§ 3. Роль протестантизму у формуванні західного індустріального суспільства, трудової етики та сучасних уявлень про права людини

Ранній протестантизм (особливо лютеранство та кальвінізм) призвів не лише до реформації церковного життя, але й викликав радикальні зміни устрою тогочас­ного буття у Західній Європі. Він по-новому визначив шлях до реалізації християнських цінностей у мирсько­му житті, сформував основи світоглядних настанов лю­дини Заходу. На зміну традиційним уявленням, де час не має ціни, а індивідуальність людини поглинається інте­ресами соціальної групи, приходить індивідуалістична етика протестантизму з її шанобливим ставленням до будь-якої дозволеної Богом професійної діяльності, яка пов’язується з особистою творчістю, відповідальністю, увагою до повсякденних справ. Як зазначав соціолог Макс Вебер на початку ХХ ст. у книзі «Протестантська етика і дух капіталізму», сутність змін, що відбулися в ранньокапіталістичній Європі, можна простежити навіть за появою нових термінів. У німецькій мові новим стало слово beruf, в англійській — еаШщі т.ін. Слово, яке впер­ше саме в такому значенні — покликання — з’являється у перекладі Біблії на німецьку, більше відповідає духові лютерівського перекладу, а не духу оригіналу. Новою була, власне, сама ця ідея, а не лише слово, бо покликан­ня — це виконання своїх обов’язків у рамках світської професії як найвищої мети людського морального жит­тя. Єдиний спосіб догодити Богові — сумлінне виконан­ня своїх повсякденних обов’язків згідно з призначеним людині місцем у суспільному житті.

Якщо у традиційному християнстві відчувається пев­на есхатологічна невизначеність щодо значущості зем­ного буття (бо воно є надто коротким і треба зосереди­тися на духовному самовдосконаленні), то в протестан­тизмі наголошується на актуальності саме світського сьогодення: «Хліб наш насущний дай нам сьогодні».

В канонічному католицькому праві принцип «Deo placere vix potest» (навряд чи буде завгодно Богові) несх­вально оцінював діяльність торговця, а Томас Аквінсь- кий прямо вважав ганебнимість потяг до збагачення. Протестантизм же в цілому, і особливо кальвінізм, оріє­нтуючи людину на природність і необхідність виконан­ня її обов’язків у повсякденності, пропагує матеріальне збагачення та професійну кваліфікованість як ознаку об- раності Богом до спасіння. Цінувати світське життя, пра­цювати зосереджено, якісно і наполегливо — саме в цьому особливості нової трудової етики, пов’язаної з реформа­цією християнства. Історичний досвід та сучасне став­лення до життя в країнах Заходу з переважно протестант­ським релігійним досвідом багато в чому демонструє втілення цієї особливої етики в соціально-економічній та політичній практиці.