Печать
PDF

Розділ 31 Розслідування підпалів та інших злочинів, пов’язаних із виникненням пожеж

Posted in Криминалистика - Криміналістика (В.Ю. Шепітько)

Рейтинг пользователей: / 2
ХудшийЛучший 

Розділ 31 Розслідування підпалів та інших злочинів, пов’язаних із виникненням пожеж

 

§ 1. Криміналістична характеристика підпалів та інших злочинів, пов’язаних з виникненням пожеж

Підпали та інші злочини, пов’язані з виникненням пожеж, спричи­няють збитки господарству, майну, життю та здоров’ю громадян. Осно­вним завданням при розслідуванні цих злочинів є дослідження всіх обставин, пов’язаних з пожежею, встановленням причин, виявленням винних в її виникненні.

Кримінальне законодавство України передбачає відповідальність за умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194 КК), знищення або пошкодження лісових масивів (ст. 245 КК), терористичний акт (ст. 258 КК), порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймис­тими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами (ст. 267 КК), незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легко­займистих речовин (ст. 269 КК), порушення встановлених законодав­ством вимог пожежної безпеки (ст. 270 КК), порушення правил без­пеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273 КК), порушення правил ядерної або радіаційної безпеки (ст. 274 КК) та ін.

Криміналістична характеристика цього виду злочинів включає:

а) способи вчинення злочину;

б) способи приховування злочину;

в) сукупність найбільш типових слідів;

г) дані про особу злочинця;

ґ) дані про особу потерпілого.

Можна виділити підпали: а) від легкозаймистих речовин; б) з ви­користанням спеціальних пристроїв; в) при створенні умов, що спри­яють самозайманню; г) при порушенні правил пожежної безпеки.

Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки трапляються в разі: а) експлуатації опалювальних, освітлювальних, інших приладів; б) використання приладів, установок, устаткування, не обладнаного протипожежним захистом; в) ведення робіт з відкритим вогнем; г) порушення правил зберігання, перевезення, виготовлення різних легкозаймистих речовин та матеріалів.

До основних способів приховування підпалів належать: знищення слідів злочину, знарядь і засобів підпалу, інсценування обстановки, що вказує на випадкове виникнення пожежі. Способи приховування по­жежі внаслідок порушення встановлених законодавством вимог по­жежної безпеки такі: маскування слідів (знищення приладу, внесення змін в обстановку, фальсифікація документів, що підтверджують справ­ність обладнання та наявність протипожежного захисту, тощо), іно­ді — інсценування підпалу.

Залежно від того, де мали місце підпал чи пожежа внаслідок по­рушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ви­робництво, сільськогосподарські об’єкти, установи та ін.), з’ясовуються обстановка, місце, час, шляхи проникнення і відходу, способи вчинен­ня підпалу, особи, які мають доступ до об’єктів. Такі дані дозволяють висунути версії про подію, її причини, осіб, які вчинили злочин, ін­сценування пожежі з метою приховування іншого злочину (вбивства, розкрадання, диверсії).

Найбільш типовими слідами, пов’язаними з вчиненням названих злочинів, є сліди дії полум’ я (попіл, залишки матеріалів, що не згоріли, сліди плавлення і пальних речовин), а також дії окремих осіб (сліди взуття, рук, знарядь злому, транспортних засобів тощо).

Злочинця слід шукати серед осіб, інтереси яких пов’язані зі зни­щенням даного об’єкта чи майна. У деяких випадках підпал може здійснювати піроман. Відомості про особу потерпілого можуть орієн­тувати слідчі органи відносно характеру події, її мотивів, особи зло­чинця, причин та умов, що сприяли вчиненню злочину.

У разі порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки коло осіб, які притягаються до відповідальності, обмежене суб’єктами, які мають відношення до діяльності та дій, що спричини­ли подібні порушення.

Основними джерелами відомостей про обставини злочину і особу злочинця можуть бути першочергові слідчі дії та оперативно-розшукові заходи: огляд місця події, виявлення та допит свідків, призначення окремих видів експертиз.