§ 2. Документи первинного обліку в органах досудового слідства

Первинний облік злочину — це впорядкована система збору, реєстра­ції та узагальнення інформації про злочинність і державні заходи соціаль­ного контролю над нею шляхом суцільного, неперервного та докумен­тального обліку злочинів, осіб, які їх вчинили, і процесуальної діяльності правоохоронних органів та органів юстиції в цьому напрямку.

З метою приведення у відповідність до чинного законодавства України системи обліку злочинів, осіб, які їх вчинили, кримінальних справ, а також удосконалення інформаційного забезпечення діяльнос­ті правоохоронних органів спільним наказом Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Державної податко­вої адміністрації та Міністерства юстиції України від 26 березня 2002 р. № 20/84/293/126/18/5 затверджено та введено в дію з 1 квітня 2002 р. Інструкції про єдиний облік злочинів та Інструкції про порядок за­повнення та подання документів первинного обліку злочинів, осіб, які їх вчинили, руху кримінальних справ. Згідно з ними були введені в дію нові документи первинного обліку карткової форми. Нині в органах внутрішніх справ проводиться первинний облік і реєстрація всіх вчи­нених злочинів за такими документами карткової системи: форма № 1 (статистична картка на виявлений злочин); форма № 1.1 (статистична картка про наслідки розслідування зло­чину);

форма № 1.2 (статистична картка про результати відшкодування матеріальних збитків та вилучення предметів злочинної діяльності); форма № 2 (статистична картка на особу, яка вчинила злочин); форма № 3 (статистична картка про рух кримінальної справи); форма № 4 (статистична картка на злочин, за вчинення якого особі пред’явлено обвинувачення);

форма № 6 (довідка про наслідки розгляду кримінальної справи судом).

Документом спискової форми, який заповнюється в рай(міськ)від- ділі внутрішніх справ, є Єдиний журнал обліку злочинів, кримінальних справ і осіб, які вчинили злочин.

Первинні облікові документи повинні відповідати єдиним вимогам і містити реквізити, які необхідні для автоматизованої обробки на всіх рівнях їх аналізу й оцінки. Забороняється вносити до статистичних карток будь-які зміни і доповнення. Документи первинного обліку зло­чинності можуть змінюватися та доповнюватися, оскільки вони єдині для всіх органів прокуратури та інших правоохоронних органів, тільки за узгодженням із Генеральною прокуратурою України.

Реєстрація злочинів, осіб, які їх вчинили, кримінальних справ, що розслідуються прокурорами, слідчими прокуратури, слідчими і пра­цівниками органів дізнання МВС, податкової міліції, їх облік, обро­блення, ведення статистичної звітності здійснюються органами вну­трішніх справ. Злочини, у справах яких проводиться розслідування органами Служби безпеки України, обліковуються в цих органах. Вій­ськові та інші злочини у Збройних Силах та інших військових форму­ваннях, дислокованих в Україні, вчинені військовослужбовцями, військовозобов’язаними під час проходження зборів та службовцями Збройних Сил та інших військових формувань у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків або вчинені в розташуванні військових час­тин, установ, навчальних закладів, підприємств чи організацій, обліко­вуються військовими прокуратурами відповідно до цих же правил.

Єдиний журнал обліку злочинів у тому регіоні, де це необхідно, може складатися із двох розділів (двох томів): у першому реєструють­ся виявлені злочини, особи, що їх вчинили, і справи органів внутрішніх справ та податкової міліції, у другому — органів прокуратури.

На кожний злочин, особу, яка його вчинила, кримінальну справу, що підлягають обліку, прокурор, слідчий прокуратури або правоохо­ронних органів, а також працівник органу дізнання, які винесли по­станову про порушення кримінальної справи чи інший процесуальний документ про прийняте рішення по суті, складають документи пер­винного обліку за формами № 1, 1.1, 1.2, 2, 3, 4 та особисто їх під­писують. (У випадках, коли справа порушена судом з направленням її для провадження досудового слідства або дізнання, а також коли справа надійшла зі Служби безпеки України, підрозділів податкової міліції, військової прокуратури або, навпаки, для подальшого роз­слідування, картку на виявлений злочин форми № 1 заповнює і подає слідчий або працівник органу дізнання, який прийняв справу до сво­го провадження.)

Статистичні картки заповнюються негайно після прийняття рішен­ня щодо вчиненого злочину та особи, яка його вчинила, згідно з чинним законодавством. Заповнені та підписані слідчим (працівником дізна­ння) картки підписуються також прокурором або його заступником і тільки після цього можуть передаватися до прокуратури працівнику правоохоронного органу, на якого покладено обліково-реєстраційну та статистичну роботу.

Слідчі після заповнення карток разом із кримінальною справою подають їх прокурору. Працівник органу дізнання після заповнення і підписання карток подає їх начальнику органу внутрішніх справ для заповнення ним свого розділу, перевірки достовірності та повноти відображення в них відповідних відомостей і підписання, а потім разом із кримінальною справою подає їх прокурору. Документи первинного обліку, складені слідчим, перевірки та підписання начальником органу внутрішніх справ не потребують. Він заповнює і підписує тільки свій розділ цих облікових документів.

Картки, заповнені прокурором, підписуються тільки прокурором. Підписані прокурором картки негайно передаються до прокуратури безпосередньо працівнику з обліково-реєстраційної роботи.

Працівник з обліково-реєстраційної роботи зобов’язаний переві­рити в картках правильність дублювання відомостей відповідних пунктів цифровими індексами, які розміщені в графоклітках з правого боку карток, та правильність заповнення даних, які відмічаються в картках за довідниками, зробити відповідні відмітки в документах первинного обліку. Протягом 24 годин з моменту одержання карток у прокуратурі працівник з обліково-реєстраційної роботи повинен зробити в Єдиному журналі обліку злочинів, кримінальних справ і осіб, які вчинили злочини, необхідні записи і направити облікові документи безпосередньо до обліково-реєстраційного підрозділу.

Обліково-реєстраційні підрозділи зобов’язані негайно врахувати всі надіслані і підписані прокурором документи первинного обліку і не мають права відкладати постановку на облік або виключати їх з обліку.

Документи первинного обліку за формами № 1, 1.1, 1.2, 2, 3, 4 і 6 підлягають зберіганню в обліково-реєстраційних підрозділах упродовж одного року після складання на їх підставі статистичної звітності про злочини й осіб, які вчинили злочин за минулий рік, за умови, що у спра­вах, які було надіслано до суду, в обліково-реєстраційний підрозділ надійшла із суду довідка про наслідки розгляду кримінальної справи судом (форма № 6) та у закритих кримінальних справах при їх наяв­ності в архівах інформаційних підрозділів.

Документи первинного обліку на нерозкриті злочини, за якими справи зупинено за пп. 1, 3 ст. 206 КПК України, не знищуються, а збе­рігаються в спеціальній картотеці обліково-реєстраційного підрозділу до розкриття злочину або закриття справи на підставах, що виключають кваліфікацію діяння як злочину.

Статистичні картки залежно від форми складаються з розділів: форми № 1, 1.2 і 3 — з двох; форми № 1.1, 2 і 4 — з трьох. Розділ 1 усіх карток заповнюється співробітником з обліково-реєстраційної роботи правоохоронного органу. Пункти 1, 2 та розділ 2 усіх карток заповнюються прокурором, слідчим або працівником органу дізнання на підставі фактичних даних, які містяться в кримінальній справі. Роз­діл 3 карток форм № 1.1, 2, 4, у тому числі й у справах органів про­куратури, заповнюється начальником правоохоронного органу на підставі необхідної інформації про конкретний злочин, яка є в його розпорядженні. У розділі 2 статистичних карток пункти, які відміча­ються за довідниками, також заповнюються особою, яка веде розслі­дування справи або вирішила матеріал.

Усі необхідні записи в картках повинні виконуватися ручкою, розбірливо і без скорочень. При цьому прізвище, ім’я та по батькові особи, яка вчинила злочин, записують друкованими літерами. Прізви­ща осіб, які підписали документи первинного обліку, слід вказувати повністю і чітко.

На підставі оброблення карток первинного обліку в обліково- реєстраційних підрозділах органів внутрішніх справ проводиться первинне формування статистичної звітності про злочинність.

Складена статистична звітність про злочини, осіб, які їх вчинили, та про проведену роботу з розслідування підписується начальником: обліково-реєстраційного підрозділу та начальником управління відпо­відного рангу МВС України, начальником управління податкової мілі­ції Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, начальником обліково- довідкового підрозділу і начальником управління Служби безпеки України, військовим прокурором регіонів та інших органів і переда­ється вищим органам за підвідомчістю та прокурорам областей, управ­лінню Держкомстату області.

У Департаменті інформаційних технологій МВС України, архівно- обліковій службі Служби безпеки України вказані звіти обробляються на ЕОМ, зведені статистичні показники у вигляді звітів, підписаних начальниками облікових підрозділів і керівниками правоохоронних органів, надсилаються Держкомстату України, Генеральній прокура­турі України.

Порядок заповнення та подання статистичної картки на ви­явлений злочин (форма №» 1). Статистична картка на виявлений зло­чин за формою № 1 є підставою для реєстрації і взяття на облік кож­ного злочину, про вчинення якого стало відомо у звітному періоді прокурору, слідчому або працівнику дізнання, незалежно від того, коли цей злочин мав місце і встановлені чи не встановлені особи, які його вчинили.

Картка форми № 1 може бути основною і додатковою. Основною є картка, що складається на виявлений злочин уперше. Додатковою є картка, яка складається з метою внесення в облік і звітність необхід­них змін про раніше виявлений злочин та його наслідки. Додатковою слід також вважати картку, яка складається на виявлений у ході роз­слідування за основною справою інший, раніше не зареєстрований злочин, якщо розслідування об’єднано в одній справі.

Основна картка складається у таких випадках:

1.  Порушення кримінальної справи.

2.  Направлення справи прокурором відповідно до ст. 430 КПК України.

3.  Звільнення особи, що вчинила злочин, при направленні справи (матеріалу) до суду від кримінальної відповідальності внаслідок акта амністії.

4.  Прийняття до провадження кримінальної справи, порушеної судом, а також справи, що надійшла зі Служби безпеки України, під­розділів податкової міліції і військової прокуратури або навпаки.

5.  Прийняття до провадження кримінальної справи, що надійшла в установленому законом порядку за територіальною підслідністю з ор­ганів прокуратури або органів внутрішніх справ інших областей, Авто­номної Республіки Крим, інших держав за місцем вчинення злочину або УМВС на транспорті, якщо злочин, що розслідується в даному звітному періоді, раніше не був зареєстрований і поставлений на облік.

6.  Виділення справи про злочин з іншої кримінальної справи.

Додаткова картка складається у разі:

1)  приєднання до розслідуваної справи іншої справи або матеріалу про інший, раніше не зареєстрований злочин;

2)   виявлення в ході розслідування справи про основний злочин додаткового, раніше не зареєстрованого злочину, якщо розслідування об’єднано в одній справі;

3)   поновлення провадження за раніше закритою кримінальною справою із зняттям злочину з обліку;

4)   перекваліфікації при розслідуванні вчиненого діяння з менш тяжкого на більш тяжкий злочин і навпаки;

5)   необхідності повного відображення у звітності кількості осіб, які загинули в результаті вчиненого злочину, якщо хто-небудь із по­терпілих помер у процесі розслідування кримінальної справи, після її порушення.

В основній картці обліковується основний, найбільш тяжкий зло­чин. У додаткових картках обліковується кваліфікація інших злочинів, які складають реальну сукупність, за якою обліковуються ці злочини.

Якщо кримінальні справи об’єднуються в одну справу у зв’язку з тим, що злочини вчинені однією особою, то в основних картках форми № 1 робляться відповідні позначки про об’єднання цих справ, але зміни в звітність про кількість зареєстрованих злочинів не вносяться.

У пп. 10 і 12 картки зазначається дата (день і час) учинення зло­чину, коротко вказуються подія злочину, місце і спосіб його вчинення, характерні особливості та інші суттєві обставини, прізвища та ініціали потерпілих, наслідки злочину, дані про осіб, що вчинили злочин.

У п. 8 картки повинні зазначатися відомості про запобігання зло­чину. При цьому треба мати на увазі, що ці відомості вказуються тіль­ки при наявності незакінченого злочину. Не підлягають обліку в числі запобіжних злочинів діяння, які не містять у собі ознаки готування чи замаху на злочин, зазначені у статтях 14, 15 Кримінального кодексу України.

Відомості про потерпілих відмічаються у розділі 2 картки в пп. 32-39. Підставою для заповнення розділу 2 є постанова у кримінальній справі про визнання особи, якій злочином заподіяно моральну, фізич­ну або майнову шкоду, потерпілою (ст. 49 КПК України). У п. 32 по­казується загальна кількість потерпілих. Якщо відносно одного по­терпілого вчинено два або більше злочинів, об’єднаних в одній кримі­нальній справі, то облік потерпілого здійснюється один раз у картці за злочином, який передбачає більшу міру покарання.

Порядок заповнення та подання статистичної картки про на­слідки розслідування злочину (форма № 1.1). Статистична картка (форма № 1.1) може бути тільки основною, вона є підставою для відо­браження в обліку і звітності відомостей про наслідки розслідування конкретних злочинів:

1)  для обліку розкритого злочину, коли вона подається у закінченій провадженням справі одночасно зі статистичною карткою форми № 2 на особу, яка вчинила злочин;

2)   для обліку нерозкритого злочину, коли вона подається в разі винесення постанови про зупинення слідства за нерозшуком або не- встановленням особи, яка підлягає притягненню як обвинувачений;

3)  для зняття злочину з обліку, коли вона подається в разі закриття кримінальної справи за відсутністю події, складу злочину або за інших підстав, що виключають оцінку діяння як злочинного.

Дані про розкриття злочинів визначаються за кінцевими наслідка­ми розслідування кримінальних справ. У звітному періоді до числа розкритих злочинів включається злочин незалежно від часу його реє­страції, за яким подано заповнені документи первинного обліку про розкриття злочину (картка форми № 1.1) і на особу, яка вчинила злочин (картка форми № 2), підписані відповідним прокурором (заступником). Затримання або арешт підозрюваної у вчинені злочину особи, засто­сування до неї інших запобіжних заходів, а також пред’явлення особі обвинувачення у вчиненому злочині не дають підстав для обліку зло­чину як розкритого.

Картки форми № 1.1 на злочини в багатоепізодних кримінальних справах складаються на кожний зареєстрований у них злочин із зазна­ченням у п. 4 порядкового номера злочину у справі. За об’єднаними кримінальними справами картки складаються на кожний злочин у та­кій справі і за тим номером справи, яка була приєднана до тієї, що розслідується.

Для відображення в обліку і статистичній звітності даних про за­кінчені провадженням злочини в картці форми № 1.1 робляться відпо­відні позначки в п. 18 (від 01 до 10) з одночасним поданням картки форми № 2.

Нерозкритим є злочин, справа за яким зупинена за пп. 1, 3 ст. 206 КПК України (коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме або коли не встановлено особу, яка вчинила злочин). Крім того, до числа нерозкритих злочинів включаються також злочини, у справах за якими з моменту порушення пройшло більше двох місяців, але не подано документів первинного обліку про пред’явлення обвинувачення або продовження чи зупинення слідства за нерозшуком або невстановлен- ням осіб, які вчинили злочини, та злочини, за вчинення яких із момен­ту пред’явлення обвинувачення пройшло більше двох місяців, але не подано документів первинного обліку про прийняття рішення у кри­мінальній справі. До підрахунку включаються вказані злочини, справи щодо яких були порушені в поточному році, а також перехідний за­лишок злочинів минулого року, у справах, які були порушені після 1 листопада.

Відомості про злочини, кримінальні справи за якими зупинено за пп. 1, 2, 3 ст. 206 КПК України (коли місцезнаходження обвинуваче­ного невідоме або коли не встановлена особа, яка вчинила злочин, чи коли психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого перешко­джає закінченню провадження у справі), формуються на підставі кар­ток первинного обліку злочинів форми № 1.1. Для відображення в об­ліку й статистичній звітності даних про зупинені злочини в картці за формою № 1.1 робляться відповідні позначки в пп. 18.27, або 18.28, або 18.29 з одночасним поданням картки форми № 3 про прийняте рішення у кримінальній справі.

Для відображення в обліку й статистичній звітності знятого зло­чину з обліку за відсутністю події, складу злочину або з інших підстав, вказаних у законі, у картці форми № 1.1 робляться відповідні позначки в одному з пп. 18.11-18.22 або 18.23.

 

Порядок заповнення та подання статистичної картки про резуль­тати відшкодування матеріальних збитків та вилучення предметів злочинної діяльності (форма № 1.2). Відомості про матеріальні збитки та їх відшкодування, вилучення предметів злочинної діяльності відо­бражаються в статистичній картці форми № 1.2 всіма органами розслі­дування щодо кожного злочину, за наслідками якого заподіяні матері­альні збитки або вилучені предмети злочинної діяльності за справами, закінченими провадженням, надісланими до суду відповідно до статей 232, 430 КПК України та надісланими до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності за п. 4 ст. 6, статтями 7, 7², 8-10, 11¹ КПК України або закриття справи щодо помер­лого обвинуваченого на підставі п. 8 ст. 6 КПК України. Статистична картка форми № 1.2 є додатком до статистичної картки форми № 1.1.

 

Порядок заповнення та подання статистичної картки на особу, яка вчинила злочин (форма № 2). Форма № 2 є підставою для реє­страції, постановки на облік і відображення у статистичній звітності показників, що характеризують осіб, які вчинили злочин.

Картка форми № 2 може бути лише основною. Ця картка склада­ється у випадках, коли щодо винних осіб приймається одне з таких процесуальних рішень:

1.  Прокурором затверджено обвинувальний висновок і криміналь­ну справу надіслано до суду (ст. 232 КПК України).

2.  Прокурором складено обвинувальний висновок і кримінальну справу надіслано до суду відповідно до ст. 430 КПК.

3.  Кримінальну справу закрито щодо померлого обвинуваченого (п. 8 ст. 6 КПК) або надіслано до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності за однією з таких підстав: унаслідок акта амністії (п. 4 ст. 6 КПК); унаслідок зміни об­становки (ст. 7 КПК); у зв’язку з дійовим каяттям (ст. 7² КПК); у зв’язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим, із застосуванням до не­повнолітнього примусових заходів виховного характеру, з передачею особи на поруки (статті 8-10 КПК); у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 11¹ КПК).

Якщо особа вчинила кілька злочинів, то на неї складається одна картка, де вказуються в пп. 23-26 усі статті Кримінального кодексу України, за якими особі пред’явлено обвинувачення. У цьому випадку особа, яка вчинила злочин, повинна бути відображена у звітності за більш тяжким злочином.

Відомості про вік злочинця показуються в повних роках. Напри­клад, якщо злочинцю в момент вчинення злочину було 24 роки 11 мі­сяців і 28 днів, то така особа повинна бути облікована в п. 15 картки віком «18-24 роки», тобто покажчик 3.

Відомості про працездатних осіб (16 років і більше), які не працю­ють і не навчаються без поважних причин, показуються в усіх випад­ках, коли вони до моменту вчинення злочину ніде не працювали і не навчалися, незалежно від того, скільки часу пройшло з моменту за­лишення ними (їх звільнення) останнього місця роботи або навчання. У числі непрацюючих не слід вказувати пенсіонерів, у т. ч. інвалідів, осіб пенсійного віку, безробітних, хатніх господарок, вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною.

До числа осіб, які раніше вчиняли злочини, включаються всі особи, які раніше вчиняли злочини, незалежно від того, були вони засуджені чи звільнялись від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими підставами, а також незалежно від того, погашена чи знята з них суди­мість, або закривались щодо них справи із закінченням строків давнос­ті та внаслідок акта амністії. У цій категорії окремо виділяються особи, щодо яких відповідно до закону судимість не знято і не погашено.

У разі винесення судом виправдувального вироку або закриття кримінальних справ за пп. 1, 2, 5-7, 9-11 ст. 6, статей 7³, 100, 421 КПК України особи у цих справах знімаються з обліку.

 

Порядок заповнення і подання статистичної картки про рух кримінальної справи (форма № 3). Статистична картка про рух кри­мінальної справи форми № 3 є підставою для відображення в обліку і звітності даних про рух кримінальної справи у процесі досудового слідства.

Картка форми № 3 складається після прийняття за кримінальною справою одного із таких процесуальних рішень:

1. Про порушення кримінальної справи.

2. Про передання кримінальної справи за підслідністю згідно зі ст. 112 та ч. 2 ст. 104 і ст. 109 або за територіальністю відповідно до ст. 116 КПК України.

3.  Про об’єднання кримінальних справ згідно зі ст. 26 КПК.

4.  Про виділення із кримінальної справи іншої справи в самостій­не провадження відповідно до ст. 26 КПК.

5.  Про прийняття кримінальної справи до провадження: після ска­сування прокурором постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, за постановою або ухвалою суду, при передачі справи з іншо­го органу, після повернення справи на додаткове розслідування та після відновлення слідства в закритій або зупиненій справі та в інших випадках.

6.  Про направлення до суду та закриття справи.

7.  Про зупинення кримінальної справи за однією з трьох підстав, зазначених у ст. 206 КПК.

8.  Про продовження строку розслідування кримінальної справи згідно зі статтями 108, 120 КПК.

9.  Про повернення справи на додаткове розслідування прокурором або судом будь-якої інстанції.

10. Про відновлення слідства за раніше закритою кримінальною справою відповідно до ст. 216 КПК.

11. Про відновлення слідства за раніше зупиненою справою за пп. 1-3 ст. 206 КПК.

12. Про пред’явлення для ознайомлення матеріалів справи обви­нуваченому та його захиснику.

У випадках виділення із кримінальної справи в окреме проваджен­ня справи згідно зі ст. 26 КПК України одночасно зі статистичною карткою за формою № 3 складається і подається основна картка за формою № 1 для постановки злочину на облік (якщо раніше цей злочин був знятий з обліку).

У всіх випадках статистична картка форми № 3 складається слідчим або працівником органу дізнання, до провадження яких надійшла конкретна кримінальна справа.

У випадках прийняття до провадження кримінальної справи після повернення її на додаткове розслідування із суду будь-якої інстанції, якщо вона раніше надсилалась до суду в поточному звітному році, складається статистична картка за формою № 3. Усі злочини у цій справі повинні бути виключені з числа розслідуваних до моменту по­вторного закінчення справи.

У випадках, коли в процесі додаткового розслідування як за спра­вами поточного року, так і за справами попередніх років відбувається: перекваліфікація діянь із менш тяжких на більш тяжкі злочини або з більш тяжких на менш тяжкі злочини; виявлення додаткових, раніше не зареєстрованих злочинів; зміна складу виявлених осіб, які вчинили злочини; зміна в розкритті злочинів і т. ін., то відповідно до встановлених правил, за наслідками додаткового розслідування складаються і направляються до обліково-реєстраційного підрозділу картки форм № 1, 1.1, 1.2 і 2.

 

Порядок заповнення та подання статистичної картки на зло­чин, за вчинення якого особі пред’явлено обвинувачення (форма № 4). Для контролю за процесом розкриття злочинів та вжиття відпо­відних заходів із цього питання передбачено облік злочинів, за вчинен­ня яких особам пред’явлено обвинувачення. Облік цих злочинів здій­снюється шляхом заповнення статистичної картки форми № 4. Картка заповнюється особою, яка провадить розслідування кримінальної справи, після пред’явлення обвинувачення в порядку ст. 140 КПК України особі (особам), щодо якої (яких) винесено постанову про при­тягнення як обвинуваченого (обвинувачених) за даним злочином. Картка складається на кожний злочин, а не на особу.

До обліку беруться тільки ті злочини, за вчинення яких особам пред’явлено обвинувачення, котре вказано в постанові про притягнен­ня як обвинуваченого. Тому винесення тільки постанови без пред’явлення особі обвинувачення в порядку ст. 140 КПК України ще не дає підстав для складання статистичної картки форми № 4.

У разі винесення постанови про притягнення як обвинуваченого особи, місце перебування якої не встановлено, статистична картка форми № 4 не складається. При зупиненні досудового слідства у таких справах на підставі п. 1 ст. 206 КПК України особа, яка провадить роз­слідування, зобов’язана скласти картки форм № 1.1 і 3.

Статистичну картку форми № 4 підписує прокурор (заступник про­курора) за умови подання до прокуратури, згідно зі ст. 132 КПК Укра­їни, копії постанови про пред’явлення особі обвинувачення і коли впевниться, що дійсно за злочином пред’явлено обвинувачення в його вчиненні вказаній у картці особі (особам). Відповідно до вказівки Ге­нерального прокурора України на цій картці підпис прокурора обов’язково завіряється печаткою.

Зняття з обліку злочинів, за якими особам пред’явлено обвинува­чення, здійснюється на підставі статистичних карток форм № 1.1, 3, коли вони подаються у випадках закриття справи за відсутністю події, складу злочину або з інших підстав, що виключають оцінку діяння як злочинного, а також зупинення за п. 3 ст. 206 КПК України.

Одержані на підставі статистичної картки форми № 4 дані про зло­чин, за якими особам пред’явлено обвинувачення в його вчиненні, не підміняють статистичну звітність про розкриття злочинів та систему визначення й обчислення показників розкриття злочинів. Сам факт встановлення особи, що вчинила злочин, і пред’явлення їй обвинува­чення без прийняття остаточного рішення у кримінальній справі не дає підстав для обліку розкритого злочину. Виходячи з наведеного можна вважати цю форму № 4 допоміжною, оскільки вона лише дає змогу контролювати хід розслідування у кримінальній справі.

Розкритим може вважатися злочин, коли зібрані докази є достатніми для прийняття остаточного рішення у справі про винність особи у вчи­ненні злочину, коли заповнена та подана картка за формою № 1.1.

 

Порядок заповнення і подання довідки про наслідки розгляду кримінальної справи судом (форма № 6). Довідка про наслідки роз­гляду справи судом за формою № 6 є підставою для відображення в обліку та звітності про злочинність наслідків судового розгляду кри­мінальної справи.

При надісланні прокурору кримінальної справи з подальшою її передачею до суду слідчий заповнює пп. 1-14 довідки за формою № 6 на кожного обвинуваченого і приєднує їх до справи.

Після набрання вироком, постановою про закриття справи, поста­новою (ухвалою) про застосування примусових заходів медичного характеру законної сили секретар суду заповнює відповідні пункти про результати розгляду справи та подає на підпис судді. Перевіривши до­стовірність результатів розгляду справи, суддя підписує дану довідку.

Ці довідки з усіх розглянутих справ надсилаються судами до орга­нів внутрішніх справ та податкової міліції, слідчих підрозділів органів Служби безпеки України за місцем проведення слідства не пізніше п’яти робочих днів з дня набрання рішенням суду (вироком, постано­вою, ухвалою) законної сили чи повернення справи після розгляду судом апеляційної інстанції (касаційної інстанції — у разі винесення вироку апеляційним судом).

Підрозділи податкової міліції після одержання довідок за формою № 6 надсилають їх до міськ-, рай-, лінорганів внутрішніх справ за місцем реєстрації кримінальних справ.

Міськ-, рай-, ліноргани внутрішніх справ, слідчі підрозділи органів Служби безпеки України, військові прокуратури після одержання цих довідок заносять відомості про судимість до Єдиного журналу обліку злочинів і не пізніше трьох робочих днів з дня надходження довідок пересилають їх до обліково-реєстраційних підрозділів для використан­ня цих документів при статистичному і оперативно-довідковому об­ліку осіб, які вчинили злочини.