Розділ 7 Запитання і відповіді - 7.6. Правила відповідей та типові помилки при їх порушенні
7.6. Правила відповідей та типові помилки при їх порушенні
Часто кажуть, що правильно поставлені запитання вже містять у собі правильну відповідь.
Правила відповідей мають сенс тільки відносно їхніх повних форм. Тому для встановлення правильності неповної відповіді слід спробувати перетворити її на повну. Правила відповідей відносно симетричні правилам запитань, тому найпростіші з них наведемо без коментарів за їхньою очевидністю.
1. Відповідь повинна бути синтаксично повною та узгодженою.
2. Відповідь мусить мати сенс.
3. Відповідь слід формулювати ясно та чітко.
4. Відповіді на складні запитання слід розкладати на прості.
5. Щодо складних запитань диз’юнктивного типу слід формулювати всі можливі альтернативні відповіді.
Слід враховувати, що ці загальні правила в умовах повсякденного діалогу можуть виявитися недостатніми, бо вони стосуються насамперед тільки добросовісного спілкування, коли співбесідники взаємно зацікавлені у встановленні істини щодо деякого стану справ. Така ситуація добросовісності (або bona fide) далеко не завжди має місце в практичній роботі юриста. Йому доводиться досить часто зустрічатися зі свідомими чи несвідомими намаганнями втаємничити істину, висловити тільки її частку чи навіть перекрутити на фальш. З іншого боку, далеко не завжди сам юрист є зацікавленим у тому, щоб сказати все, що йому відоме. Звичайно, у цих випадках він не мусить брехати. З прагматичної точки зору вважається цілком достатнім, щоб він скористався одним з можливих тактичних прийомів:
1) надання неповної відповіді;
2) відмова відповідати з обов’язковим поясненням, чому це неможливо — наприклад, з процесуальних або професійно-етичних міркувань;
3) залишення Запитувача впевненим у тому, що йому відповіли, хоча відповідь була неточною, тобто без належної для точної відповіді конкретизації;
4) категорична відмова відповідати без усяких подальших пояснень.
Оскільки діяльність юриста завжди пов’язана з пошуком, запитання і відповіді є необхідним компонентом судово-слідчої практики. Отже, знання інтерогативної техніки і володіння нею є необхідною умовою професійної діяльності юриста. Тому саме майбутньому юристу слід готуватися до своєї професії перш за все на студентській лаві. Ми звикли, що активну роль у постановці запитань у процесі навчання переважно відіграє вчитель або викладач. Але більш важливою є ініціатива самих студентів у постановці запитань, їхня зацекавленість у тому, щоб правильно ставити запитання і правильно на них відповідати.
Контрольні запитання
1. Що таке передумова запитання?
2. Що таке предмет запитання?
3. Що таке зміст запитання?
4. Що таке обсяг запитання?
5. Що таке предмет відповіді?
6. Що таке зміст відповіді?
7. Що таке обсяг відповіді?
8. У чому полягає значення теорії запитань і відповідей для юридичної практики?