Глава 19 Кредитно-банківська система

§ 1. Поняття кредитно-банківської системи

Сучасна кредитно-банківська система є найважливішим елемен­том інфраструктури грошового ринку. Вона розглядається з двох точок зору:

як сукупність кредитно-розрахункових відносин, пов’язаних з ру­хом позичкового капіталу, а також форм і методів кредитування;

як сукупність кредитно-фінансових установ, здатних мобілізувати тимчасово вільні грошові кошти, доходи і заощадження населення, надавати їх у позику фірмам, уряду і приватним особам і одержувати прибуток від своїх операцій.

Інституціональну структуру кредитно-банківської системи утво­рюють:

центральний банк країни (в Україні — Національний банк України);

комерційні банки;

спеціальні небанківські фінансово-кредитні установи, які викону­ють окремі функції або обслуговують окремі галузі економіки (стра­хові компанії, пенсійні фонди, інвестиційні компанії тощо).

За формою власності кредитні установи можуть бути державними і приватними (індивідуальними, акціонерними, кооперативними, то­вариствами). До державних у світовій практиці відносять центральні банки, поштово-ощадну систему та деякі спеціальні кредитні інститу­ти (наприклад, американські федеральні земельні банки, Експортно- імпортний банк у США). В окремих країнах (Франція, Італія) державі належать великі комерційні банки. Існують і міждержавні валютно- фінансові інститути: Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнарод­ний банк реконструкції і розвитку (МБРР), Європейський банк рекон­струкції і розвитку (ЄБРР), регіональні міжнародні банки та ін.

Ядром кредитно-банківської системи є банківська система, тобто сукупність різних видів банків і банківських інститутів, за допомогою яких здійснюється акумуляція коштів та надаються різноманітні по­слуги суб’єктам господарювання і населенню.

В Україні, відповідно до Закону України «Про банки і банківську ді­яльність» (2001), банківська система представлена двома рівнями банків. На першому (верхньому) рівні діє Національний банк України (НБУ) зі своїми філіями, на другому (нижньому) — комерційні банки різних видів і з різною спеціалізацією. Діяльність небанківських фінансово-кредитних установ регулюється окремими законодавчими актами.