§ 4. Виборчі реформи ХІХ століття в Англії

Депутати нижньої палати парламенту представляли в основному невеличкі міста і поселення (часто - «гнилі містечка»). Система ви­борів здійснювалася в такий спосіб, що депутати фактично призна­чалися землевласниками. Лондон з півмільйонним населенням мав лише чотири місця в парламенті, а в «кишенькових» містечках про­живали три-чотири виборці, які обирали свого депутата. Депутатськи­ми місцями часто торгували. До палати общин могли бути обрані особи, які мали річний прибуток у містах не менше 500 фунтів, у се­лах - не менше 300 фунтів. Право обирати у 1832 році мало лише 5 % дорослого населення (247 тис. чоловік). У 1793 році депутатів обрали 160 виборців. Реформа 1832 року ліквідувала 56 сільських «гнилих містечок», знизила ценз для виборців до 10 фунтів стерлінгів і переда­ла містам 143 місця у палаті общин. Право обирати одержало 376 тис. чоловік (з 12 млн населення).

Демократизація виборчого права виявилася в реформі 1867 року, проведеної під впливом чартистського руху. У результаті цього ще більше скоротилося представництво містечок і невеликих міст. Май­новий ценз у графствах знизився до 5 фунтів стерлінгів річного при­бутку, виборчі права одержали нові міські прошарки, у тому числі ремісники і робітники. Міста одержали 340 із 650 місць у палаті общин, виборчий корпус досяг 3 млн чоловік.

Виборча реформа 1884-1885 років усунула строкатість виборчих цензів і продовжила перерозподіл округів на користь великих міст. Представництво виборчих округів було чітко пропорційним чисель­ності населення. Унаслідок цього в Англії встановилося всезагальне чоловіче виборче право, яке рівною мірою поширювалося на мешкан­ців міст і графств. Вибори проходили за мажоритарною системою, коли мандат одержуав депутат, який набрав відносну більшість голосів. У 1883 році було ухвалено закон про карну відповідальність за підкуп виборців. Реформи виборчого права відповідали здійсненим раніше заходам щодо демократизації політичної системи Англії і сприяли наділенню реальною владою представників буржуазних кіл. Однак у виборчому праві залишилися феодальні пережитки: жінки не мали виборчих прав, деякі категорії осіб мали подвійне представництво. Ці недоліки було усунено в Англії вже в ХХ столітті.