випадках зареєстровані злочини підлягають зняттю з обліку. Які документи первинного обліку і хто повинен їх скласти?

Завдання 3. Особа однією злочинною дією вчинила два різних злочини: зґвал­тування, поєднане із зараженням венеричною хворобою. Як цей злочин повинен обліковуватися? Хто, коли і які картки первин­ного обліку повинен скласти?

---

[1] Див.: Інструкція з діловодства в місцевому загальному суді від 27 черв. 2006 р. № 68: Зареєстр. в М-ві юстиції 24 лип. 2006 р. - К.: ДСА України, 2006.

[2] Див.: «Інструкція щодо заповнення статистичної картки на особу, стосовно якої судом розглянуто кримінальну справу» від 18 берез. 2004 р. зі змінами від 14 січ. 2005 р. - К.: дСа України, 2005.