Печать
PDF

Розділ 8 Соціологія соціальних відхилень (девіантної поведінки) - § 3. Типологія соціальних відхилень

Posted in Учебные материалы - Соціологія ( за ред. М.П. Требіна )

Рейтинг пользователей: / 2
ХудшийЛучший 

§ 3. Типологія соціальних відхилень

Класифікація типів девіантної поведінки пов’язана з труднощами, оскільки будь-яку поведінку такого роду (проведення аборту, при­страсть до спиртних напоїв або вживання свинини тощо) можна вва­жати як девіантною, так і недевіантною — усе визначається стандар­тами, на підставі яких вона оцінюється. Будь-яка типологія має в своїй основі об’єктивні властивості явищ, що вивчаються, і разом з тим будується з урахуванням цілей і завдань наукового дослідження або практичної діяльності.

Соціальні відхилення можуть бути класифіковані за кількома спо­собами. Найважливішим є розподіл відхилень за різними видами за­лежно від типу норми, що порушується (право, мораль, правила спіл­кування та ін.). При цьому негативні відхилення поділяють на злочини, інші правопорушення (адміністративні, цивільні, трудові, фінансові та ін.), аморальні вчинки і т. ін. Практичне значення даної класифікації пов’язане з тим, що від неї залежить різниця санкцій, які застосову­ються, а також процедур вияву та покарання винних.

За характером норм, що порушуються, можна також виділити від­хилення в національному та міжнародному масштабах. Йдеться про нормативні засади поділу: чимало видів поведінки являють собою по­рушення норм права, моралі, звичаїв, які існують у даній країні; деякі види пов’язані з порушенням загальновживаних норм і принципів міжнародного права і моралі (агресивні війни, расова дискримінація, геноцид, міжнародний тероризм та ін.).

Можлива класифікація залежно від прийняття чи заперечення людиною цілей суспільства та соціально схвалених засобів їх досяг­нення (як це робить Р. Мертон). Відповідно до цієї класифікації можна виділити: інновацію, ритуалізм, ретритизм, бунт.

Класифікувати соціальні відхилення можна і залежно від елементів внутрішньої структури. Якщо додержуватися характеристики деві­антної поведінки за допомогою чотирьох елементів, що використову­ються в юриспруденції (суб’єкт, об’єкт, об’єктивна та суб’єктивна сторони), то до головних типів соціальних відхилень необхідно відне­сти такі:

за суб’єктом поведінки виділяють поведінку, що відхиляється від норми:

-   індивідуума;

-   громадян, посадових осіб;

-   діяльність трудових колективів та їх органів;

-   діяльність неформальних соціальних груп;

за об’єктом девіантна поведінка може бути, по-перше, віднесена до різних сфер суспільного життя; по-друге, розглянута під кутом зору різної соціальної спрямованості (проти інтересів особистості, соціаль­ної групи чи суспільства взагалі); по-третє, можуть бути виявлені конкретні цінності та інтереси правопорушень або аморальних вчинків (життя, здоров’я особистості, майно та ін.);

за об’єктивною стороною виділяють соціальні відхилення, які виникають внаслідок діяльності або бездіяльності; спричиняють кон­кретні шкідливі наслідки або створюють небезпеку їх виникнення тощо;

за суб’єктивною стороною девіантна поведінка характеризується різною мотивацією, різними цілями, різним ступенем передбачення та бажання можливих наслідків.

Класифікація може бути пов’язана як з об ’єктом, так і з суб ’єктивною стороною соціальних відхилень: а) поведінка, орієнтована на зовнішнє середовище (екстравертивна). Вона може бути цільовою, заздалегідь запланованою, або афективною (наприклад, свари в сім’ї);

б) поведінка, орієнтована на самого себе (інтравертивна) — пияцтво, алкоголізм, самогубство, наркоманія тощо. Отже, кожна форма деві­антної поведінки має свою специфіку та особливості дослідження.