§ 2. «Акт про краще забезпечення свободи підданих та про попередження ув’язнень за морями» (Habeas Corpus Act, 1679 рік)

Після реставрації монархії в 1660 році в англійському парламенті поступово утворюються дві протидіючі угруповання - торі, які вира­жали інтереси короля, придворної аристократії, а також частини джен­трі, та вігі, які об’єднали представників опозиції: купців, фінансову буржуазію, верхівку джентрі, промислову буржуазію. Значною пере­могою вігів у цьому протиборстві став «Акт про краще забезпечення свободи підданих та про попередження ув’язнень за морями» (Habeas Corpus Act, 1679 рік).

Акт обмежив всевладдя короля і свавілля чиновників у галузі кар­ного права і судочинства, проголосив недоторканність особи, а також принципи презумпції невинуватості, законності, оперативності право­суддя. Це двє змогу вважати його найважливішим конституційним документом в історії Англії поряд з Великою хартією вольностей 1215 року. Його значення полягає в карно-процесуальних гарантіях від необ­грунтованих арештів і таємних розправ. Найважливіша з них - у тому, що Акт передбачав відповідальність тюремників і суддів за порушен­ня відповідних статей закону.

Але значення цього документа як чинного джерела юридичної практики було обмежено низкою обставин:

1)  його дія могла призупинятися парламентом;

2)   статті Акта не поширювалися на цивільні справи;

3)   розмір застави, передбаченої законом для видачі обвинуваченого на поруки, був значним, і далеко не кожен громадянин міг його спла­тити.

«Habeas corpus act» від 26 травня 1679 року став найважливішим документом англійської буржуазної революції, яка призвела до встановлення у політичній системі країни основ парламентаризму. Він поклав початок законодавчому обмеженню виконавчої влади в особі монарха і чиновників. Карно-процесуальні норми, сформу­льовані в Акті, є основою карного судочинства у багатьох сучасних державах, включаючи західноєвропейські країни, Україну та США.