3.4.2.3.   Розрахунково-касові операції банків. Поняття та правове регулювання касових операцій



Підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, встановленому законодавством України. Забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин, а також інших розрахунків у фінансо­вій сфері здійснюється шляхом проведення розрахункових операцій.
Розрахунково-касовими операціями банків є господарські операції, що пов'язані з рухом грошей на банківських рахунках через каси банків, та здійснювані за розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи.
Розрахунково-касовим обслуговуванням є послуги, що надаються банком клієнту на підставі договору на розрахунково-касове обслугову­вання, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.
Банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України.
Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися у формі платіжних доручень, платіжних вимог, вимог-доручень, векселів, чеків, банків­ських платіжних карток та інших дебетових і кредитових платіжних інструментів, що застосовуються у міжнародній банківській практиці. При безготівкових розрахунках усі платежі провадяться через установи банків шляхом перерахування належних сум з рахунка платника на рахунок одержувача або шляхом заліку взаємних зобов'язань і грошових претензій. Платежі здійснюються у межах наявних коштів на рахунку платника. У разі потреби банк може надати платникові кредит для здійснення розрахунків.
Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів (касових чеків, товарних чеків, розрахункових квитанцій, та інших документів, що підтверджують факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Згідно зі ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»' від 5 квітня 2001 р., банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунко­вому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового докумен­та клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встанов­лені у чинному законодавстві, строки виконання доручень клієнтів.
При виконанні розрахункової операції банк зобов'язаний переві­рити достовірність та формальну відповідність розрахункових доку­ментів. Під час оплати за договорами, укладеними державними, казен­ними, комунальними підприємствами та господарськими товариствами, в яких державна частка акцій перевищує 50 %, банки також перевіряють наявність звіту про результати здійснення процедури закупівлі та інших документів, що підтверджують виконання такими підприємствами та господарськими товариствами вимог Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».
Підприємства (підприємці) також можуть здійснювати розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами, які не здійснюють підпри­ємницької діяльності через власну касу як за рахунок готівкової ви­ручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Операції підпри­ємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу (приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів1) з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку2, є касовими. Постановою правління НБУ від 15 грудня 2004   р. № 637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
Виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчас­ного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки). Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно або через відповідні служ­би, яким згідно із законодавством України надано право на перевезен­ня валютних цінностей та інкасацію коштів. Здавання готівкової ви­ручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.
Строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог:
а) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є бан­ки, — щодня;
б) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графі­ками змінності відповідно до законодавства України, не дає змоги за­безпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходжен­ня, — наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня;
в) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає банків, — не рідше ніж один раз на п'ять робочих днів.
Установлені згідно із зазначеними вимогами строки здавання готів­кової виручки (готівки) підприємствами узгоджуються з банком і ви­значаються в договорах банківського рахунка між підприємствами та банками.
Якщо підприємство в окремі дні не має перевищення ліміту каси, то таке підприємство може в ці дні не здавати в установлені строки готівку.
Установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно, з урахуванням режиму і специфіки його роботи, обсягу касових обо­ротів, та затверджується внутрішнім наказом (розпорядженням) під­приємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпо­рядженнями) підприємства — юридичної особи.
Якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульо­вим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робо­чого дня і не здана підприємством, вважається понадлімітною.
Контроль за встановленням і дотриманням підприємствами вста­новлених лімітів каси та строків здавання готівкової виручки з каси здійснюють органи Державної податкової служби України.
Гранична сума готівкового розрахунка одного підприємства (під­приємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється від­повідною постановою Правління Національного банку України. Пла­тежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготів­ковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюють­ся розрахунки, протягом дня не обмежується.
Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операці­ями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готів­кових коштів.
Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваже­ною керівником підприємства. Видачу готівки касир проводить за видат­ковими касовими ордерами або видатковими відомостями тільки особам, зазначеним у них. Приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку також оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі. Приймання і видача готівки за касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання.
Під час одержання касових ордерів або видаткових відомостей касир зобов'язаний перевірити:
-   наявність і справжність на документах відповідних підписів, а на видатковій відомості — дозвільного напису керівника підприємства або осіб, які ним уповноважені;
-    правильність оформлення документів, наявність усіх реквізитів;
-    наявність перелічених у документах додатків.
У разі невиконання хоча б однієї із зазначених вимог касир повертає документи для відповідного оформлення.
Касові ордери або видаткові відомості одразу ж після одержання або видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах ставиться відбиток штампа або напис «Оплачено» із зазна­ченням дати (число, місяць, рік).
Усі надходження і видачу готівки в національній валюті підпри­ємства відображають у касовій книзі, а облік операцій з готівкою — у відповідних книгах обліку.