§ 3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види

При пострілі з вогнепальної зброї відбувається взаємодія порохо­вого заряду, снаряда (кулі, дробу) і перепони, в результаті чого вини­кають зміни, які називають слідами пострілу, або слідами застосуван­ня зброї. До цих слідів належать: стріляні снаряди, гільзи, пижі; част­ки речовин, що виникають при згорянні пороху і викидаються з кана­лу ствола; сліди, що утворюються на стріляних кулях та гільзах; сліди-ушкодження від снаряда на ураженому об’єкті; відкладення кіптяви пострілу на тілі (найчастіше на руці) особи, яка стріляла.

Сліди згоряння заряду у вигляді кіптяви залишаються у каналі ствола зброї, на кулях, картонних прокладках, пижах, паску обтирання та перепоні.

Сліди частин зброї утворюються на кулях, дробу та гільзах. Вид і характер слідів залежать від конструкції зброї.

На гільзах, відстреляних з автоматичної зброї, сліди утворюють­ся: на капсулі — слід від бійка ударника у вигляді вм’ятин (рис. 15) і сліди переднього зрізу затвора — борозенки і валика; на дінці гіль­зи — слід відбивача; на ребрі та дні кільцевого паза — сліди від за­чіпки викидача. На корпусі гільзи можуть відбитися сліди патронни­ка у вигляді повздовжніх трас і дрібні вм’ятини від країв кожуха за­твора.

На кулі (при пострілі з нарізної зброї) утворюються сліди від стінок каналу ствола. Такі сліди складаються з дрібних валиків і борозенок. Кількість слідів (смуги) та їх нахил щодо повздовжньої осі кулі відпо­відають кількості та напрямку нарізів каналу ствола.

На перепонах від кулі та дробу виникають пробоїни, вм’ятини, трі­щини, розриви, сліди кіптяви у вигляді пояска обтирання (рис. 16).

У пробоїні розрізняють вхідний і вихідний отвори. Вхідний кульо­вий отвір в еластичних перепонах має дещо менший діаметр, ніж діа­метр кулі; у сухому дереві, листовому металі отвір близький до калібру кулі; у ламких твердих перепонах (скло, цеглина) отвір може бути на­віть дещо більшим, ніж діаметр кулі; на тілі людини діаметр вхідного отвору, як правило, менший за діаметр кулі.

 

Ознаки вхідного отвору:

1) дефект тканини — відсутність її частин;

2)  наявність навколо рани (на тілі людини) пояска осаднення у ви­гляді кайми завширшки 1-3 мм червоно-бурого кольору;

3)  наявність пояска обтирання;

4)  наявність ознак пострілу з близької відстані або в упор (при по­стрілі в упор відбивається дуловий зріз зброї — штанцмарка).

Вихідний кульовий отвір має різні розміри та форму. Найчастіше краї вихідного отвору нерівні, вивернуті наззовні. Вихідний отвір, як правило, більший, ніж вхідний.

При пострілі можуть утворюватися сліди рикошету, які виникають при ударі кулі об перепону при малому куті зіткнення. При цьому куля змінює свій напрямок.

Поясок обтирання — одна з важливих ознак кульового ушкодження; має вигляд темної смуги, розташованої по краю вхідного отвору. Поясок обтирання утворюється частинами речовин, винесених кулею з каналу ствола, а також частинами матеріалу, з якого виготовлено кулю.